«Закон про функціонування української мови визнаний неконституційним», – пости аналогічного змісту почали масово поширюватися в соціальних мережах 2 листопада. У публікаціях стверджується, що Конституційний суд України нібито «скасував» закон про державну мову і додається, що рішення було ухвалене в зв’язку з тим, що «деякі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян».
Конституційний суд України дійсно продовжив розгляд справи щодо конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак засідання суду в закритому режимі проводилося на день пізніше того часу, коли в соціальних мережах почалося поширення недостовірної інформації: суд пройшов 3 листопада і КСУ не ухвалив жодного рішення щодо документу.
Верховна Рада України ухвалила закон про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у квітні 2019 року, а через три місяці документ набув чинності. З того часу закон, що захищає і розвиває державну мову, неодноразово зазнавав нападок з боку проросійських сил. Кремль у 2019 році двічі скликав засідання Ради безпеки ООН, намагаючись довести, що закон про українську мову нібито «порушує права російськомовних», однак тоді в Радбезі ООН визнали повне право України тримати курс на самоідентифікацію і відроджувати українську мову, також на засіданні підкреслювалося, що це питання внутрішньої політики України, а не міжнародного рівня. За підсумками засідання Радбезу шість країн Європейського Союзу опублікували спільну заяву, в якій засудили російські наміри й надалі дестабілізувати ситуацію в Україні.
Однак закон про українську мову не сподобався і проросійській частині українських депутатів: у червні 2019 року до Конституційного суду України надійшло подання від 51 нардепа щодо конституційності мовного закону. Депутатська група стверджує, що закон про державну мову нібито «не відповідає низці приписів Конституції України», оскільки він спрямований «на дискримінацію громадян за мовною ознакою». Депутати вважають, що закон захищає лише кримськотатарську мову, а також англійську та інші офіційні мови Євросоюзу, до переліку яких російська мова не входить. Виходячи з цього, депутатська група заявила про «утиски російськомовних», в зв’язку з чим і звернулася до Конституційного суду.
КСУ розглядає клопотання ще з 7 липня, а 3 листопада відбулося чергове засідання Великої палати Конституційного суду України, на якому рішення ухвалено не було. За підсумками засідання глава Конституційного Суду України Олександр Тупицький заявив, що не може коментувати можливі рішення щодо закону про мову, однак додав, що «там немає особливих проблем».
