Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
У неділю програма «Время» на «Первом канале» присвятила сюжет «нечесній» поведінці української влади: ті нібито давно припинили сплачувати внески до бюджету СНД, але остаточно з організації не виходять.
За твердженням авторки сюжету, Катерини Кибальчич, незважаючи на слова Петра Порошенка про те, що Україні «там [в СНД] нічого робити», оскільки країна «рухається в Європу», від формального членства вона не відмовляється, тому що їй це було б не вигідно.
«Обивателеві не завжди зрозуміло, що дає членство в СНД, – пояснює кореспондентка. – Але в рамках Співдружності діють сотні договорів: економічна зона, зарахування радянського стажу і, наприклад, взаємне визнання атестатів. Якби Україна дійсно вийшла з СНД, її міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну довелося б заново підтверджувати диплом, адже він навчався в Московському фізтесі. Але Клімкін на цьому тижні до іспитів не готувався, а спокійно куняв на засіданні ООН під промову Петра Порошенка».
Усі три приклади нібито вигідних Україні договорів в рамках СНД, наведені автором сюжету, – фейк.
Економічна зона (Єдиний економічний простір) взагалі не має прямого стосунку до СНД. У 2003 році Україна разом з Білоруссю, Казахстаном і Росією заявила про намір створити спільний економічний простір, але згодом вийшла з цього процесу. Розвиток ініціативи призвів до створення Митного союзу, а згодом – Євразійського союзу; в цих організаціях Україна ніколи не перебувала.
Втім, можливо, під економічною зоною авторка сюжету має на увазі Зону вільної торгівлі, створену в 2011 році. Договір про вільну торгівлю Україна підписала, але в 2015 році Росія в односторонньому порядку оголосила про призупинення дії цього договору щодо України «у зв’язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ і вимагають вживання невідкладних заходів». У відповідь Україна також призупинила надання Росії торгових преференцій.
Стосовно ж радянського стажу – його при нарахуванні пенсій визнають і пострадянські країни, що ніколи не перебували в СНД – наприклад, Латвія і Естонія.
А визнання атестатів і дипломів регламентується не тільки договором в рамках СНД, а й Лісабонською конвенцією, яку підписали не лише Росія і Україна, але й США, Канада, Австралія, країни Євросоюзу та інші. З 2017 року скасовані вимоги обов’язкової легалізації дипломів, виданих в країнах, які приєдналися до конвенції. Таким чином Павлу Клімкіну в разі виходу з СНД нічого не загрожує: диплом російського фізтеху Україна, як і багато інших країн світу, в будь-якому випадку визнавати буде.
А ось чи є Україна членом СНД – питання суперечливе. Вона в 1991 році була серед засновників співдружності, але не ратифікувала її статут, а згідно з тим же статутом, ратифікація – обов’язкова умова членства. Де-факто Україна брала участь в роботі СНД, але в 2014 році оголосила про початок процесу виходу. У травні 2018 року президент Порошенко відкликав представників України з усіх органів СНД. Однак виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв в липні заявив, що вважає, ніби Україна продовжує участь в роботі СНД як спостерігач.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
