У коментарях для StopFake історики спростували факти, наведені у публікації. Більшість із них не підтверджуються наявними документами, а деякі взагалі були вигадані ще радянською пропагандою.
У мережі поширюється публікація із «фактами» з життя одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандери. Автор публікації стверджує, що справжнє ім’я Степана Бандери нібито Штефан, що він все життя прожив з німецьким паспортом і нібито «бажав добра лише мешканцям окремих районів Галичини та незначної частини Центральної України», а посадили його до концтабору Заксенхаузен за шахрайство та «розтрату спонсорських рейхсмарок».
Про те, чи відповідають ці твердження дійсності, StopFake розпитав у декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук Івана Патриляка та наукової співробітниці Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «В’язниця на Лонцького», доктора гуманітарних наук Олесі Ісаюк.
Фейк: «Справжнє ім’я не Степан, а Штефан. Він хрещений єврей»
Факт: «Це маніпуляція, яка базується на різниці прочитання та запису імені Степан. У західній частині України ще й досі трапляється, що Стефана можуть назвати Степаном, і навпаки – Степана Стефаном. Це наше культурне надбання внаслідок тривалого перебування у складі Польщі. Крім цього, Степан латиницею записується як «Stepan». За правилами німецької мови якщо в словах, які починаються з літери «S», після неї йде приголосний, така буква «S» читається як звук «Ш». Відповідно, зі Степана чи Стефана робиться Штефан чи Штепан», — пояснює Олеся Ісаюк, — «Існують документи, метрика про народження Степана Бандери, де чітко вказано, що він — син священика. У західній Україні служіння греко-католицьким священиком, як правило, було сімейною справою. Це були цілі династії священиків».
Іван Патриляк також підтверджує ці висновки: «Немає жодного документа, який би свідчив, що батьки Бандери були євреями-вихрестами. Усі його предки, які відомі, були і по матері, і по батькові — зі священицьких греко-католицьких родів».
Фейк: «Штефан Бандера все життя прожив із німецьким паспортом. Саме через німецьке громадянство Бандеру у 2011 році позбавили звання Героя України».
Факт: «Степан Бандера спочатку був громадянином Австро-Угорщини, з 1918 до 1919 року вважався громадянином Західно-Української народної республіки (ЗУНР). Після цього – громадянином Польщі. Знову ж таки, збереглися багато документів, виданих Степану Бандері польським урядом. Також є матеріали судового процесу, в яких вказано, що Степан Бандера є громадянином Польщі. Також там написано, що він є греко-католиком», – пояснює Олеся Ісаюк.
Щодо німецького паспорта, то, як стверджує Іван Патриляк, німецькі документи Степан Бандера отримав, коли жив в еміграції. І ті документи він отримав не на своє справжнє прізвище, а на псевдонім.
Олеся Ісаюк звертає увагу на те, що у міжвоєнній Польщі 30% населення були національними меншинами, стосовно яких уряд проводив жорстку політику. «Щоб замаскувати кількість цих меншин, і факт їхнього компактного проживання, офіційно записувалися лише релігія та громадянство», — пояснює дослідниця, — «Вважалося, що релігія — це нібито лише конфесійний показник. І всі ці люди є за національністю поляками, але різних релігій». Відповідно, у документах Степана Бандери не вказано, що він є за національністю українцем, а лише написано, що він — греко-католик.
Твердження про те, що Степана Бандеру «через німецьке громадянство» позбавили звання «Герой України», є маніпуляцією. 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним та скасував Указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України. Суд визнав зазначений Указ протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки таке звання, як вказано у рішенні суду, може присуджуватися тільки громадянам держави. Оскільки набуття громадянства України можливе лише починаючи з 1991 року, особи, які померли до цього року, не можуть бути громадянами України. Нагадаємо, Степан Бандера помер у 1959 році, тому, згідно із законом, він не є громадянином України. Наявність німецького громадянства у Степана Бандери не обговорювалася в суді.
Фейк: «Бандера любив душити кішок. І рукоприкладство щодо дружини»
Факт: Олеся Ісаюк та Іван Патриляк розповідають, що цю інформацію розповсюдила радянська пропаганда.
«Нещодавно була опублікована книга чеського історика Давида Свободи, де він докладно спростував міф про кішок. Як стверджує історик, єдиним першоджерелом, де ми можемо знайти це повідомлення, є пропагандистська книга Володимира Бєляєва «Під чужими прапорами». Давид Свобода робить висновок, що, найімовірніше, ми маємо справу з вигадкою радянської пропаганди», — розповідає Олеся Ісаюк.
«Інформацію про рукоприкладство взято з протоколів допиту члена ОУН Мирона Матвієйка, який на допиті «зламався». Його використали співробітники КДБ. Ми не знаємо, чи з його слів, чи від його імені це все записувалося. Живі рідні та свідки, які були на волі, цю інформацію не підтверджують», — пояснює історик Іван Патриляк.
Фейк: «У 1940 Бандера був завербований Абвером»
Факт: «Єдиним джерелом твердження, що Бандера був завербований Абвером, є протокол допиту німецького полковника Ервіна Штольца, — пояснює Іван Патриляк, — Штольц був переконаним нацистом. Його за два місяці після закінчення війни заарештував СМЕРШ (підрозділ контррозвідки Народного комісаріату оборони СРСР — ред.), а допитував його полковник Бурашников. І він на цих допитах розповідав усе, що потрібно було СМЕРШ. Жодних документів про співпрацю Бандери з Абвером, де була б розписка Бандери чи щось подібне, немає».
Олеся Ісаюк стверджує, що на Нюрнберзькому трибуналі не обговорювалося питання бандерівців, хоча СРСР намагалися його «притягнути». Іван Патриляк розповідає, що всі протоколи Нюрнберзького трибуналу опубліковані, і там можна знайти лише дві згадки про Степана Бандеру — обидва рази про те, як нацисти проводили репресії щодо групи Бандери.
Фейк: «Найвідоміше гасло Бандери: «Наша влада має бути страшною!». Він бажав добра мешканцям окремих районів Галичини та незначній частині Центральної України».
Факт: Іван Патриляк розповідає, що ця фраза є частиною речення з документа ОУН на випадок початку війни, виданого у травні 1941 року. І звучить вона так: «Наша влада має бути страшна для її супротивників, терор для чужинців-ворогів та своїх зрадників, творча свобода, подих нових ідей для українця-володаря власної землі має з кожним з кожного чину, на кожному кроці пробиватися» ( ст. 104 «ОУН у 1941 році» ).
Історик звертає увагу на те, що над цим документом працювала група людей, тому невідомо, хто є автором цього речення.
Про те, чи бажав Бандера «добра жителям окремих районів Галичини», історик Іван Патриляк пояснює: «Є меморандуми 1941 року, які Бандера писав до Гітлера, із закликом визнати незалежність України, де йшлося, що це незалежна соборна країна. Ніде не написано, що він хоче будувати Галицьку державу з частиною Правобережної України. Це все є вигадкою».
Олеся Ісаюк зазначає, що офіційне гасло ОУН «За українську самостійну соборну державу!» показує, що вони хотіли об’єднання усієї України. «ОУНівці трактували себе як спадкоємців Української Народної Республіки. Також «Акт відновлення незалежності України» про відновлення того, що вже було проголошено у 1918 році Четвертим Універсалом УНР. Йшлося про правонаступництво», — пояснює дослідниця, — «Також у 1941 році було сформовано групи для просування на схід України та становлення української влади. Вони справді дісталися Сходу — були на Сумщині та у Харкові. У 1942 році націоналістичне підпілля справді діяло по всій Україні».
Фейк: «Степана Бандеру посадили до німецького концтабору Заксенхаузен через розтрату спонсорських рейхсмарок»
Факт: Дослідниця Олеся Ісаюк розповідає, що збереглося багато документів з допиту, де чітко видно, що нацистів цікавив лише факт проголошення Бандерою незалежності України. Вони вважали дії ОУН порушенням домовленостей та самоуправством.
«Про те, що Бандеру заарештували з політичних мотивів, свідчить той факт, що він утримувався в одному блоці разом із політичними лідерами, прем’єрами, депутатами окупованих нацистами країн», – розповідає Іван Патриляк.
Раніше StopFake спростовував неправдиву інформацію про те, що в Україні нібито розпочалися репресії проти вчителів історії.
