Джерело: The Insider
Дмитро Кисельов, коментуючи у «Вестях недели» президентські вибори в Молдові, заявив:
«Якщо про бідність, то вона за президентства Санду в Молдові вже настала, і рекордна. Молдова у списку 50 найбідніших країн світу. Зубожіння там масове, і навіть складно зрозуміти, де зараз гірше: в Україні чи Молдові».
Існують різні способи визначати рівні доходів жителів тієї чи іншої країни. Світовий банк послуговується критерієм валового національного доходу на душу населення з конвертацією національних валют у долари США за методом Атлас (згладжування коливань обмінних курсів за допомогою трирічного середнього ковзного коефіцієнта перерахунку з поправкою на ціни). При цьому всі країни діляться на 4 групи: з доходами високими, вищими за середні, нижчими за середні та низькими. Молдова належить до країн із доходами вищими за середні, хоча наприкінці 1990-х її відносили до групи з низькими доходами.
За цим критерієм у 2023 році Молдова посіла 111 місце у світі, попереду України, Монголії, Індонезії, В’єтнаму, Болівії, Узбекистану, Індії. Якщо ж говорити про 50 найбідніших країн світу, то відкриває цей перелік Сан-Томе та Прінсіпі, де доходи на душу населення в 2,48 раза нижчі, ніж у Молдові.
Якщо розглядати ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності, то Молдова опиняється на 104-му місці у світі, причому її показник у 2,6 раза вищий, ніж у Киргизстана, який посідає 50-е з кінця місце.
Зрештою, за критерієм номінального ВВП на душу населення Молдова на 96-му місці у світі, а на 50-му з кінця перебуває Гана, де цей показник у 2,97 раза нижчий.
Майя Санду стала президентом Молдови у 2020 році. Той рік, коли економіка більшості країн світу постраждала від пандемії, навряд чи варто вважати показовим, тож порівняємо ВВП у докризовому 2019 та 2023 роках. За цей час, за даними МВФ, номінальний ВВП на душу населення зріс у 1,37 раза.
Коли в ефірі йшли «Вести недели», в Молдові ще тривало голосування, але це не завадило Кисельову поділитися попередніми результатами:
«Молдавська ЦВК кілька годин тому відрапортувала, що необхідний поріг явки у 33% подолано. При цьому референдум щодо вступу Молдови до Євросоюзу на дільницях для голосування бойкотує майже кожен четвертий виборець».
Що він мав на увазі, зрозуміти важко, формулювання досить розпливчасте, але на сайті програми фразу про бойкот забезпечили гіперпосиланням на сюжет «Вестей», в якому йшлося:
«Голосування на референдумі щодо вступу Молдови до Євросоюзу бойкотується кожним четвертим громадянином країни. Такими є дані Центральної виборчої комісії.
Про це повідомила голова ЦВК Молдови Анжела Карман. За її інформацією, станом на 12:00 проголосувати прийшло 584 тисячі осіб, про що свідчить кількість виданих бюлетенів.
Водночас наголошується, що бюлетень для участі у референдумі попросило 442 тисячі виборців».
У співробітників ВДТРК якісь складні стосунки з математикою. О 13:00 ЦВК Молдови повідомила, що бюлетені для участі в референдумі до 12:00 отримав 442 331 виборець, що становило 16,14% тих, хто має право голосу. Тоді ж було сказано, що у виборах уже взяли участь майже 685 тисяч осіб (а не 584 тисячі, як стверджує кореспондент ВДТРК). Неважко підрахувати, що на той час на президентських виборах проголосували приблизно 25% виборців. Іншими словами, щоб стверджувати, що чверть виборців бойкотувала референдум, потрібно було, щоб на той момент у ньому взагалі ніхто не взяв участі. Насправді ж частка виборців, які вирішили брати участь лише у виборах, але не в референдумі (те, що Кисельов чомусь називає «бойкотом»), становила 7,3% від облікового складу — і це якщо припустити, що у виборах брали участь всі, хто прийшов на дільниці.
Але «Вести недели» вийшли в ефір через 6 з лишком годин після сюжету «Вестей», і тоді вже стало зрозуміло, що розрив між кількістю учасників виборів та референдуму швидко скорочується. Вже до 18:00 на виборчі дільниці з’явились 1 352 472 виборці, а в референдумі взяли участь 1 228 650. ЦВК повідомила, що на референдумі проголосували 42,44% виборців, отже, всього на дільниці з’явилися 46,72%, а розрив скоротився до 4,28% від облікового складу. У підсумку ж у виборах взяли участь 1 546 078 виборців, а в референдумі — 1 488 874, тобто тих, хто «бойкотував» референдум, виявилося лише близько 2%.
Джерело: The Insider
