Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Міністерство закордонних справ РФ виступило з заявою:
«Розцінюємо агресивні дії Служби державної безпеки Латвії, вжиті 3 грудня у відношенні співробітників бюро “Спутник” в Ризі та російськомовних журналістів, як кричущий приклад нехтування основами демократичного суспільства – свободою ЗМІ та вираження думок. Нагадаємо, що по відношенню до журналістів проведено затримання, допити та обшуки, висунуто кримінальні звинувачення.
Посилання на порушення колективом “Спутник Латвия” режиму “санкцій” Європейського союзу категорично неприйнятне. Ці рестрикції мають персональний характер, стосуються особисто генерального директора МІА “Россия сегодня” Д.К.Кисельова і не можуть поширюватися на всіх тих, хто співпрацює з медіахолдингом.
Водночас було вчинено розправу над російськомовними журналістами інформагентства “Балтньюз” і низкою громадських діячів Латвії. Все це є справжньою каральною акцією, яка не залишає ніяких сумнівів у русофобському підтексті сфабрикованих звинувачень».
Насправді в Латвії пройшли обшуки і допити в рамках кримінальної справи про порушення санкцій Євросоюзу (стаття 84 Кримінального закону); у кількох підозрюваних взято підписку про невиїзд.
Латвія вважає, що співпраця з МІА «Россия сегодня» і його структурними підрозділами (Sputnik і Baltnews) порушує рішення Ради ЄС 2014/145 / CFSP, згідно з яким, крім іншого, на території ЄС забороняється пряме чи непряме надання особам, які входять до санкційного списку, будь-яких засобів і ресурсів.
Влада Латвії дійшла висновку, що будь-яка співпраця зі структурами, контрольованими фігурантом санкційного списку Дмитром Кисельовим, слід розглядати як непряме надання йому ресурсів. Аналогічне рішення прийняла у грудні 2019 року влада Естонії, попередивши про це місцеву редакцію Sputnik, яка в підсумку зупинила свою діяльність.
Твердження МЗС, що обмеження стосуються тільки особисто Кисельова і не можуть поширюватися на інших співробітників, ні на чому не основані. Дії правоохоронних органів Латвії в цьому випадку – не пряме виконання режиму санкцій, а слідчі дії щодо тих, кого підозрюють в порушенні цього режиму. Участь у діяльності структури, контрольованої фігурантом санкційного списку, розглядається як порушення, а саме: непряма причетність до отримання цією структурою ресурсів. Якраз єдиний, кого в принципі неможливо притягти до відповідальності за статтею про порушення санкцій, – це сам фігурант, тобто в нашому випадку Кисельов.
Заявляючи про «нехтування свободою ЗМІ та вираження думок», «каральну акцію» і «русофобський підтекст», МЗС відверто підміняє поняття: ніхто не переслідує співробітників редакцій за зміст їхніх текстів, ніхто не обмежує їхню свободу публікувати свої думки – але не в тих виданнях, які контролює фігурант санкційного списку.
У червні Латвія на тій же самій підставі заборонила ретрансляцію на території країни 7 телеканалів RT. The Insider тоді писав про недолугу спробу головного редактора RT Маргарити Сімоньян подати все так, нібито до її структури Кисельов не має ніякого стосунку.
У статті 84 Кримінального закону Латвії – «Порушення санкцій міжнародних організацій і Латвійської Республіки» – сказано:
«За порушення міжнародних санкцій, встановлених Організацією Об’єднаних Націй, Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями, а також Латвійською Республікою, – покарання у вигляді позбавлення волі до 4 років, або короткочасного позбавлення волі, або примусових робіт, або штрафу».
Більш важке покарання (до 8 років) передбачено за відповідні дії групою за попередньою змовою, але це справ щодо співробітників Sputnik і Baltnews не стосується.
Жодного вироку за цією статтею в Латвії досі не винесено.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
