Джерело: The Insider
Кремлівські ЗМІ повідомляють, що ЄСПЛ відкрив справу про тортури російського військовополоненого в Україні. РІА «Новости» у матеріалі під заголовком «ЄСПЛ завів справу проти України через тортури російського військового» пише:
«Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) запустив процес „Рєзніков проти України” у зв’язку з тортурами російського військовополоненого Дениса Рєзнікова, повідомила донецька правозахисниця Ірина Вихорєва. Рєзніков до початку СВО працював на шахті в Донецьку. Наприкінці 2022-го пішов добровольцем на фронт. Через півтора роки потрапив у полон під Красногорівкою, після чого українські силовики почали вимагати від його доньки фотографувати військові об’єкти. В обмін вони пообіцяли, що перестануть знущатися з полоненого. Зрештою дочка військовослужбовця звернулася по допомогу до правозахисників.
«Днями з ЄСПЛ надійшла відповідь. Представники суду повідомили, що запущено процес «Рєзніков проти України», проте, посилаючись на 39-ту статтю суду, його представники ще не повідомили українському уряду про цей захід. Нам дали час до кінця червня, щоб зібрати додаткові матеріали та скласти текст апеляції. Цим зараз і займається адвокат», – розповіла Вихорєва».
У замітці вміщено фотографію того, що в ній названо «відповіддю з ЄСПЛ».
Це не лист до особи, яка подала скаргу, а рішення суду на запит про попередні заходи (які саме, не пояснюється). Привертає увагу, що це справа не «Рєзніков проти України», як пишуть усі кремлівські видання, а «Рєзнікова проти України», тобто, ймовірно, позивач не сам військовополонений Денис Рєзніков, а його дочка. Але так чи інакше, у документі, підписаному черговим суддею Тімом Айке (суддя від Великої Британії, віце-президент секції) є номер, під яким зареєстровано скаргу.
Зміст рішення ось який:
«Суд відповідно до правила 39 Регламенту суду постановляє не вказувати уряду України запрошений тимчасовий захід».
Жодного слова про час для збору додаткових матеріалів у рішенні суду немає.
У виданій судом брошурі «50 питань про роботу ЄСПЛ» щодо попередніх заходів (interim measures) сказано:
«Чи може Суд застосувати попередні заходи?
Суд може зобов’язати державу, проти якої було подано скаргу, вжити певних заходів до винесення Судом рішення у справі. У більшості випадків Суд просить державу-відповідача утриматися від виконання окремих дій, і зазвичай йдеться про висилку громадян до країни, де їм загрожує смертельна небезпека чи застосування тортур».
До справи Рєзнікова це навряд чи має стосунок, і який попередній захід запитувала сторона позивача – залишається незрозумілим.
Процедура розгляду скарг до ЄСПЛ така: скарга, що надійшла, передається судді, який розглядає її на предмет прийнятності або неприйнятності. Він може або визнати скаргу неприйнятною, на чому процес її розгляду закінчується, або передати її комітету з трьох суддів чи палати. На сайті ЄСПЛ сказано:
«Якщо скарга не визнана Європейським Судом з прав людини у складі одноосібного судді чи Комітету з трьох суддів неприйнятною і не виключена ним зі списку справ на першому етапі провадження, що підлягають розгляду, починається наступний етап розгляду, який часто називається етапом комунікування скарги владі держави-відповідача» .
Саме на цьому етапі держава-відповідач вперше отримує повідомлення про скаргу. У списку комунікованих справ у базі даних ЄСПЛ ні справи «Рєзнікова проти України», ні справи «Рєзніков проти України» немає.
Іншими словами, рішення суду, опубліковане кремлівськими ЗМІ, не є рішенням про відкриття справи. По суті, це лише відмова призначити якийсь попередній захід за скаргою.
В іншому матеріалі РІА «Новости», що стосується справи Рєзнікова і має назву «У Раді Європи звернули увагу на історію з полоненим російським солдатом», сказано:
«Європейський комітет із запобігання катуванням вніс ім’я Дениса Рєзнікова до свого списку в зв’язку із жорстоким поводженням з боку українських спецслужб, повідомила РИА Новости донецька правозахисниця Ірина Вихорєва. <…>
„Ми найняли адвоката і направили звернення до ЄКПЛ. Там повідомили, що внесли ім’я Рєзнікова до свого списку. Запевнили, що коли хтось із співробітників поїде в Україну і намагатиметься з’ясувати обставини потрапляння в полон, умови утримання та звернення, а також подальшу долю військового”, – розповіла Вихорєва».
Ця публікація також містить фотографію документа, отриманого Вихорєвою.
Двома мовами, англійською і французькою, тут сказано:
«Ваша заява прийнята до розгляду».
Нічого схожого на ознаки якоїсь зацікавленості з боку комітету тут, знову ж таки, немає, це лише повідомлення про отримання заяви.
Наскільки правдоподібним є сам сюжет про те, як полоненого катують, щоб його неповнолітня дочка зробила фотографії якогось військового об’єкта, – судячи з усього, досить доступного, щоб це можна було доручити школярці, – читач може вирішити сам.
Джерело: The Insider
