Джерело: The Insider
МЗС РФ у своєму офіційному Telegram-каналі пише:
«Жахлива трагедія у ТЦ «Крокус Сіті Хол» 22 березня 2024 року, що сколихнула країну та світову спільноту, повернула до порядку денного тему масового публічного терору. Природну реакцію на подію продемонструвала більшість країн світу, відгукнувшись словами підтримки і співчуття країні та російському народу.
Водночас за лічені години після трагічних подій, не чекаючи проміжних підсумків розслідування, західними ЗМІ, чиновниками США, Великобританії та Євросоюзу на тлі однозначного міжнародного засудження терористичної акції було негайно організовано піар-кампанію із заперечення причетності українських спецслужб до цього злочину.
Редакціям провідних західних видань надано конкретні вказівки щодо закріплення в інформаційному просторі власної версії подій навколо теракту в Красногорську про причетність угруповання ІДІЛ (заборонена в Росії) до його організації, заперечення зв’язків ісламістів з українським урядом або західними спецслужбами, дискредитації результатів розслідування та просування різноманітних конспірологічних версій щодо причетності російських спецслужб.
Відзначено неприпустимість демонстрації співчуття та гуманізму щодо російського народу. Особливої цинічності спробам Заходу відвернути світову спільноту від справжніх організаторів та вигодонабувачів надає категорична вказівка не висвітлювати у ЗМІ справжні масштаби трагедії: не згадувати кількість жертв теракту, загиблих дітей, виключити демонстрацію реакції простих громадян на те, що сталося».
Впевненість російських дипломатів у тому, що на Заході чиновники можуть роздавати пресі вказівки, про що можна писати, а про що ні, не може не вражати. Подивімося, як провідні західні видання реалізують ці цінні директиви.
The New York Times, наприклад, пише у статті «Що ми знаємо про напад на концертний зал у Москві», опублікованій наступного дня після теракту:
«Внаслідок нападу у п’ятницю на популярному концертному майданчику під Москвою загинули 137 людей. Це найсмертоносніший терористичний акт, який стався у російській столиці за більш як десятиліття.
Відповідальність за напад взяла на себе „Ісламська держава”. Американські офіційні особи вважають, що це ІДІЛ-К, філія угруповання. Російські офіційні особи та державні ЗМІ здебільшого проігнорували заяву ІДІЛ про відповідальність і натомість припустили, що за насильством стоїть Україна. Україна заперечує свою причетність, а американські офіційні особи заявляють, що немає жодних доказів причетності Києва до нападу. Російська влада затримала щонайменше 11 осіб, зокрема чотирьох робітників-мігрантів, яких називають громадянами Таджикистану і яким висунуто звинувачення у вчиненні терористичного акту, але вони не встановили ані більшість обвинувачених нападників, ані їхні мотиви. <…>
Слідчий комітет Росії, вищий правоохоронний орган, повідомив у неділю, що в обгорілих приміщеннях було виявлено 137 тіл, серед них троє дітей. СК стверджує, що наразі ідентифіковано 62 жертви та що для ідентифікації інших проводиться генетичне тестування. <…>
У неділю в Росії був національний день жалоби. Прапори було приспущено на будівлях по всій країні».
2 квітня у статті «У попередженні розвідки США Москві було названо конкретне місце нападу» йшлося вже про 144 загиблих.
Газета опублікувала фотографії стихійного меморіалу, куди мешканці Москви та Підмосков’я приносили квіти в пам’ять про загиблих.
Nanna Heitmann for The New York Times
Схоже, The New York Times якось дивно виконала вказівки чиновників: і про офіційну російську версію теракту написала, і кількість жертв, зокрема й дітей, назвала, і фото скорботних росіян помістила. Можливо, інші видання були слухнянішими?
Ось The Washington Post 25 березня пише у статті «Що ми знаємо про смертоносний напад на московський концертний зал»:
«Смертоносний напад на великий торговельно-розважальний комплекс у найближчому передмісті Москви шокував росіян: минулими вихідними великі натовпи людей поклали тисячі квітів до місця нападу, а президент Володимир Путін пообіцяв домогтися справедливості за те, що, за його словами, було „цинічно спланованим варварським терактом”. <…>
Щонайменше 137 людей загинули в п’ятницю під час нападу, коли бойовики, озброєні автоматичною зброєю, відкрили вогонь по Crocus City Hall, велелюдній концертній залі, яка пізніше частково обрушилася внаслідок підпалу. Цей інцидент став найстрашнішим терактом, який трапився в Росії протягом останніх 20 років.
Імена 137 відомих жертв ще не названі, але Слідчий комітет Росії повідомив у неділю, що встановлено дані 62 осіб. За даними МОЗ Московської області, постраждали не менше 182 осіб, 101 з них у неділю ввечері все ще залишалася в лікарні. Пов’язаний із російськими службами безпеки Telegram-канал Baza повідомив, що в одному з туалетів закладу було виявлено 28 тіл, серед них „багато матерів”, що тримали своїх дітей, а ще 14 тіл було знайдено на сходах запасного виходу. Ми не змогли негайно перевірити ці твердження».
Є в газеті і фото скорботних москвичів. І це далеко не поодинокі публікації, в обох газетах можна знайти десятки матеріалів, які так чи інакше розповідають про теракт.
Maxim Shipenkov/EPA-EFE
Тепер звернімося до британської преси. У The Times політолог, дослідник проблем безпеки в Росії Марк Галлеотті пише:
«Коли майже 7000 людей зібралися в п’ятницю ввечері в Crocus City Hall, величезній залі в Красногорську — північно-західному передмісті Москви, — на концерт рок-групи Пікнік, група чоловіків у камуфляжі увірвалася у фойє та відкрила безладну стрілянину з автоматів.
Вони розійшлися по залі, розстрілюючи мирних жителів, які намагалися втекти, а потім за допомогою вибухівки або легкозаймистих матеріалів підпалили будівлю і зникли на машині, що їх чекала. Вже за 20 хвилин, коли на місце події прибули сили безпеки та екстрені служби, їх там не було.
Щонайменше 133 особи загинули, багато поранених залишаються у критичному стані. Зважаючи на все, напад був ретельно спланований: зброя та вибухівка були таємно заховані на території місця події, щоб убивці могли пройти через металодетектори на вході. <…>
Перші коментарі деяких московських джерел натякали на прямий зв’язок із Україною. Дмитро Медведєв, колишній президент, який став одним із найтоксичніших і найвідвертіших російських коментаторів, попередив, що „якщо буде встановлено, що це терористи, пов’язані з київським режимом”, то їх необхідно „безжально винищити”. Навпаки, представник української військової розвідки назвав напад „навмисною провокацією спецслужб Путіна”».
Ось ілюстрація до статті:
Maxim Shipenkov/EPA
Є у The Times навіть несподівана інформація про дещо суперечливі дії України у зв’язку з трагічними подіями у Підмосков’ї; втім, мова, звичайно ж, не про її передбачувану участь у підготовці теракту. Київський кореспондент газети Том Болл опублікував статтю «Україна розпалює антиіммігрантську напруженість у Росії», де пише:
«Українські агенти проводять кампанію „психологічних операцій” з метою дестабілізувати російське суспільство, розпалюючи антиіммігрантські настрої після теракту у Crocus City Hall, розповів The Times новий очільник київської служби інформаційної війни. <…>
Для України напруженість між слов’янськими та неслов’янськими етнічними групами — „благодатний ґрунт”, на якому можна використати розбіжності та недовіру серед російського суспільства, сказав голова українського Центру з протидії дезінформації Андрій Коваленко. Проникаючи до місцевих російських Telegram-чатів — одного з небагатьох інформаційних просторів, які не контролює Кремль, — українські агенти намагаються налаштувати етнічні групи одні проти одних».
Щось геть не схоже на відпрацювання «антиросійських методичок».
А ось найбільша французька газета Le Monde. Знову десятки матеріалів, заголовки такі: «Теракт під Москвою: Росія закликає „всю світову спільноту” засудити теракт», «Що відомо про теракт у підмосковному концертному залі, який забрав життя понад 130 осіб», «У Росії національна жалоба після бійні в концертній залі». Газета публікує і фото москвичів, які прийшли до місця теракту вшанувати загиблих.
Maxim Shemetov/Reuters
І така ж картина практично у всіх великих західних виданнях: безліч публікацій з інформацією про жертви, фотографії скорботних людей біля стихійного меморіалу, виклад всіх версій теракту, зокрема й офіційної російської за всієї її неправдоподібності. Де МЗС РФ побачило «піар-кампанію», залишається загадкою.
Джерело: The Insider
