Джерело: The Insider
Програма «Время» розповідає про черговий міжнародний скандал за участю Росії. Сюжет під назвою «Шпіцберген заблоковано: Норвегія прикривається санкціями»:
«Норвегія, яка майже сто років справно виконувала договір про російську присутність на архіпелазі Шпіцберген, вирішила заборонити Росії доставляти туди вантажі. Логістика є такою, що транспортування може здійснюватися тільки через сухопутний прикордонний перехід. І там із 30 квітня застрягли контейнери з найнеобхіднішим для 500 шахтарів та науковців, які працюють у селищі Баренцбург. Норвегія посилається на санкції, хоча раніше в Осло говорили, що для Шпіцбергена було зроблено виняток.
До МЗС РФ викликано тимчасову повірену у справах Норвегії в Росії – їй оголосили, що такі кроки є неприйнятними. Москва вимагає від Осло якнайшвидшого вирішення питання. У МЗС РФ попередили, що такі недружні дії призведуть до заходів у відповідь».
РІА «Новости» назвало свій матеріал «У МЗС пригрозили дати адекватну відповідь через порушення договору про Шпіцберген»:
«Консультації з норвезькою стороною щодо ситуації з провезенням вантажів у російські селища на Шпіцбергені в Норвегії ведуться, на порушення угод щодо архіпелагу буде дано адекватну відповідь, заявив генеральний консул Росії на Шпіцбергені Сергій Гущин. Раніше стало відомо, що Норвегія відхилила заявку РФ на пропуск вантажів для селищ Росії на Шпіцбергені через єдиний пропускний пункт на російсько-норвезькому кордоні Стурскуг.
„Консультації зараз ведуться між російською та норвезькою сторонами, як у Москві, так і в Осло з цього питання, щодо допуску вантажів на Шпіцберген. Я б не став, звичайно, спекулювати щодо можливих заходів у відповідь із нашого боку, але хочу сказати, що будь-які порушення літери та духу договору про Шпіцберген 20-го року в Норвегії — нами на ці порушення даватиметься адекватна відповідь”, — сказав Гущин в ефірі телеканалу „Россия 24”, відповідаючи на запитання про можливі заходи у відповідь».
«Интерфакс» повідомляє про заяву сенатора Андрія Клішаса:
«Після дій Норвегії з цього моменту суверенітет цієї країни над Шпіцбергеном під великим питанням».
Суть проблеми ось у чому. На заполярному архіпелазі Шпіцберген (норвежці називають його Свальбард), що належить Норвегії, російська компанія «Арктиквугілля» веде видобуток вугілля. Шахтарі живуть у селищі Баренцбург, за постачання якого відповідає «Актриквугілля».
До запровадження санкцій продукти везли на вантажівках із Мурманська до норвезького порту Тромсе, звідки кожні десять днів на Шпіцберген ходить норвезьке вантажне судно Bring. Тепер, із набранням чинності четвертого пакету санкцій Євросоюзу, Норвегія, яка не входить до ЄС, але приєдналася до санкцій, відмовляється пропускати вантажі своєю територією. Росія вважає це порушенням міжнародного договору про Шпіцберген та блокадою селища, яким фактично керує російська адміністрація.
Насправді усіх вимог договору Норвегія дотримується. У статті 3 договору сказано:
«Громадяни всіх Високих Договірних Сторін матимуть рівну свободу доступу та в’їзду з будь-якої причини та з будь-якими цілями у води, фіорди та порти територій, зазначених у статті 1; за умови дотримання місцевих законів та правил, вони можуть безперешкодно здійснювати там усі морські, промислові, гірські та торгові операції на основі абсолютної рівності.
Вони повинні бути допущені на однакових рівних умовах до здійснення та практики всіх морських, промислових, гірничих і торгових підприємств як на суходолі, так і в територіальних водах, і жодна монополія не повинна встановлюватися на жодній підставі або для будь-якого підприємства.
Незважаючи на будь-які правила, що стосуються каботажної торгівлі, які можуть діяти в Норвегії, судна Високих Договірних Сторін, які прямують на території, зазначені у статті 1, або прибувають із цих територій, матимуть право заходити до норвезьких портів під час свого плавання у зворотному напрямку або у зворотному напрямку з метою прийняття на борт або висадки пасажирів або вантажів, які прямують на зазначені території або прибувають із цих територій, або з будь-якою іншою метою.
В усіх аспектах, і особливо щодо експорту, імпорту та транзитних перевезень, громадяни всіх Високих Договірних Сторін, їхні судна та товари не будуть піддаватися жодним зборам чи обмеженням, які не несуть громадяни, судна чи товари, які користуються в Норвегії режимом нації найбільшого сприяння ; норвезькі громадяни, судна або товари прирівнюються для цієї мети до громадян, суден та товарів інших Високих Договірних Сторін, і в жодному разі не користуються більш сприятливим режимом.
При експорті будь-яких товарів на територію будь-якої Договірної Держави не повинно стягуватися жодних зборів або обмежень, інших або більш обтяжливих, ніж при експорті аналогічних товарів на територію будь-якої іншої Договірної Держави (включно з Норвегією) або до будь-якого іншого пункту призначення».
Усі ці пункти стосуються лише території архіпелагу, але не материкової Норвегії. Вільному заходу суден під російським прапором до портів Шпіцбергена Норвегія не перешкоджає. Навіть генконсул Росії на Шпіцбергені Сергій Гущин, критикуючи рішення норвезької влади, підтвердив, що трест «Арктиквугілля» має й інші способи доставки товарів на Шпіцберген, тобто ніякої транспортної блокади немає.
Альтернативний шлях доставки – морським транспортом безпосередньо з Мурманська. Це логістично менш зручно та значно дорожче. Крім того, ніщо не заважає «Арктиквугіллю» закуповувати все необхідне в Норвегії чи країнах ЄС. Це теж пов’язано з додатковими витратами, але сенс економічних санкцій у тому й полягає, щоб створити державі, яка порушує міжнародне право, певні труднощі.
Програма «Время» стверджує, що Норвегія спочатку обіцяла зробити для Шпіцбергена виняток із санкційного режиму, але потім відмовилася від цього наміру. Це також не так. На початку травня міністр рибальства та морської політики Бьйорнар Ск’єран заявив:
«Ми робимо для Свальбарда виняток, оскільки Свальбард має особливе становище».
Це означає, що порти архіпелагу залишаються відкритими для російських суден, яким більше не можна заходити до інших портів Норвегії. Від цієї позиції ніхто у Норвегії не відмовляється. Але виняток не стосується материкової території, навіть якщо вантажі призначено для Шпіцбергена.
RT, розповідаючи про ситуацію навколо Шпіцбергена, намагається створити враження повної блокади:
«Гірничий робітник Олександр Яцуненко працює на вугільній шахті „Баренцбург” з 2018 року. За його словами, на острові ще в травні всі чекали на прихід великого суховантажу з Мурманська. Проте судно не прийшло.
„Там мали бути не лише продукти, а й побутова хімія, запчастини для снігоходів та теплових станцій. Клімат у нас суворий, техніка зношується, а теплостанція – це серце та грубка селища. І якщо без снігоходів Баренцбург проживе, то без теплостанції ні», — розповідає Олександр RT».
Але чому російське суховантажне судно не прийшло, ніхто й не намагається пояснити. Норвезький режим санкцій цьому не перешкоджає.
Джерело: The Insider
