Джерело: The Insider
У матеріалі під заголовком «„Ми ще нічого не зробили”: у Радфеді розповіли, що скоїв із собою ЄС» РИА «Новости» пише:
«Сенатор Андрій Клімов <…> заявив, що антиросійські санкції, запроваджені ЄС, насамперед шкодять самому Євросоюзу.
„У ЄС тільки ухвалили рішення відключитися від наших ресурсів, і одразу ціни підскочили. Ми навіть нічого ще не зробили”, – наголосив парламентарій. <…>
„Євросоюз, що залишився без своєї частини <мається на увазі Великобританія. — The Insider, тепер зашив собі очі, заткнув вуха і штучно створив тромби у своїй кровоносній системі у вигляді рестрикцій. Його кровоносна система вже починає давати непередбачуваний збій. Повторюся: ми ще нічого не зробили, а вони з собою вже таке скоїли”, – заявив Клімов.
Він також нагадав, що Росія раніше постачала до Європи продовольство, але тепер після припинення Москвою таких поставок, а також можливих обмежень на імпорт в ЄС енергоносіїв та добрив Євросоюзу може загрожувати „величезне зростання цін і голод”.
Росія 24 лютого розпочала спеціальну військову операцію з демілітаризації та денацифікації України. У відповідь Захід оголосив про нові антиросійські санкції, а в Європі голосніше зазвучали заклики знизити залежність від російських енергоресурсів. Проте санкційний тиск на Москву вже обернувся економічними проблемами для західних країн, спричинивши зростання цін на паливо та продукти».
У ЄС справді звучать пропозиції відмовитися від закупівель російського газу, і 8 березня Єврокомісія представила начерк плану щодо забезпечення незалежності Європи від російського викопного палива. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила:
«Ми маємо стати незалежними від російської нафти, вугілля та газу. Ми просто не можемо покладатися на постачальника, котрий явно загрожує нам. Ми маємо діяти зараз, щоб пом’якшити наслідки зростання цін на енергоносії, диверсифікувати наші постачання газу наступної зими та прискорити перехід на чисту енергію».
Проте наразі це залишається планом у стадії розробки. На відміну від США та Великобританії, які заявили про повну відмову від російських енергоносіїв, країни ЄС продовжують імпортувати російський газ. Про це, до речі, розповідає те саме РІА «Новсти» того ж дня, коли воно публікує заяву Клімова. У матеріалі під заголовком «Транзит газу через Україну зберігається на рівні, близькому до максимального» агентство пише:
«Транзит російського газу українською територією у четвер, 24 березня, очікується на близькому до максимальних контрактних зобов’язань „Газпрому” рівні, свідчать дані „Оператора ГТС України” (ОГТСУ).
Згідно з поточними заявками, прокачування газу через газовимірювальні станції (ГВС) „Суджа” та „Сохранівка” з боку Росії становитиме 105,1 мільйона кубометрів. Транзит російського газу через Україну тримався на рівні максимальних зобов’язань «Газпрому» щодо транзитного контракту — близько 109,6 мільйона кубометрів на добу — з кінця лютого і трохи знижувався лише на кілька днів минулого тижня».
У повному обсязі тривають і постачання газу трубопроводом «Північний потік» (не плутати з «Північним потоком-2», процес введення в експлуатацію якого заморожено).
Як бачимо з графіка, європейські спотові ціни на газ зросли 24 лютого у зв’язку з початком війни, ще різкіший стрибок відбувся 7 березня — після заяви російського віце-прем’єра Олександра Новака, який пригрозив зупинити прокачування газу «Північним потоком», і на очікуваннях ймовірного європейського ембарго на постачання російських енергоносіїв. Але ембарго не трапилося, і ціни швидко впали до рівня, близького до осіннього максимуму 2021 року. Тож прямого впливу на нинішній рівень цін на енергоносії санкції ЄС щодо Росії не мають.
Що ж до зростання цін на продовольство, воно, безумовно, пов’язане із розв’язаною Росією війною, а зовсім не з санкціями. Euronews у сюжеті від 17 березня пояснює механізми зростання цін:
«Коли 24 лютого російська армія розпочала наступ на Україну, ціни на продовольство у всьому світі вже досягли рекордно високого рівня. Війна, швидше за все, підштовхне їх ще вище.
У лютому світові ціни на продовольство досягли рекордного рівня, піднявшись на 24% порівняно з тим самим періодом роком раніше, після зростання на 4% за місяць.
Єврозона не залишилася осторонь: ціни на продукти харчування, алкоголь та тютюн у лютому зросли на 4,1% у місячному підрахунку після зростання на 3,5% у січні.
Таке різке зростання було обумовлено цілою низкою факторів, насамперед енергоносіями та транспортом. За останній рік вартість і того, й іншого різко зросла, оскільки попит на природний газ та морські перевезення значно перевищив пропозицію, а економіка країн світу вийшла зі ступору, спричиненого COVID-19.
Потім Росія вторглася в сусідню країну, брехливо заявивши, що напад був необхідний для запобігання геноциду з боку української влади на сході країни, і ринки відреагували миттєво.
Ціни на пшеницю підскочили на 50%.
Україну разом із Росією зазвичай називаю житницею світу, вони виробляють близько 30% продовольчих товарів, таких як пшениця і кукурудза. Тільки Україна — країна у 28 разів менша за Росію — забезпечує 16% та 12% світового виробництва пшениці й кукурудзи відповідно.
Через два тижні після початку конфлікту Київ ухвалив рішення заборонити експорт основних продуктів харчування, поставивши на чільне місце забезпечення продовольством власного населення в умовах гуманітарної кризи, що посилюється постійними порушеннями режиму припинення вогню, через які колони з гуманітарною допомогою не можуть дістатися ключових міст.
Росія наслідувала цей приклад, заборонивши експорт пшениці в деякі сусідні країни до кінця червня».
Джерело: The Insider
