Джерело: The Insider
РІА «Новости» в матеріалі з заголовком «Європа вже офіційно за крок від краху промисловості» пише:
«Те, про що вже понад рік пишуть адекватні автори, над чим затято і натужно потішалися всілякі русофоби, сталося. Американський Bloomberg вистрілив дуплетом публікацій, що підтверджують правильність викладок, від яких відмахувався європейський політичний істеблішмент. Видання наводить витяги з промови віце-канцлера і за сумісництвом міністра економіки Німеччини.
Виступаючи на економічному форумі в німецькій громаді Бад-Заров, Роберт Хабек, нітрохи не соромлячись і не підбираючи слова, каже, що німецька промисловість у всьому її розмаїтті вже на межі цієї зими може або поринути у найважчу історичну кризу, або взагалі припинити своє існування. І якщо хтось не вірить нашій інтерпретації, він може перейти за посиланням і побачити все на власні очі.
Будь-який дбайливий господар, навіть не знаючи російської народної приказки, готує життєво важливі сани влітку — а німці завжди славилися своєю ґрунтовністю у справах.
Роберт Хабек, який має максимально повну економічну інформацію держави, стверджує, що причиною обвалення стане російський природний газ — той самий, від якого так помпезно і демонстративно відмовлявся Євросоюз, тішачись надією на крах економіки, але вже російської. Команда Олафа Шольца в особі віце-канцлера, раптово прокинувшись у тяжкому фінансово-енергетичному похміллі, б’є на сполох і відпрацьовує російські наративи: замінити східний імпорт так і не вдалося, а обсягів власних сховищ категорично не вистачає. До того ж ніхто не знає, скільки коштуватимуть енергоносії на рубежі кінця вересня, який традиційно вважається в Європі граничною межею, з якої стартує опалювальний сезон.
Але й це лише приказка — казка попереду.
Другим негативним чинником виступає декларована європейська єдність, якою проклювали голову всім наївним і довірливим. Існують затверджені норми постачання природного газу до кожної країни ЄС у пайовому співвідношенні, виходячи з розмірів економік і загального споживання. Так ось Хабек прямо говорить, що при внутрішньому дефіциті енергоносіїв, що вже склався, Берлін зобов’язаний забезпечити експорт газу в інші країни на сході (читай: до Польщі). Іншими словами, відібрати, можливо, останні рятівні краплі живлющої вологи, прирікаючи власну промисловість на смерть від спраги, але рятуючи напівдохлу економіку Польщі. Яка, до речі, за весь час свого існування всередині ЄС отримувала найбільші фінансові дотації, тобто і так була захребетницею фінансово забезпеченої Німеччини.
Поки публіка в залі перетравлювала почуте, Роберт Хабек завдав третій удар, що вже нокаутував. За оцінками всіх без винятку фахівців галузі, Росія в принципі готова продовжити та розширити діючі експортні газові контракти, але після підриву трьох ниток „Північних потоків” фізичні можливості прокачування впали у кілька разів, та й новий контракт Москва, розуміючи нинішній безвихідний стан Брюсселя, укладатиме на зовсім інших умовах. При цьому навіть теоретичну ймовірність такого результату анулює участь у схемі України. Остання, як визнають західні аналітики, ні на які переговори з росією не піде.
Переломити ситуацію не зміг і скраплений газ зі США, що активно просувається на ринок.
Німецький міністр згадує, що будівництво єдиного терміналу регазифікації на півночі країни, на яке за минулий рік сподобився уряд, фактично буксує. Неймовірно, але в цьому випадку росія ні в чому не винна. Проти виступають місцеві жителі та природоохоронні організації, які впевнені, що запуск такого об’єкта завдасть шкоди екології прибережної зони. Доволі іронічно, адже це ідеально збігається з постулатами зеленого порядку денного, який так активно просував той самий Берлін, а тепер сам уперся чолом у ретельно вибудовану стіну».
Дослухавшись до поради РІА, ми перейшли за люб’язно наведеним ним посиланням. Як і слід було очікувати, нічого, що було б схожим на намальовану ним апокаліптичну картину, там не було. Наводимо повний переклад статті Петри Зорге з Bloomberg, тим паче що вона коротка:
«За словами міністра економіки Роберта Хабека, Німеччині, ймовірно, доведеться згорнути або навіть відключити промислові потужності, якщо угоду про транзит газу між Україною та росією не буде продовжено після закінчення терміну її дії наприкінці наступного року.
Хабек, який також обіймає посаду віце-канцлера, виступив із різким попередженням у понеділок на економічній конференції у Східній Німеччині, заявивши, що політикам слід уникати „повторення тієї ж помилки”, припускаючи, що економіка не постраждає без запобіжних заходів для забезпечення надійності постачання енергоносіїв. Необхідно дотримуватись правил розподілу тягаря потенційної нестачі газу в Східній Європі, а це означає, що Німеччині доведеться експортувати туди газ, щоб компенсувати дефіцит, а виробники найбільшої економіки Європи можуть обмежити або скоротити постачання, додав він.
„Надійного сценарію розвитку подій не існує”, — заявив Хабек на форумі у Бад-Зарові. Тому додаткові потужності, включаючи запланований термінал на північному узбережжі Німеччини, що викликав протидію з боку місцевих жителів та екологічних груп, будуть необхідні для підтримки постачання як Східній Німеччині, так і Східній Європі, наголосив він.
Незважаючи на повномасштабне вторгнення кремлівських військ у країну в лютому минулого року, Україна все ще отримує плату за транзит, дозволяючи російському газу текти через свою територію до таких країн, як Австрія, Словаччина, Італія та Угорщина.
Навіть якщо деякі поставки продовжаться після 2024 року, малоймовірно, що нинішню транзитну угоду буде продовжено на подібних умовах, якщо взяти до уваги відсутність політичної підтримки, йдеться у доповіді Центру глобальної енергетичної політики, опублікованій минулого тижня.
„Прямі переговори між Україною та росією щодо продовження транзитного контракту вбачаються вкрай неправдоподібними за нинішніх умов”, — вважають автори доповіді Анн-Софі Корбо і Тетяна Митрова».
Це все. Немає ніякого передбачення краху європейської промисловості — лише перспектива певного скорочення промислових потужностей у Німеччині в найбільш несприятливому випадку. Ані слова про невдалу заміну імпорту російського газу, і це якраз не дивно: з початку 2003 року Німеччина не імпортує російські енергоносії. Проблема пов’язана лише з тим, що у разі припинення постачання російського газу через українську трубопровідну систему Німеччина відповідно до законодавства ЄС має поділитися частиною свого газу з тими країнами, які не відмовилися від російського палива (втім, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина вже скоротили енергетичну залежність від Росії, домовившись про постачання газу з Азербайджаном).
Bloomberg зазначає, що російсько-українська угода про транзит газу закінчується лише наприкінці 2024 року. До того часу європейським покупцям навряд чи загрожує припинення постачання.
Чому РІА називає термінал СПГ на півночі Німеччини єдиним і який термінал взагалі воно має на увазі — важко зрозуміти (ймовірно, це термінал у Бінці на острові Рюген, де будівництво викликало протест місцевих жителів). Перший термінал у Вільгельмсхафені працює з грудня минулого року, другий, у Лубміні — з січня 2023 року, третій, у Брунсбюттелі — з березня. У березні повідомлялося, що уряд Німеччини переглядає плани, якими передбачалося побудувати 8 плавучих і 4 стаціонарних терміналів, оскільки заплановані потужності визнано надмірними.
І вже зовсім незрозуміло, до чого тут Польща, яка повністю відмовилася від російського трубопровідного газу, хоч і купує російський СПГ.
Але це ще не все. Адже РІА пообіцяло «дуплет» публікацій Bloomberg. Про другу воно пише:
«Друга публікація ще сильніше відтіняє серйозність того, що відбувається, оскільки в ній німецькі промисловці, зокрема, представники концерну RWE AG, прикидають, чи можна врятувати реальний сектор Німеччини, якщо використовувати підземні газові сховища на заході України. Наразі власні ПСГ Старого Світу заповнені на 70 відсотків, а підземні резервуари у Львівській області – лише на третину. Якщо потужності, що залишилися, заповнити і потім прокачувати до Словаччини, Польщі, Австрії та Німеччини, це могло б закрити як мінімум 10-15 відсотків споживання».
Насправді у статті «Ризований план Європи щодо запобігання зимовій енергетичній кризі: зберігання газу в Україні» йдеться про дещо несподівану проблему: газосховища в країнах ЄС вже зараз заповнені на 70%, і якщо зараз, коли попит невеликий і ціни невисокі, закупити додаткові кількості, їх буде нікуди подіти. Тому розглядається можливість використання підземних сховищ на заході України, які мають зручний зв’язок із європейською газотранспортною системою. Тобто проблема пов’язана не з нестачею, а з надлишком газу. Надмірна кількість потрібна для того, щоб запобігти можливим панічним настроям взимку, коли підвищиться попит і можуть зрости ціни; ні про яку небезпеку для реального сектору економіки Німеччини у статті не згадується.
Джерело: The Insider
