Джерело: The Insider
У програмі «Вечір із Володимиром Соловйовим» на телеканалі «Росія 1» виконавчий директор медіагрупи «Росія сьогодні» Кирило Вишинський, свого часу звинувачений в Україні у державній зраді, спробував пояснити, навіщо Україні, яку він звинувачує у вбивстві військовополонених в Оленівці, це могло знадобиться:
«У мене давно склалося таке враження, що вичерпалися позитивні емоційні стимули для підтримки атмосфери мобілізації в Україні. Якщо до цього – «зараз ми почнемо контрнаступати, до зими ми точно закінчимо війну, ми проведемо на території Росії «три Д», тобто дерусифікацію, демілітаризацію, віднімемо у Росії ядерну зброю, ну і, врешті-решт, проведемо там децентралізацію, тобто поділимо Росію», і це була така трендова історія у ЗМІ, всі експерти, ідеологи розповідали саме про це…
Але схоже, ця штука не працює, за моїми оцінками, вже більше місяця, тому що на початку липня місія верховного комісара ООН з прав людини ООН випустила доповідь моніторингову про ситуацію в Україні й там повідомила, що понад 1000 осіб на території України зазнали репресій за співробітництво, за русофільські настрої, за співпрацю з окупаційними військами, причому <…> репресії стосовно них, процедурні питання, пов’язані з затриманням, суперечили правам людини, <…> а в 12 випадках ми взагалі зафіксували факти викрадення людей. <…>
У будь-якому випадку це елемент створення атмосфери страху. Ну, а Оленівка — це класична історія, чіткий такий рецепт… Була така організація у структурі ОУН-УПА — служба безпеки. Це ті люди, які практикували терористичні методи щодо населення, яке співпрацювало з радянською владою у 40-ті роки на Західній Україні. <…> Їх в ОУН називали «ангели з зашморгами», вони спалювали тих, кого вважали пособниками ворога, тобто тих, хто виходив із лісу, тих, хто замислювався, чи варто продовжувати цю безглузду боротьбу. Вони цих людей спалювали, душили, кулі взагалі не витрачали. У цьому був сенс створення атмосфери страху. Дізналися, що людина вийшла з лісу за амністією, — її знайшли задушеною. Тож задумайся, чи варто тобі виходити з лісу.
І ця історія з Оленівкою класична: не має значення — говорили, не говорили ці люди, важливо те, що вони перебували в полоні, вони склали зброю. А тепер ось задумайтеся, яка доля чекає на всіх інших, якщо цих накрили ось так».
У виступі Вишинського неправда на кожному кроці. Твердження, нібито українська пропаганда виступала з гаслами дерусифікації та поділу Росії — очевидна фантазія. Надихнув його, мабуть, пост у Facebook секретаря РНБО Олексія Данілова, причому не місячної давності, а зовсім недавній, від 28 липня. Там він дійсно пише про «процес остаточної деструкції пострадянського простору та деколонізації російської квазіфедерації», що включає «дерусифікацію та денуклеаризацію ерефії». Але, на його думку, цей внутрішній процес уже запущено внаслідок нападу РФ на Україну, «дано старт відцентровим рухам для національних республік та інших народів, які тимчасово входять до складу РФ; Татарстан, Ічкерія, Саха, народи Сибіру, Уралу, Далекого Сходу та багато інших стають на шлях усвідомлення свого колоніального статусу, пробудження національної самосвідомості та готовності до боротьби за своє незалежне існування». Думка спірна, але в будь-якому разі Данілов далекий від того, щоб стверджувати, нібито Україна може розчленувати та дерусифікувати Росію.
У доповіді верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет від 5 липня справді йдеться про приблизно 1000 випадків арешту українців за підтримку російських збройних сил та афілійованих із ними збройних груп; про них сказано: «є побоювання, що процедура арештів могла не відповідати міжнародним зобов’язанням України в галузі прав людини». Ні про які репресії за «русофільські настрої» немає жодного слова. На те, що більшість доповіді присвячено порушенням прав людини з боку російських збройних сил, у тому числі сотням вбивств у ситуаціях, не пов’язаних з активними бойовими діями, Вишинський воліє не звертати уваги.
Зрештою, версія про те, що ЗСУ вбили захоплених у полон у Маріуполі бійців «Азова», щоб українці боялися здаватися, погано в’яжеться з обставинами, за яких захисники Маріуполя опинились у полоні. Ось що писала 17 травня «Українська правда»:
«Президент Володимир Зеленський розповів, що завдяки військовим та переговорній групі МКЧХ та ООН Україна намагається врятувати військових із «Азовсталі». 221 військового вивезли на окуповану територію для подальшого обміну, 53 тяжкопоранених вивезли до лікарні на території ОРДО.
«Непростий день. Але й цей день, як і всі інші, спрямований на те, щоб уберегти нашу країну та наших людей. Завдяки діям українських військових – ЗСУ, розвідки, а також переговорної групи, Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН. Маю надію, що вдасться зберегти життя наших дітей.
Хочу наголосити: українські герої потрібні Україні живими. Це наш принцип. Думаю, що ці слова зрозуміє кожна адекватна людина»».
А 21 травня Зеленський заявив:
«Хлопці від військових отримали сигнал, що мають повне право вийти і зберегти свої життя. Військове командування передало все це всім заблокованим на «Азовсталі»…
Далі все залежить від того, що на себе брали ООН, Червоний Хрест, Російська Федерація, що вони (бійці) будуть у безпеці й чекатимуть на той чи інший формат обміну.
На сьогодні я думаю так: закінчиться процес, яким керує сьогодні розвідка, — вивезення, виведення (захисників) та підготовки до діалогу, до обміну тощо… Будемо забирати їх додому. Це те, що ми маємо зробити з партнерами, які брали на себе відповідальність».
Загибель полонених, про здачу яких домовлялася українська влада, — очевидний удар по репутації держави і Президента Зеленського, тож Вишинський приписує українському керівництву не просто воєнний злочин, а ще й самовбивчий крок.
Джерело: The Insider
