Будь-які фейкові вибори на тимчасово окупованих українських територіях є юридично нікчемними і не мають жодних правових наслідків. Ані Україна, ані будь-яка інша демократична країна не визнають результатів цього російського фарсу.
Кремль провів на окупованих територіях України «вибори» під дулом автоматів, а російський агітпроп вибухнув шквалом дезінформаційних і маніпулятивних матеріалів щодо цього. Під приціл пропаганди потрапили захоплені регіони України, які пропагандисти назвали «новими регіонами Росії», хоча «російськими» їх не визнає жодна демократична держава у світі. Прокремлівські медіа кинули основні зусилля на те, щоб продемонструвати «добровільність», «легітимність» та «прозорість» цього російського виборчого фарсу в окупованих регіонах України, який нібито «на високому рівні» оцінили й так звані «делегації міжнародних спостерігачів».
Російські медіа продовжили спроби «намалювати легітимність» псевдовиборів в українських регіонах. Для цього Росія завезла на тимчасово окуповані території України «іноземних спостерігачів» – насправді давніх шанувальників Кремля, які не мають жодного стосунку до офіційних делегацій, що можуть оцінювати виборчий процес.
Багатьох таких «спостерігачів» за російським фарсом на окупованих територіях України складно навіть знайти в інтернеті, однак серед них є й цікаві, вже відомі персонажі. Наприклад, «міжнародний експерт» з Ісландії Конрад Магнуссон виявився керівником компанії Firringa, яка займається боротьбою зі шкідниками – у місті Хафнарфьордур «іноземний спостерігач» Магнуссон відстрілює диких вовків та чайок.
«Офіційний представник» Фінляндії – як назвали Йохана Бекмана пропагандисти – у своїй країні вважається проросійським агентом із поганою репутацією. У російських ЗМІ він часто фігурує як «правозахисник», а у Фінляндії його ім’я асоціюють із фейковими новинами про «вилучення дітей у російських матерів» у Фінляндії. Бекмана також визнано винним Гельсінським судом у підбурюванні до тяжкої образи честі та гідності журналістки Yle, яка займалася розслідуванням російського впливу на інформаційне поле Фінляндії.
Є серед «спостерігачів» фігури й серйозніші за ісландського винищувача чайок і фінського наклепника. Наприклад, «міжнародний спостерігач» Клейн Престон IV, який із задоволенням заявив російським ЗМІ про «вільні вибори» в окупованих Донецьку та Маріуполі. Згідно з розслідуванням The American Independent Foundation, Престон має тісні зв’язки з російськими агентами та олігархами і всіляко підтримує інтереси Кремля.
У розслідуванні американського видання Rolling Stone про російську агентську мережу в США Престон згадується як «русофіл», який наприкінці 80-х навчався у радянському Ленінграді, а потім займався імпортом горілки та трейдингом на пострадянській фондовій біржі. Після горілки Престон став «серйозною людиною» і заснував «юридичну фірму», продовживши тісну комунікацію з російськими громадянами вже у США. Наприклад, із росіянкою Марією Бутіною, яку у 2018 році США звинуватили у шпигунстві на користь Росії. Також Престон фігурує у розслідуванні сенатського комітету з розвідки про втручання Росії в американські вибори 2016 року.
І це лише невелика частина іноземців, котрі відпрацьовували кремлівські гонорари у зруйнованих Росією Маріуполі, Бердянську та інших українських містах, випалених армією окупанта. Уся ця різношерста компанія іноземних громадян з багатими послужними списками – від дезінсекції до втручання в американські вибори – чудово ілюструє, що Кремль не гидує задіяти будь-які можливості для легітимізації процесу окупації українських територій.
Жодної мови ні про «офіційних спостерігачів», ні про «незалежність» та «незаангажованість» таких дій і бути не може. Ані Україна, ані будь-яка інша демократична країна не визнають результатів цього російського фарсу.
Міністри закордонних справ Великої сімки (G7 – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США) та Верховний представник ЄС «однозначно засудили» проведення Росією фіктивних виборів на окупованих українських територіях. Наголошується, що «голосування» відбувалося в умовах примусової та незаконної видачі російських «паспортів», зокрема й дітям, примусового переміщення та депортації, масових і систематичних порушень прав людини, а також залякування та репресій українських громадян.
Будь-які фейкові вибори на тимчасово окупованих українських територіях є юридично нікчемними і не мають жодних правових наслідків.
