Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Перший канал включив до ранкового випуску новин сюжет Юлії Ольховської, де повідомляється:
«У США на порядку денному не тільки коронавірус, а ще й майбутні президентські вибори. І вони теж не обійшлися без скандалу. Джо Байдена, який планує поборотися за пост глави держави від Демократичної партії, звинуватили в домаганнях. Але що цікаво: преса і громадськість, які зазвичай смакують у подробицях такі історії, зараз просто мовчать.
Виборча кампанія у США на тлі пандемії коронавірусу проходила майже непомітно, поки не втрутилася жінка. Це колишня співробітниця Конгресу Тара Рід. Вона звинуватила кандидата в президенти від демократів Джо Байдена в домаганнях. З її слів, все сталося в 1993-му. Байден тоді був сенатором від Делавера, а Тара – його помічницею. Як запевняє жінка, політик розпустив руки просто в коридорі Конгресу.
“Він заговорив зі мною, я вже не пам’ятаю про що, а потім я виявилася притиснутою до стіни. Він заліз руками під мою блузку, під мою спідницю, намагався цілувати мене, але я його відштовхнула. А він мені – та припини, я думав, що подобаюся тобі”, – розповіла Тара Рід.
Тара стверджує, що поскаржилася на Байдена у протокольний офіс Конгресу. Але замість того, щоб розпочати розгляд, її звільнили. <…>
Інтерв’ю жінки з’явилося три тижні тому і, здавалося б, мало б спричинити у США, де суспільство гіперчутливе до звинувачень у харассменті, ефект вибуху бомби. Однак найбільші телеканали історію проігнорували. Навіть коли в інтернеті сплив архівний запис популярного колись шоу Ларрі Кінга. <…>
Варто зазначити, що найвпливовіші ЗМІ США підтримують демократів. Виходить, що коли ставку зроблено на президентське крісло й інтереси свого кандидата, харассмент і права жінок журналістів не так вже й непокоять».
Звинувачення Тари Рід на адресу Джо Байдена – новина, м’яко кажучи, не дуже свіжа: вперше його було опубліковано 4 квітня минулого року в місцевій газеті The Union з міста Грасс-Веллі у штаті Каліфорнія. Ніякого особливого резонансу розповідь про те, як 26 років тому сенатор Байден заліз рукою під спідницю співробітниці свого офісу, а коли вона його відштовхнула, розчаровано сказав «а я чув, що подобаюся тобі», не викликала. Але коли Байден вийшов на лідируючу позицію в боротьбі за номінацію в президенти від Демократичної партії, Рід, прихильниця його конкурентів Елізабет Уоррен і Берні Сандерса, вирішила продовжити антибайденівську кампанію.
У січні 2020 року Рід звернулася до Фонду юридичного захисту руху Time’s Up, який фінансує ведення судових процесів у справах про сексуальні домагання. Фонд їй відмовив, вирішивши, що це було би втручанням некомерційної організації у виборчу кампанію, що прямо заборонено податковим законодавством.
Після цього на початку квітня Рід подала скаргу на Байдена в поліцію Вашингтона, округ Колумбія, звинувативши його в кримінальному злочині – сексуальному домаганні. Практичного сенсу в цій скарзі не було, оскільки 15-річний термін давності давно минув. У 2019 термін давності щодо сексуальних злочинів було скасовано, але оскільки у США закон не може мати зворотної сили, скасування стосується лише епізодів, які сталися не раніше ніж у 2004 році. Очевидно, єдиною метою цієї скарги було роздування скандалу і перешкоджання виборчій кампанії Байдена.
У США до запізнілих звинувачень Рід поставилися в основному скептично: подробиці її історії раз у раз змінювалися. Так, брат Рід спочатку заявив, що сестра розповідала йому, як Байден торкав її за шию та плечі, але через кілька днів стверджував, що згадав, як вона говорила, що Байден заліз їй рукою під одяг. Якась подруга Рід, що нібито теж працювала в офісі Байдена, підтверджувала, що Рід поділилася з нею цією історією, але своє ім’я вона називати відмовилася.
Тільки в квітні 2020 року Рід раптом заявила, що глядачкою, яка у 1993 році зателефонувала в прямий ефір програми Ларрі Кінга на телеканалі CNN і розповіла, не називаючи імен, що якийсь сенатор домагався її дочки, була її мати. Перевірити це навряд чи можливо, оскільки мати Рід померла в 2016 році.
Твердження Першого каналу, що американські ЗМІ проігнорували історію Рід, не має нічого спільного з дійсністю. Коли вона подала скаргу в поліцію, про це написали Newsweek, The New York Times, Business Insider. Потім дві найбільш авторитетні газети країни – The New York Times і The Washington Post – опублікували розгорнуті матеріали про звинувачення Рід, де докладно розглянуто свідчення самої Рід, її брата, людей, які працювали в офісі Байдена та інших.
The New York Times взяла у Рід кілька розлогих інтерв’ю і опублікувала їх у подкасті на своєму сайті. Газета також провела своє розслідування епізоду і дійшла висновку, що ніяких інших свідчень про домагання з боку Байдена немає – за винятком заяви колишнього кандидата у віцегубернатори штату Невада Люсі Флорес, яка стверджувала, що в 2014 році Байден, тоді віцепрезидент, понюхав її волосся і поцілував у потилицю (сам Байден стверджував, що не пам’ятає такого випадку). Перша публікація про домагання щодо Рід у газеті The Union з’явилася через кілька днів після заяви Флорес.
The Washington Post присвятила статтю оцінці заяв Рід і знайшла в них низку невідповідностей; саме вона звернула увагу на відмінності в подробицях у розповідях її брата. На думку газети, заяви Рід викликають великі сумніви.
Про скандальну заяву Рід писали також USA Today, Chicago Tribune, The Atlantic, Politico, Vox, The Hill, Buzzfeed і багато інших американських видань. Репортажі про це зробили NBC, CBS, CNN, Національне громадське радіо (NPR), не кажучи вже про протрампівський телеканал Fox News. Тож менше за все це схоже на ігнорування та замовчування.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
