Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
«Комсомольская правда» залякує читачів «драконівським» законом про державну мову, ухваленим в остаточному читанні Верховною Радою. У статті під назвою «За російську мову на Україні почуть штрафувати і саджати», оглядач Олександр Гришин пише:
«Де мова стане обов’язковою?
Простіше відповісти, де вона такою не буде. Отже, спілкування виключно українською виключить будь-які інші варіанти в органах державної влади. Спілкуватися українською будуть зобов’язані не тільки вищі особи державної влади – президент, прем’єр, міністри, народні депутати – а й чиновники в забутій богом сільській адміністрації, а також педагоги, лікарі та інші медпрацівники, Нотаріуси, судді, адвокати, бібліотекарі, працівники правоохоронних органів , слідства, прокуратури, спецслужб. Коротше, абсолютно всі бюджетники. Причому, не тільки з питань виконання своїх обов’язків, а й поміж собою, а також надаючи послуги – з населенням. Фельдшер «Швидкої» змушений буде говорити з особою, яка потенційно потребує медичної допомоги, на «мовє», незалежно від того, розуміє та його чи ні. А вчителі і педагоги абсолютно у всіх навчальних закладах країни не тільки зі своїми учнями на уроках, а й поміж собою на перервах зможуть висловлюватися тільки українською. <…>
А спеціальні «мовні інспектори» зможуть бути присутніми на будь-яких нарадах у будь-яких державних органах (окрім секретних), вимагати у громадських організацій і політичних партій, аби усі документи були оформлені на «мовє».
Якими будуть наслідки за невиконання для громадян? <граматика оригіналу збережена. – The Insider>
Це, напевно, одне з найскладніших питань. Закон зобов’язує всіх громадян володіти державною мовою, і для охочих отримати громадянство України та чиновників стане обов’язковим складання іспитів з мови. За незадовільні результати здачі іспитів для чиновників передбачені штрафи в діапазоні від 3,4 тисячі до 11,9 тисяч гривень. Природно, що після цього вони попрощаються або не зможуть розраховувати на посади, які обіймають або на які претендують.
Для звичайного населення такі штрафи начебто не передбачені, але в законі є одна хитра стаття щодо «неповаги» до державної мови, яка передбачає покарання вже за відповідною статтею Кримінального Кодексу України. Оскільки значення терміну «неповага» не розшифровується, то шанс навісити на себе «кримінальщину» є практично у кожного російськомовного мешканця України».
Остаточний текст ухваленого закону на сайті Верховної Ради поки не опублікований, але в мережі доступний варіант, підготовлений до другого читання з урахуванням понад 2000 внесених поправок. І найжорсткіших заходів із тих, про які пише Гришин, там немає.
При персональному обслуговуванні клієнтів знання української мови є обов’язковим, але, згідно з пунктом 3 статті 30, на прохання клієнта його можна обслуговувати іншою мовою, прийнятною для усіх сторін. Це стосується й медичної сфери.
Спілкування службовців між собою закон не регламентує; він лише встановлює, що державна мова є робочою для усіх органів державної влади і самоврядування, а також держпідприємств. У разі використання іншої мови під час засідань, заходів або зустрічей повинен бути забезпечений переклад на державну мову (стаття 12, пункт 1).
Положення щодо «мовних інспекторів» в процесі підготовки до другого читання із закону виключено. Контролювати виконання закону повинен уповноважений із захисту мови, до якого можуть звертатися громадяни, якщо вважають, що їхні мовні права порушені.
Щодо кримінальної відповідальності у пункті 7 статті 1 закону йдеться:
«Публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами України, і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом».
У свою чергу в Кримінальному кодексі України є стаття 338 «Наруга над державними символами», що встановлює за цей злочин покарання у вигляді штрафу, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років. У коментарі пояснюється:
«Наругою визнаються дії, якими виражається або демонструється зневага до державних символів, їх знищення, пошкодження, нанесення на них образливих написів або малюнків. Склад злочину складає публічність наруги, тобто вчинення певних дій в громадських місцях, під час проведення масових заходів – зборів, мітингів, демонстрацій і таке інше або в присутності певної кількості громадян».
Таким чином, стаття не така вже й «хитра», і «навісити кримінальщину» лише за спілкування російською мовою не дозволяє.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider