Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
РИА «Новости» в матеріалі під заголовком «В Естонії назвали осквернений пам’ятник жертвам фашизму “малоцінним”» пише :
«Поліція естонського міста Курессааре відмовилася відкривати справу через осквернення пам’ятника на братській могилі радянських громадян, страчених під час фашистської окупації, назвавши його “малоцінним”, передає агентство Sputnik Естонія.
Як пише агентство з посиланням на місцеві ЗМІ, пам’ятник жертвам фашизму розмалювали червоною фарбою. На підніжжі монумента з’явилися зображення висадженого в повітря міста і число 2019, а в правому куті було залишено незрозуміле послання.
“Місцева поліція відреагувала на отриманий сигнал щодо осквернення пам’ятника жертвам фашизму, проте відмовилася відкривати справу за статтею про пошкодження пам’ятника культури. На думку старшого дізнавача Хеді Віпі, мова йде про заподіяння збитків ‘малоцінному’ майну, за вчинення якого відповідно до статті 218 Пенітенціарного кодексу загрожує грошовий штраф,” – йдеться у повідомленні.
Як зазначає Sputnik, Віпі не пояснила, чому монумент жертвам фашизму визнали “малоцінним майном”. За її словами, якби на пам’ятнику намалювали фашистський знак, то це дозволило б відкрити справу за статтею 204 про пошкодження пам’ятника культури, яка передбачає до п’яти років позбавлення волі».
Насправді ніхто не називав пам’ятник малоцінним. Вирішувалося питання про те, під яку зі статей Пенітенціарного кодексу Естонії підпадає його пошкодження. Стаття 204 – «Пошкодження і знищення пам’ятника культури, музейного предмету або музейної колекції» – формулюється так:
«Пошкодження або знищення пам’ятника культури, музейного предмету або музейної колекції, що завдало значної шкоди, карається позбавленням волі на строк від одного року до п’яти років».
Поліція вирішила, що малюнки фарбою, які легко змити, не можна назвати значними збитками. А для цього випадку в пенітенціарному кодексі існує стаття 218 – «Провинне діяння, спрямоване проти малоцінної речі і майнового права»:
«(1) Провинне діяння, спрямоване проти малоцінної речі або незначного майнового права, за винятком розбою, вимагання, самовільного користування річчю із застосуванням насильства, а також крадіжка вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин, джерела радіоактивного випромінювання, наркотичної речовини або психотропної речовини або їх вихідних матеріалів, предметів, що мають велику наукову, культурну чи історичну цінність, карається штрафом у розмірі до трьохсот штрафних одиниць або арештом.
(2) малоцінними речами і незначними майновими правами за змістом частини 1 цієї статті вважаються речі і права, вартість яких у грошовому вираженні не перевищує двадцяти мінімальних денних ставок, або заподіяння шкоди, обумовленого в статтях 203, 204 і 206 цього Кодексу, не спричинило істотних збитків».
Саме незначні збитки і змушують кваліфікувати пошкодження пам’ятника в Курессааре за статтею 218, а не 204. Застосування статті 218 в жодному разі не означає визнання монумента малоцінним – оцінювалася лише заподіяна шкода. Відзначимо при цьому, що, за словами дізнавача поліції Курессааре, нанесення нацистської символіки вже можна було б розглядати як збиток значний, хоча в Естонії і немає закону, який безпосередньо забороняє цю символіку.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
