Резолюція Генасамблеї ООН не може зобов’язати Росію виплатити репарації Україні. Основна ідея документа полягає не у негайній конфіскації заморожених російських активів, а у створенні міжнародного реєстру для документування збитків, завданих Україні агресією Росії.
Генеральна асамблея ООН 14 листопада ухвалила резолюцію, в якій підтримується ідея створення реєстру для документування збитків, завданих Україні російською війною. Російські ЗМІ на рішення Генасамблеї ООН передбачувано відреагували шквалом критики та дезінформаційних матеріалів. Зокрема, прокремлівські медіа заявили, що ООН «шукає способи пограбувати Росію». Також стверджується, що рішення є «юридично нікчемним» та «незаконним», а ЄС і США займаються «економічним тероризмом – незаконними блокадами, незаконними санкціями, спробами економічного удушення цілих країн та народів».тр
Російська інформація про те, що ООН нібито підтримала «грабунок Росії», а сама резолюція Генасамблеї є «юридично нікчемною» – це дезінформація.
Резолюції Генасамблеї справді мають рекомендаційний характер для виконання – такий документ не може зобов’язати Росію виплачувати Україні репарації за незаконне вторгнення армії окупанта на українську територію. Проте основна ідея резолюції ООН полягає не у негайній конфіскації заморожених російських активів, як стверджує пропаганда, а у створенні міжнародного реєстру для документування збитків, завданих Україні агресією Росії.
На цьому етапі про вилучення активів Росії на користь України поки не йдеться, а сама резолюція є лише першим кроком у цьому напрямку. Саме тому всі претензії Росії про так звану «незаконність рішення Генасамблеї ООН конфіскувати російські активи» не мають під собою жодної фактологічної основи.
Відповідно до резолюції, Генеральна асамблея ООН визнала доцільність виплати репарацій Україні з боку Росії за завдану війною шкоду. Для цього країнам-членам ООН у співпраці з Україною рекомендується створити міжнародний реєстр, щоб зафіксувати всі руйнування, завдані армією окупантів. Фактично резолюція пропонує створення міжнародної інфраструктури для подолання наслідків російської війни в Україні.
«Генеральна Асамблея ООН визнає, що Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні… визнає також необхідність створення у співпраці з Україною міжнародного механізму для відшкодування збитків… рекомендує створення державами-членами у співпраці з Україною міжнародного реєстру збитків у документальній формі доказів та відомостей, що містяться в заявах щодо збитків, втрат або шкоди, заподіяних всім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно протиправних діянь Російської Федерації в Україні», – йдеться у тексті резолюції.
Президент України Володимир Зеленський назвав ухвалену резолюцію політичною основою для майбутніх рішень про передачу українській державі російських активів, які зараз заморожені у різних країнах світу. За словами Зеленського, на основі цієї резолюції лідери держав зможуть ухвалювати відповідні рішення та пояснювати їх своїм суспільствам і бізнесу.
Коментуючи заяви Росії про «західну змову з метою крадіжки російських активів», представник Канади в ООН Роберт Рей назвав їх необґрунтованими. Роберт Рей наголосив, що у резолюції немає жодного слова про негайну конфіскацію активів на користь України, а обурення російської делегації лише вкотре показує відмову держави-агресора брати на себе відповідальність за розв’язану війну проти суверенної країни.
«Резолюція лише каже, що має бути реєстр для того, щоб зрештою розрахувати завдані збитки та руйнування. Зараз все, про що ми говоримо – будь ласка, дозвольте порекомендувати та дозволити Україні створити реєстр, до якого можуть долучитися інші країни. Не йдеться про вилучення активів або будь-які дії з суверенітетом держав», – підкреслив канадський представник в ООН.
Щодо російських заяв про нібито «незаконність» західних санкцій, то це стійкий російський наратив, який використовується прокремлівськими ЗМІ з 2014 року. Масштабні санкції проти російської економіки, вищих посадових осіб та прокремлівських олігархів – це не «західна агресія» проти Росії, а відповідь США та ЄС на криваву повномасштабну війну, розв’язану Росією проти України. У 2014 році у відповідь на загарбницьку політику Кремля західні партнери України почали вводити перші пакети обмежень проти російської економіки. Першу хвилю санкцій Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки проти Росії запровадили одразу ж після початку російської окупації українського Криму – у березні 2014 року. Обмеження за розв’язання війни й захоплення окремих частин Донецької та Луганської областей західні партнери України запровадили вже у липні 2014 року. Нові, ще жорсткіші пакети обмежень почали вводити після повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну рано-вранці 24 лютого 2022 року. Відтоді санкційні списки постійно розширюються.
