Джерело: The Insider
РІА «Новости» у матеріалі під заголовком «Англосакси використовували біозброю при геноциді індіанців, заявив Косачов» повідомляє:
«Англосакси використовували біозброю ще при геноциді індіанців, англійці роздавали їм ковдри, заражені холерою, заявив віцеспікер Ради Федерації РФ, співголова парламентської комісії з розслідування діяльності біолабораторій США в Україні Костянтин Косачев.
„Найбільший геноцид був при знищенні 15 мільйонів індіанців”, – сказав сенатор у рамках форуму в МІА „Россия сегодня” „Нові сенси, нові реальності”.
З його слів, „англійці роздавали індіанцям ковдри, заражені холерою”. Сенатор зазначив, що, по суті, це „було використанням біозброї”».
Передати холеру способом, описаним Косачевим, неможливо. Зараження відбувається через воду, їжу, а також у разі безпосереднього контакту із хворим. Жодного згадування про умисне зараження холерою корінних жителів Америки в літературі немає.
Втім, епізод зі спробою зараження через ковдри в історії Америки все ж таки був. Косачев, щоправда, переплутав: заразити намагалися віспою, а не холерою.
У 1763 році індіанські племена на чолі з Понтіаком взяли в облогу британський форт Пітт (майбутній Піттсбург, штат Пенсільванія). 24 червня відбулися переговори між індіанцями і британцями, що перебували в облозі, й капітан Сімеон Еквіє, який фактично виконував обов’язки коменданта форту, як символічний подарунок передав індіанцям два шарфи і дві ковдри, якими до цього користувалися хворі на віспу в госпіталі. Про цей випадок писав у своєму щоденнику торговий агент Вільям Трент:
«На знак поваги ми дали їм дві ковдри і два шарфи з нашого віспового госпіталю. Сподіваюся, це дасть бажаний ефект».
Ефекту, втім, не було: вірус віспи передається через предмети не краще, ніж холерний вібріон. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом або при прямому контакті з хворим.
Але особливо важливо, що епізод із двома ковдрами зі шпиталю залишився єдиним в історії завоювання Америки. Мабуть, цей випадок справді можна вважати спробою застосування біологічної зброї, хоч і невдалою. Але це була особиста ініціатива капітана Сімеона Еквіє і торговця Вільяма Трента, яка не отримала ніякого продовження. Дещо пізніше британський генерал Джеффрі Амхерст у листі до швейцарського найманця на британській службі полковника Анрі Буке, який готувався деблокувати форт Пітт, запитував про можливість заразити індіанців віспою, але реалізовано це не було.
Історія про масове зараження віспою, ймовірно, вперше з’явилась у 1969 році в книзі активіста руху за права корінних американців Вайна Делоріа «Кастер помер за ваші гріхи: індіанський маніфест»:
«За старих часів племенам роздавали заражені віспою ковдри, щоб знищити їх. <…> Якби це зробила окрема людина, це було б кваліфіковано як холоднокровне вбивство. Коли ж це робила армія США, то це була „індійська війна”».
Відтоді цей міф переказують, додаючи щоразу нові різноманітні подробиці. У версії автора програми телеканалу РЕН «Территория заблуждений» (укр. – «Територія омани») Ігоря Прокопенка віспа перетворилася на холеру та тиф, а невдала спроба деблокування форту, що перебував в облозі, – на програму масового винищення корінного населення:
«Щоб пришвидшити звільнення потрібних земель від непотрібного населення, влада спланувала ще одну жахливу акцію, яку провели під виглядом гуманітарної місії. До індіанців, які потерпали на чужині від голоду та холоду, раптом ні з того ні з сього нагрянув десант білих американців, які привезли з собою теплі речі, ковдри, продукти. Довірливі індіанці раділи подарункам. Але не довго. Тому що протягом кількох тижнів помирали всім селом, у повному складі. Причина дивного мору була простою — ковдри та теплі речі були заражені тифом і холерою. І це був іще один спосіб швидкого визволення потрібних земель від корінного населення».
Схоже, що саме версія Прокопенка і стала для Косачева джерелом натхнення.
Джерело: The Insider
