Після запуску китайського космічного апарату «Chang’e 5» 23 листопада 2020 року в рамках безпілотної місії дослідження Місяця, російськомовним сегментом соціальних мереж почали поширюватися конспірологічні теорії прихильників космічної змови. У публікаціях стверджується, що китайський зонд нібито «викрив» Сполучені Штати і довів, що американські астронавти «ніколи не висаджувалися на Місяці». На підтвердження наводяться фотоматеріали з китайського апарату, на яких нібито видно, що «на Місяці немає пилу», в той час як американські знімки 70-х років відобразили місячну поверхню, вкриту товстим шаром дрібнодисперсного ґрунту. Саме цей факт, на думку конспірологів, і підтверджує тезу про те, що «американці на Місяць не літали».
В реальності ж поверхня Місяця покрита шаром частинок пилу, який називається реголітом. Це науково доведено як теоретично, за допомогою фізико-математичних розрахунків, так і практично. Більш того, на відео, знятому китайським апаратом «Chang’e 5», явно видно, що місячна поверхня покрита товстим шаром пилу.
Інформація про те, що китайський космічний зонд «не знайшов на Місяці пилу» – фейк. Роботизований дослідний місячний зонд Китаю «Chang’e 5» успішно завершив свою місію 17 грудня, доставивши на Землю зразки місячного ґрунту. «Chang’e-5» здійснив посадку на супутнику 1 грудня: зонд, успішно пробуривши ґрунт, витягнув зразки геологічної породи з глибини двох метрів, а за допомогою руки-маніпулятора зібрав додатково зразки з поверхні Місяця. Також зонд зібрав фото- і відеоматеріали, на яких чудово видно місячні ландшафти, вкриті пилом.
Поверхня Місяця покрита пухким дрібнозернистим ґрунтом, який називають місячним реголітом. Місячний пил складається з надмалих зерен, утворених мільйонами років зіткнень з метеоритами, які сформували малесенькі уламки скла і мінеральні фрагменти. За оцінками вчених, місячний реголіт у деяких місцях покриває Місяць шаром завтовшки 4-5 метрів, а у високогірних районах навіть досягає 15 метрів.
Вчені всього світу висували теорії про те, що місячний ґрунт може бути дрібнодисперсним, задовго до перших польотів космічних апаратів в космос. Першими, хто підтвердив ці припущення, стала радянська автоматична міжпланетна станція для вивчення супутника Землі «Луна». «Луна-2» впала на поверхню в 1959 році, а зонд «Луна-9» надав перші фото поверхні супутника Землі гарної якості в 1966 році (на фото 70-х років прекрасно видно широкі борозни, які місяцехід залишає на місячному пилі).
Однак цих даних було недостатньо, і Сполучені Штати, які готувалися до висадки першої людини на Місяць в рамках місії «Аполлон», в 1966 році запустили на земний супутник робота-геодезиста «Surveyor 1». Місія зонда – успішно досягти поверхні Місяця шляхом м’якої посадки, а потім досліджувати фізичні властивості ландшафту, щоб зрозуміти ризики і проблеми, пов’язані з посадкою там американських астронавтів в рамках місії з дослідження Місяця «Аполлон». Зонд «Surveyor 1» через шість місяців після його висадки на Місяць зібрав 11240 зображень місячної поверхні, на яких видно пиловий наліт, що вкриває земний супутник.
20 липня 1969 року американські астронавти вперше в історії людства висадилися на супутнику Землі. Всього в рамках місії «Аполлон» було здійснено шість успішних висадок людини на Місяць. Під час польотів астронавти неодноразово скаржилися на місячний пил, повідомивши, що дрібна місячна пилюка прилипає до їхніх скафандрів, потрапляє в очі і легені, викликаючи свербіж і кашель. Це легко пояснюється абразивністю місячного пилу, зумовленою тим, що місячний реголіт є гострим і зазубреним. Це зумовлено з тим, що на Місяці немає атмосфери – води в рідкому вигляді і вітру, які могли б «обточити» частинки і згладити їхні краї.
Крім того, перебування американських астронавтів на Місяці, так само як і наявність реголіту на його поверхні, неодноразово підтверджувалися місячними місіями інших країн. Наприклад, у 2009 році індійський зонд «Chandrayaan-1» , досліджуючи поверхню земного супутника, виявив сліди перебування на Місяці американського корабля «Аполлон-15» і зняв їх на фото. Зображення показують, що на місячному пилі залишилися відбитки від корабля «Аполлон-15», який приземлився на Місяць в 1971 році. Також на місячному пилі збереглися відбитки коліс місяцеходу, який використовували астронавти для переміщення поверхнею супутника. Сліди також залишилися недоторканими через відсутність на Місяці атмосфери і, відповідно, вітру.