Представниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу звинуватила Німеччину у реабілітації нацизму:
«Днями, відповідаючи на запит опозиційної партії з проханням дати публічну оцінку діяльності дивізії СС „Галичина”, в якій під час Великої Вітчизняної війни були українські бойовики ОУН – УПА, уряд ФРН заявив, що не готовий називати бандерівців антисемітами і загалом нацистами. <…>
У мене таке саме запитання до Марі-Агнес Штарк-Циммерман <голова комітету Бундестагу з оборони, яку Захарова критикує за пропозицію передати Україні крилаті ракети Taurus. – The Insider>. Як вона відноситься до дивізії СС „Галичина”? Це ж так просто – дати відповідь на це нескладне запитання. Ми всі зрозуміємо, чому вона бореться за продовження накачування київського режиму озброєнням і вважає виправданими потенційні удари ЗСУ по території Росії. Як? Адже нескладно буде відповісти на запитання щодо ставлення до дивізії СС „Галичина” та загалом ОУН – УПА?
Про що говорить усе те, що я навела у вигляді прямих цитат і фактів? Про те, що, схоже, німецьке керівництво забуло уроки історії, хоча, здавалося б, мало їх пам’ятати краще за інших, бути більш чутливим і нетерпимим до будь-яких проявів людиноненависницької ідеології, де б це все не відбувалося. Але бачимо протилежне. Берлін заперечує загальновизнаний факт співпраці українських націоналістів із гітлерівським Третім рейхом. Звідси закономірний висновок: у нинішній Німеччині реабілітація нацизму йде на повний хід».
Яке відношення до подій Другої світової війни має пропозиція Штарк-Циммерман передати Україні ракети Taurus, відомо лише Захаровій. Забезпечувати зброєю дивізію «Галичина», якої давно не існує, Німеччина точно не збирається. А епізод на прес-конференції уряду Німеччини 27 вересня, де Захарова побачила ознаки реабілітації нацизму, насправді має такий вигляд:
Запитання:
– Пане Фішер, є повідомлення, що пані посол Німеччини Сабіна Шпарвассер була присутньою на церемонії вшанування ветерана СС в Оттаві й вітала його оваціями. Я просто хочу запитати: чи можете ви це підтвердити?
Себастьян Фішер, представник МЗС:
– Насамперед дозвольте сказати, що цей інцидент у канадському парламенті є неприйнятним. Але канадський уряд негайно дав це зрозуміти. Очільник парламенту Рота, на запрошення якого згадана людина взяла участь у заході, негайно приніс свої вибачення і після цього подав у відставку. Наша пані посол дійсно взяла участь у заході як представниця дипломатичного корпусу, вона була присутньою разом зі своїми колегами з «Великої сімки» на галереї канадського парламенту. Про присутність згаданої вами особи не було заздалегідь повідомлено ні її, ні інших учасників цього заходу. Можу вам сказати, що справжня особа пана Хунки, а саме: те, що він був добровольцем «Ваффен-СС», не була відома присутнім, оскільки про його участь не було оголошено заздалегідь.
Додаткове запитання:
– Згаданий вами голова парламенту дуже чітко це сформулював, назвав його ім’я та сказав: він воював проти росіян у Другій світовій війні. Вже з одного цього німецький дипломат повинен уміти оцінити, що він за людина. Хто воював проти Червоної Армії у Другій світовій війні?
Фішер:
– Я думаю, що під час Другої світової війни існувала велика кількість груп. Наприклад, ви знаєте польську Армію Крайову, яка боронилася і від вермахту, і від Червоної армії. Так що все не так однозначно, як ви кажете. Я, до речі, не говорив із пані послом про те, як вона поводилася в той конкретний момент. Але можу ще раз сказати: учасники не знали, чим займалася ця людина у Другій світовій війні. Відповідно, я також дуже чітко сказав, що це неприйнятний епізод, обставини якого зараз повною мірою з’ясовує канадська сторона, і він завершився відставкою спікера парламенту, який запросив цю людину.
Жодного слова про невизнання антисемітизму та колабораціонізму серед українських націоналістів у заяві Фішера немає. Він лише зазначив, що не кожен, хто боровся в ті роки проти Радянської армії, був на боці нацистів, і навів як приклад Армію Крайову, яка діяла з 1942 року в окупованій нацистами Польщі як підпільна військова організація прихильників законного уряду, що перебував у вигнанні у Великій Британії. У роки окупації Армія Крайова вела партизанську війну проти Німеччини; під час звільнення Польщі вона створювала структури влади, підпорядковані лондонському уряду в вигнанні, і таким чином виявилася противником СРСР. Серед українських націоналістів також траплялося різне ставлення до співпраці з нацистською Німеччиною; їхнього лідера Степана Бандеру 1941 року після спроби проголосити незалежну українську державу нацистська влада заарештувала і відправили до концтабору Заксенхаузен, де він перебував майже до кінця війни.
Джерело: The Insider
