Джерело: The Insider
У програмі новин російського Першого каналу вийшов сюжет Георгія Олісашвілі під заголовком «Чергове американське турне Зеленського виявилося не найкращим часом, щоб знову просити грошей». Там, зокрема, сказано:
«Сьогодні Зеленський зустрічається з Байденом, з яким, за деякими даними, вже погоджено пакет допомоги Україні, й залишається лише одна проблема: дефіцит американського бюджету сягнув $2 трлн. Білий дім намагається поставити Конгрес перед фактом: грошей немає, але треба дати».
На офіційному сайті Мінфіну США читаємо:
«Дефіцит виникає, коли видатки федерального уряду перевищують його прибутки. Федеральний уряд у 2023 фінансовому році витратив на 1,52 трильйона доларів більше, ніж зібрав, що призвело до національного дефіциту».
На сайті наведено обсяг дефіциту з точністю до долара. На 21 вересня 2023 року він становив у річному обчисленні $1 524 166 099 656. Отже, Олісашвілі навіщось перебільшив розмір американського дефіциту майже на третину. Здавалося б, фраза «дефіцит перевищив півтора трильйони» для глядачів Першого каналу звучала б не менш ефектно, але, мабуть, умовні рефлекси пропагандиста просто не дозволяють сказати правду.
Втім, у США дефіцит бюджету не сприймається як велика проблема; профіциту там не було з 2001 року, а 2020 року через заходи щодо підтримки національної економіки під час пандемії дефіцит і взагалі досягнув $3,132 трлн, тобто 92% від суми доходів бюджету. Економічна оглядачка ЗМІ «Новые известия» Вікторія Павлова в січні 2023 року пояснювала, чому США з такою легкістю йдуть на такі заходи:
«Мінфін США може не звертати уваги на доходи, тому що впевнений: влада завжди може позичати стільки грошей, скільки потрібно. Показник дефіциту та держборгу зараз – не більше ніж цифри на папері, які використовуються хіба що у міжусобній війні республіканців і демократів.
Із позиками в уряду США проблем немає. Найбільшим власником американського держборгу є… американський уряд. Через ФРС, яка має право „друкувати” гроші (і активно цим займається), уряд накачував економіку грошима, щоб кредити були дешевими, і кожен, хто цього потребує, міг отримати підтримку, особливо в період пандемії. Також у державні папери вкладають свої кошти державні фонди, наприклад, пенсійні. Так, уряд контролює майже 40% свого боргу. На іноземних інвесторів, включаючи держави, припадає менше ніж 25% держборгу. Тобто долари просто друкують за потреби. <…>
У США інфляція компенсується стабільним зростанням економіки. <…> Надлишки грошей США завжди можуть спалити в бездонній топці воєнної машини (стримування Росії в Європі в 2023 році коштуватиме 6 млрд доларів, а оборонне стримування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – 11,5 млрд доларів).
До того ж позики обходяться американському уряду зовсім недорого. Ставки ФРС такі низькі, а попит на боргові папери такий високий, що торік середня ставка за держборгом становила 2,07%. Хто ж відмовиться від такого дешевого кредиту?
Отож ситуація «грошей немає», про яку говорить Олісашвілі, для американської адміністрації взагалі навряд чи можлива.
Джерело: The Insider
