Джерело: The Insider
Володимир Путін на зустрічі з керівниками передових інженерних шкіл та їхніми індустріальними партнерами заявив:
«НАВІТЬ ТОДІ, КОЛИ ВУГЛЕВОДНІ БУДУТЬ РЕАЛЬНо, А НЕ ЯК СЬОГОДНІ — «забаганки» У КОГОСЬ НА ЗАХОДІ, — відходити, ТО МИ ЗБЕРЕЖЕМО ЗА СОБОЮ ЛІДЕРСЬКІ ПОЗИЦІЇ. У НАС ДЛЯ ЦЬОГО Є ВСІ МОЖЛИВОСТІ, ЦЕ АБСОЛЮТНО точно».
«Вести» повідомили про це у матеріалі під заголовком «Путін: відхід вуглеводнів — це „забаганки” Заходу».
«Забаганки Заходу», тобто заміщення вуглеводнів відновлюваними джерелами енергії, насправді виглядають так: у 2000 році відновлювані джерела у світовому енергетичному балансі становили 7,82%, у 2021 — 13,47%. В окремих країнах зростання ще більш вражаюче: у Великій Британії з 1,13% до 17,95%, у Німеччині з 2,89 до 19,45%, в Іспанії з 7,01% до 22,34%, у Данії з 7 1% до 39,25%.
За даними Європейської асоціації електроенергетики (Eurelectric), в 2000 році на 1 кВт·год виробленої енергії в країнах ЄС припадало 392 г вуглекислого газу, що викидається в атмосферу, а в 2021 році – 241 г. На цьому тлі Eurelectric заявляє про досяжність до 2030 року рівня у 77 г, а до 2035–2040 років нульового рівня, тобто повної відмови від вуглеводневої енергетики.
Коли Путін заговорив про лідерські позиції в ситуації скорочення попиту на вуглеводні, він відповідав одному з учасників зустрічі, який розповідав про виробництво «чистого» водню. Такі технології є, але навряд тут можна вважати Росію лідером. У серпні 2021 року опитані РІА «Новости» експерти назвали потенційними лідерами у цій сфері ОАЕ, Саудівську Аравію, Австралію та Японію, які вкладають великі кошти у водневу енергетику (Японія — близько $1 млрд на рік), та зазначили, що Росії важко буде з ними конкурувати.
У серпні 2022 року Німеччина та Канада підписали угоду про спільне створення в канадській провінції Ньюфаундленд та Лабрадор виробництва «зеленого» водню, який з 2025 року експортуватиметься до Німеччини. Джерело: The Insider
