Генерал Сергій Тучков був не засновником, а першим градоначальником Ізмаїла після захоплення фортеці й міста Російською імперією (з 1812 р.). Насправді місто Ізмаїл було засноване у 1589 році. Збереглася дарча грамота султана Османської імперії Мурада III від 14 листопада 1589 про надання у власність головному управителю придворних покоїв Мехмеду Хабіші-азі значної кількості земель в пониззі Дунаю. Також у документі міститься доручення впорядкувати переправу «у місцевості «Ісмаїл Гедічі» й заснувати поблизу місто та пристань.
Російські ЗМІ та Telegram-канали повідомляють, що в українському місті Ізмаїл (Одеська область) місцева влада демонтувала пам’ятник «засновнику міста російському генералу Сергію Тучкову». У деяких публікаціях також наводяться «історичні відомості», де стверджується, що «нинішній Ізмаїл виріс із поселення, що виникло через кілька років неподалік знаменитої фортеці, яку російська армія взяла в 1809 році» і «спочатку населений пункт носив назву Тучков на честь його засновника».
Насправді місто було засноване ще 1589 року. Цей факт встановили завідувач кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету професор Андрій Красножон та директор голландського Центру досліджень арабського і турецького світів (SOTA) професор Мехмет Тютюнджі, автори спільної фундаментальної монографії «Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами XVI-XIX ст.)». Дослідники передали в мерію Ізмаїла та місцевий музей точну копію указу султана Османської Порти Мурада III від 14 листопада 1589 року щодо заснування Ізмаїла. Оригінал дарчої грамоти зберігається у фондах Музею ісламського мистецтва Берліна і в ньому йдеться про надання у власність головному управителю придворних покоїв Мехмед Хабіші-Азі значних земель в нижній течії Дунаю. Також у документі міститься доручення впорядкувати переправу «у місцевості «Ісмаїл Гедічі»» та заснувати поблизу місто й пристань.
Натомість генерал Сергій Тучков був не засновником, а першим градоначальником Ізмаїла після захоплення фортеці й міста Російською імперією. «Коли російські завойовники спробували стери з пам’яті поколінь колишню назву міста, указом, виданим у Петербурзі, воно було офіційно перейменоване на «місто Тучков», щоб вшанувати у такий спосіб заслуги генерала Тучкова, призначеного 1812 градоначальником. Але марно: прижився лише первісний топонім «Ісмаїл», заявляє історик Андрій Красножон.
Андрій Красножон розповідає, що після своєї появи Ізмаїл став заможним містом. Про це свідчать, зокрема, високі темпи приросту населення нового міста: лише за два з половиною роки після заснування його кількість досягла п’яти з половиною тисяч осіб. «Судячи з реєстрів, складених у липні 1591 року, можна також сказати, що від самого заснування це було мультикультурне місто. У більшості кварталів мешкало християнське населення — валахи, вірмени, греки, молдавани, болгари. А у трьох — мусульманське: турки і татари. Проживали в новому місті на Дунаї також євреї та ефіопи, про що свідчать знайдені нами відомості про могилу Челебі-заде та інші», — каже Красножон.
Заяви про те, що українське місто Ізмаїл було засноване «російським» генералом, є частиною міфу про «Новоросію». Ще у квітні 2014 року під час «Прямої лінії» Володимир Путін вперше заговорив про Новоросію, а точніше про її історичне коріння. Як зазначається у матеріалі StopFake «Проєкт «Новоросія»: народження, смерть та історичні міфи», тоді виступ Путіна будувався на двох тезах: по-перше, Новоросія — буцімто історична назва Сходу та Півдня України, де «переважну більшість населення становлять етнічні росіяни», а по-друге, ці території нібито були незаконно передані більшовиками УРСР у 1920-х роках. У такий спосіб Володимир Путін виправдовував російську експансіоністську політику щодо України.
Що стосується демонтажу пам’ятника С.А. Тучкову, то влада Ізмаїла вирішила знести його у квітні поточного року відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії» № 3005-IX від 21.03. 2023 р. Депутати також перейменували кілька вулиць і провулків, зокрема названа на честь Тучкова вулиця тепер носить ім’я Збройних сил України.
За словами заступника міського голови Сергія Лузанова, пам’ятник транспортують у місце зберігання та забезпечать йому належні умови, а після війни розглянуть варіант експонувати його в одному з музеїв.
Раніше StopFake проаналізував, як Росія намагалася забрати Донбас — від моменту проголошення Україною незалежності і до лютого 2022 року.
