Україна є асоційованим членом Євросоюзу з 2014 року, і вся її продукція, яка постачається до ЄС, проходить суворий фітосанітарний контроль відповідно до європейських стандартів.
Болгарські ЗМІ повідомляють, що зерновиробники з усієї Болгарії готуються до акцій протесту. Причина невдоволення — безконтрольне, як вони вважають, ввезення зернових продуктів із України та Молдови. За їхніми словами, проблема полягає у відсутності фітосанітарного контролю зернової продукції з України, яка не є членом ЄС і нібито має нерегламентоване для ЄС виробництво. Але є ще одна причина такого невдоволення – це цінова політика. «Нині в Болгарії існує величезна проблема — і це імпорт українського зерна у будь-якій формі. Падіння ціни через дешевий імпорт зруйнувало ринок для місцевої продукції», – каже голова Спілки зерновиробників Добруджі Радостіна Жекова. Якщо їхні вимоги не будуть виконані, у спілці погрожують перекрити кордони з Румунією, звідки українське зерно надходить до Болгарії.
Інтерв’ю з Жековою про відсутність фітосанітарного контролю товарів, що прибувають з України, було показано на btv, а звідти неправдиву інформацію скопіювали видання, які регулярно поширюють антиукраїнську пропаганду — Второй фронт, Голоса, Эпицентр та інші.
Сюжет btv із Жековою вийшов в ефір 16 липня. Після цього міністр сільського господарства у відставці Іван Іванов повідомив, що перевірки якості українського зерна, яке ввозиться в Болгарію, вже розпочалися, і результати очікуються після 25 липня. До складу інспекційних груп входять фахівці Агентства з безпеки харчових продуктів та регіональних управлінь сільського господарства.
«Наше завдання полягає лише у тому, щоб переконатися, що те, що надійшло, було безпечним для споживачів. Євросоюз доклав максимум зусиль, аби експортувати наявну кількість зерна з України, тому що інші країни-члени мають великі проблеми щодо продовольчої безпеки», — сказав Іванов.
Також міністр Іван Іванов заявив, що станом на 14 липня з України до Болгарії надійшло лише 6000 тонн пшениці та 1300 тонн ячменю — це кількість, яка не може суттєво вплинути на болгарський ринок та ціни на ньому. Адже, на думку експертів, новий урожай пшениці в Болгарії може становити від 5,9 до 6,2 млн тонн. Залишається загадкою, як за таких обсягів імпорт 6000 тонн української пшениці може зруйнувати ринок Болгарії.
Міністр сільського господарства також підкреслив, що зерно, яке імпортується, зазнає суворої перевірки на якість: «Якщо ми виявимо кількості, які не відповідають стандартам споживання в Болгарії, або якщо буде виявлено наявність певних речовин, то це зерно підлягатиме відповідним санкціям і буде знищено, тому що воно не може потрапити у обіг в Болгарії. Це я гарантую вам».
Але якість українського зерна контролюють не лише у Болгарії. Перед експортом воно також проходить фітосанітарний контроль у самій Україні. І цей контроль здійснюється за стандартами ЄС.
Радостіна Жекова має рацію — Україна все ще не є членом ЄС, але країна вже 8 років є асоційованим членом Євросоюзу. У 2014 році Європейський Союз та Україна підписали Угоду про асоціацію, проте виконання угоди в повному обсязі набуло чинності 1 вересня 2017 року.
Економічна частина Угоди забезпечує Україні основу для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку шляхом відкриття ринків та гармонізації законів, стандартів і правил у різних секторах, зокрема й у сфері регулювання стандартів агропродукції.
Через рік після набуття чинності угоди, у листопаді 2018 року, Рада асоціації проаналізувала хід виконання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною і зазначила, що Україна «досягла прогресу з санітарних і фітосанітарних питань, корпоративного права, державних закупівель та збереження навколишнього середовища».
У 2021 році в рамках Міжнародної конференції Grain Ukraine 2021 Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (ДСПП) заявила, що очолюване нею відомство робить усе можливе, аби українські аграрії могли спокійно постачати продукцію на експорт: «З початку поточного (2021 року (прим. ред.) року за допомогою ДСПП було перевезено 16 млн. тонн зернових та олійних культур, що супроводжуються фітосанітарними сертифікатами, які повністю оцифровані. Це унеможливлює підробку цих документів», – запевняє Владислава Магалецька.
Її слова підтверджують міжнародні експерти. Як зазначається у публікації «Поглиблення відносин між ЄС та Україною», опублікованій наприкінці 2021 року, «використання тарифних квот ЄС на сільськогосподарську продукцію розширилося в міру того, як українські виробники поступово долали проблеми безпеки харчових продуктів та слабкий попит на їхню продукцію».
На початку цього року спеціалізований сайт Agravery.com повідомив, що Євросоюз дозволив постачання 77,8 тис. тонн української пшениці на лютий за схемою тарифної імпортної квоти (TRQ). Якби Російська Федерація не вторглася в Україну, до кінця 2022 року в ЄС можна було б поставити ще 852,5 тисяч тонн української пшениці в рамках безмитної квоти в один мільйон тонн.
Після початку повномасштабної війни РФ проти України життя експортерів зерна дещо полегшилося. Було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 398 для спрощення виконання фітосанітарних заходів та процедур.
У квітні Єврокомісія запропонувала призупинити на один рік імпортне мито на увесь український експорт до країн Євросоюзу. То справді був безпрецедентний жест підтримки країни під час війни. Втім, як зазначила заступниця голови ДПСС Ольга Шевченко в інтерв’ю виданню AgroРolit.com, «скасування європейських мит не скасовує вимог до безпеки та якості для українського агробізнесу. Вимоги щодо доступу на європейський ринок мають бути виконані відповідно до законодавства ЄС».
В рамках угоди Україна-ЄС в Україні до середини літа мали працювати прикордонні інспекційні пости (ПІП) для контролю безпеки продуктів харчування. Але у травні депутати ухвалили закон, який продовжує терміни їхнього впровадження. Прикордонні інспекційні пости контролюватимуть безпеку харчових продуктів на основі вимог та передової практики ЄС, а також стежитимуть за тим, щоб продукти відповідали санітарним та фітосанітарним заходам.
Окремий інтерес викликає і постать самої Радостіни Жекової, очільниці Добруджанської спілки зерновиробників. Ми знайшли її профіль у Facebook. Серед зображень із болгарським триколором у різних варіаціях ми побачили фотографію Жекової на Червоній площі у Москві. Цю фотографію вона використовувала перед парламентарними виборами минулого року, змінюючи написи, наприклад, «Мій голос має значення. 04.04.2022» та «Болгарія залежить від мого голосу. 11 липня». Ми з’ясували, що на останніх виборах у листопаді минулого року Жекова була третьою у списку БСП від міста Добрич, але так і не стала депутатом Народних зборів.
Радостіна Жекова є дуже активною у цій соцмережі. Багато її публікацій присвячені побоюванням щодо імпорту українських продуктів до Болгарії. Її головна теза: «Наші діти їстимуть те, що надходить з України без державної перевірки».
Нагадаємо, що у квітні прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков відвідав Київ. У заяві для ЗМІ Петков зазначив, що домовився із президентом України Володимиром Зеленським про те, аби зробити Варну центром та логістичним хабом для української пшениці. Через три місяці новопризначений директор порту Івайло Гавраїлов заявив, що порт Варни не має потужностей для прийому українського зерна. Наразі українська сільськогосподарська продукція переважно експортується через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію.
