Російське видання «Комсомольская правда» опублікувало матеріал із заголовком «Експерт: Першачки України не зможуть рахувати далі ніж до ста». У статті стверджується, що українські школи «крім патріотичного виховання, навряд чи здатні щось давати», і з них «виходять люди, які мають не освіту, а якийсь її образ».
У статті «Комсомольської правди» також ідеться про видавлювання російської мови з українських шкіл, яке є причиною того, що школи нібито не можуть дати якісної освіти дітям. При цьому в інтерв’ю «експерт» КП говорить, що саме першокласники (тобто ті діти, які пішли у школи в рік зменшення присутності російської мови в шкільній системі як мови викладання – прим. ред.) не зможуть «рахувати далі ніж до ста», і вказує на безграмотність у цілому.
«Через 10 років це буде покоління, не здатне грамотно ні читати, ні писати. І рахувати зможуть навряд чи далі ста. Уже зараз залишають українські школи діти з функціональною безграмотністю. І почалося це не вчора. За підсумками “сучасної” освіти нинішні громадяни республіки не вміють писати ні по-українськи, ні по-російськи. Якщо вони неграмотно пишуть, вони й читають погано», – стверджує експерт Ростислав Іщенко.
Насправді на сьогодні в Україні існує державний стандарт початкової освіти, що визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання і компетенцій учнів, в тому числі й з математики. У Міністерстві освіти і науки України дійшли висновку, що шкільній освіті необхідні системні зміни, і вони вже почалися.
Так, передбачається, що учні 1-2 класів вміють встановлювати кількість об’єктів, читають і записують числа, порівнюють і впорядковують їх, рахують об’єкти, позначають числом результат рахунку; порівнюють числа в межах 100 і впорядковують їх. А учні 3-4 класів уже мають вміти порівнювати числа в межах мільйона і впорядковувати їх.
У 2018 в Україні вперше пройшло дослідження PISA – міжнародне дослідження якості освіти. За допомогою тестів експерти визначають, наскільки 15-річні учні володіють трьома ключовими компетенціями: читацькою, математичною, природничо-науковою і чи можуть застосовувати свої знання в реальному житті.
Дослідження показало, що учні в Україні набрали 462,7 бала і увійшли в одну групу (450-500 балів) з такими країнами, як Франція, Швейцарія, Австрія і та ж Росія. При цьому експерти зазначили, що Україна показала вищі результати, ніж інші країни на аналогічному рівні економічного розвитку. Наприклад, українські учні обійшли своїх колег із деяких країн Євросоюзу – Греції, Болгарії та Румунії. Також експерти Світового банку звернули увагу на той факт, що з огляду на рівень розвитку країни, Україна показала результати навіть вищі від очікуваних. «Це створює міцну основу, і поточні реформи мають продовжуватися, щоб було видно покращення», – підсумували експерти з освіти при Світовому банку.
Якщо ж подивитися на зовнішнє незалежне тестування в Україні (ЗНО), то в 2020 році поріг «здав/не здав» (мінімальна кількість тестових балів із певного предмета, яке дає учаснику/учасниці можливість взяти участь в конкурсному відборі до університетів) здолало більше випускників, ніж у 2019 році. З математики, наприклад, цей показник становить 87,3%, а в минулому році він був 81,5%.
