Офіційні представники Сполучених Штатів і Євросоюзу «привітали» бойовиків угруповання «ЛДНР» із шостою річницею здобуття незалежності», – так пропагандистські медіа подають новину про шосту річницю проведення в Донецькій і Луганській областях України псевдореферендумів, після яких бойовики оголосили про «самовизначення» Донецької і Луганської «народних республік» у 2014 році. Агітпроп запевняє, що «західні партнери» нібито надіслали свої привітання представникам бойовиків угруповань «ЛДНР», зазначивши, що 11 травня 2014 «в обох республіках пройшов чесний референдум при колосальній явці».
11 травня виповнилося рік шість років від дня проведення так званих «референдумів» на окупованих територіях Донбасу: у 2014 році Кремль організував на Донбасі щось на кшталт «голосування», після якого угруповання «ДНР» і «ЛНР» проголосили «незалежність» від України. Російське керівництво «з повагою» поставилося «до вибору» жителів Донбасу, проте «незалежність» угруповань так і не визнало. В Держдепартаменті США ще до початку «голосування» повідомили, що не визнають результати фейкового «волевиявлення», в Європейському Союзі також заявили, що «референдум» нелегітимний. Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг взагалі заявив про те, що результати пісенного конкурсу «Євробачення» заслуговують на більшу довіру, ніж псевдореферендуми, проведені на окупованих територіях України.
З 2014 року позиція США і Євросоюзу залишається незмінною – ніякої «незалежності» угруповань не існує, це тимчасово окуповані українські території під контролем Росії. Саме тому ні представники Заходу, ні будь-яких інших країн не надсилали привітань російським бойовикам на Донбасі. З «незалежністю» угруповання не привітав навіть Кремль, свої звернення бойовикам спрямували тільки деякі російські депутати, а також представники анексованого Криму та окупованого Росією Цхінвальського району Грузії (так званої Південної Осетії).
Серед «представників» Євросоюзу і США, які нібито «привітали ЛДНР», пропагандисти назвали кількох проросійських скандальних активістів-громадян ЄС. Наприклад, «офіційний представник» Фінляндії Йохан Бекман заслужив у своїй країні репутацію людини з проросійською позицією. У російських ЗМІ він часто фігурує як «правозахисник», а в Фінляндії його ім’я асоціюють із фейковими новинами про «вилучення дітей у російських матерів» в Фінляндії. Або ж норвежець Хендрік Вебер, якого агітпроп вперто називає «дипломатом», хоча він має досить опосередковане ставлення до зовнішньої політики. Насправді ж Вебер і його дружина Метте Розенлунд – приватні підприємці, займаються виробництвом бетону. Удвох вони створили громадську організацію «Народна дипломатія Норвегії», охрестили себе «дипломатами» і заходилися «легалізувати» російську окупацію українських територій.
