Джерело: The Insider
Чергову «Культурну сторінку» у програмі «Вести недели» Дмитро Кисельов присвятив виборам президента США. На сайті програми цей сюжет отримав назву «Президентські вибори в США викликають страх і гнів». А підстави для страху та гніву у Кисельова такі:
«У США склалася і продовжує розвиватись певна політична культура. Культура загалом — це наші уявлення про прекрасне, піднесене і нице, належне і неприпустиме. Америка у культурному сенсі дуже самобутня. Особливо гостро різницю між нами ми відчуваємо у рік виборів. Якщо в Росії чесність виборів, скрупульозність процедури голосування та підрахунку бюлетенів, прозорість на кожному етапі та, зрештою, легітимність результату — заявлена державою мета, то в США все інакше».
Про культуру російських виборів, де реальних альтернативних кандидатів, як правило, відсікають ще на етапі реєстрації, незалежним організаціям заборонено спрямовувати на вибори спостерігачів, а голову руху на захист прав виборців «Голос» Григорія Мельконьянца кинули за ґрати, продовживши термін так, щоб він не вийшов із СІЗО до так званих виборів президента, Кисельов нічого нового нам не повідомив. А ось про США він розповів таке:
«Попередні президентські вибори там були відверто шахрайськими, а майбутні обіцяють стати просто злочинними».
Цікаво, в чому різниця між шахрайськими виборами та злочинними. Може, за його логікою, шахрайство — не злочин? Втім, не чіплятимемося до формулювань, там і по суті багато цікавого:
«Щодо останніх американських виборів Путін висловився минулого вівторка з усією прямотою: „Можна все сфальсифікувати — так, як у Сполучених Штатах фальсифікували попередні вибори через голосування поштою. Зрозуміло, що таке голосування поштою: скуповували за 10 доларів бюлетені, вписували і без жодного нагляду з боку спостерігачів вкидали до поштових скриньок, і все”.
Це про президентські вибори у США 2020 року, за підсумками яких президентом оголосили Джо Байдена. І Дональд Трамп, якого записали в переможені, і багато десятків мільйонів американців такого результату не визнали. Не визнали чесним, адже голоси Байдену „накрутили”».
Без посилання на найавторитетнішого знавця виборчих фальсифікацій Кисельов, певна річ, обійтися не міг, тим більше, що Путін навіть американські розцінки звідкись знає. Але процедуру голосування поштою він, схоже, уявляє собі досить слабко. Ось як описував цю процедуру у 2020 році професор політології, директор лабораторії з аналізу виборів Массачусетського технологічного інституту Чарльз Стюарт:
«У разі голосування поштою шахрайство трапляється рідко. Не хочу применшувати небезпеку шахрайства загалом, але кількість випадків дуже незначна. Це можна виміряти за кількістю судових справ щодо шахрайства з використанням бюлетенів для голосування поштою. За останні 20 років у США таких було кілька сотень випадків, тоді як сотні мільйонів людей голосують поштою. Відповідно, отримуємо співвідношення близько одного випадку на мільйон. Якщо придивитися до цих випадків, то вкрай рідко це скоординовані зусилля, спрямовані на фальсифікацію великої кількості голосів. Зазвичай це один або два бюлетені, в яких було допущено якусь помилку.
Але є ризики, з яких два найголовніших. Перший — це подолання технічних труднощів для того, щоб відправлений поштою бюлетень було зараховано. Наприклад, один із способів боротьби з шахрайством — це процедура верифікації бюлетеня, коли він приходить на підрахунок. Важливою частиною такого процесу є зіставлення підпису на конверті, в якому прийшов бюлетень, з оригінальним підписом виборця. Близько 3–4% бюлетенів не зараховують тому, що на них відсутній підпис чи підписи не співпадають. За словами чиновників, які займаються проведенням виборів, це майже завжди не доказ шахрайства, а результат помилки та недогляду, коли люди просто забули поставити підпис на бюлетені, або їхній підпис змінився з часом. У багатьох штатах США немає процедури повторного звернення до виборців для виправлення таких помилок. Такі випадки становлять від 1% до 2%. <…>
У більшості штатів США виборець повинен попросити бюлетень у представника місцевої влади, яка займається виборами. Зазвичай це відбувається лише на рівні округу. У певних випадках вам дозволять подати запит через Інтернет. Ваш запит розглядають, перевіряють, чи зареєстрований ви виборець, чи є підпис на заявці, чи збігається він з оригінальним. Якщо все сходиться, вам надсилають поштою лист, куди входить бюлетень, два конверти та форма для підтвердження особи виборця. Один із конвертів — секретний, у який ви кладете бюлетень і запечатуєте. Він порожній з обох боків. На зовнішньому конверті може бути ваше ім’я або місце, де ви можете його написати. Також на ньому вказано адресу, звідки бюлетень надіслано. Цей конверт використовується для ідентифікації виборця. У більшості випадків ви відправляєте бюлетень поштою до офісу місцевої влади, яка займається виборами.
Там насамперед перевіряють зовнішній конверт та все, що підтверджує особу виборця. Тут особливо важливою є система з двох конвертів, оскільки вона дає можливість вивчити особу виборця без перегляду самого бюлетеня. Уся підтверджуюча інформація знаходиться на зовнішньому конверті, включно з клятвою, яку ви приймаєте (що ви є тим, ким назвалися), і вашим підписом. Якщо зауважують, що підпису немає, або він не співпадає з оригінальним, то виборцю повідомляють, що бюлетень може бути не зарахований, і що виборцю необхідно прийти для з’ясування ситуації. Якщо ситуацію не вдається прояснити, бюлетень залишається запечатаним у надісланому конверті, готовий до перегляду у разі перерахунку. Якщо ж виборчий комітет підтверджує вашу особу, то відкриває конверт і кладе бюлетень у секретному конверті до інших надісланих поштою бюлетенів.
У більшості випадків у США є високошвидкісні сканери, які можуть впоратися з обробкою тисяч бюлетенів на годину. Більшість часу займає підтвердження особи виборця та верифікація бюлетеня».
Кисельов продовжує розкривати таємниці американських «шахрайських виборів»:
«Технологій шахрайства на американських виборах безліч. Їхнє застосування можливе, тому що політична культура допускає таке. Ну, наприклад, у багатьох штатах американець може голосувати поштою чи навіть на виборчій дільниці, не пред’являючи посвідчення особи. Це означає, що можна прийти й повторно – так би мовити, „за того хлопця”, якщо знаєш, що той на вибори не збирається. Але навіть якщо „той хлопець” все ж таки прийшов і проголосував, то існує норма, що можна проголосувати повторно, якщо ти передумав. Без посвідчення особи можна змінити чиюсь волю. А що — передумав!».
У різних штатах США різні закони, які регламентують спосіб підтвердження особи виборця, але ніде немає такого порядку, що дозволяє легко видати себе за іншого. Там, де не обов’язково пред’являти посвідчення, виборець може підтвердити свою особу, поставивши підпис, який буде звірено зі зразком підпису, що зберігається у базі даних. Якщо виникнуть сумніви, виборцю запропонують з’явитися на дільницю та засвідчити свою особу — зазвичай, пред’явивши документ, але в низці штатів існує можливість голосувати і для тих, хто з якихось причин такого документа не має. Так, наприклад, у Нью-Гемпширі виборець без посвідчення особи повинен вказати своє місце проживання, на яке буде надіслано поштою лист; повернувши його, він підтвердить, що проголосував саме він.
«Передумати» і змінити своє рішення не можна. Переголосувати можна лише в одній ситуації: якщо машина, в яку виборець опустить свій бюлетень, виявить, що він заповнений неправильно, вона поверне бюлетень, поставивши відмітку про його недійсність і запропонує проголосувати заново. Сценарій, описаний Кисельовим, просто неможливий, адже всі бюлетені, прийняті машиною, анонімні, і встановити, де голос, поданий тим чи іншим конкретним виборцем, не можна.
У Пенсильванії в 2020 році було подано позов, який оскаржув процедуру голосування поштою на тій підставі, що попередній збір бюлетенів поштою і надання виборцям сповіщень та можливостей виправлення ситуації до дня виборів незаконні й дозволяють виборцям переголосувати і змінити свій виборчий бюлетень. Суд вирішив, що це не так: «сповіщення та виправлення» — це процес, за допомогою якого співробітники виборчих комісій повідомляють виборців про проблеми з їхніми бюлетенями, надісланими поштою, і надають виборцям можливість виправити помилку, щоб гарантувати, що їхні бюлетені належним чином підраховані. Він не дозволяє виборцям переголосувати і аж ніяк не ставить під загрозу чесність виборів.
Кисельов стверджує, що у 2020 році вибори було сфальсифіковано на користь Джо Байдена, а Дональда Трампа «записали у переможені». Але команда Трампа подала в різних штатах десятки судових позовів, намагаючись оскаржити результат виборів, і всі вони були відхилені, зокрема й Верховним судом США, в якому більшість суддів призначено за часів республіканських адміністрацій. Але Кисельова це не бентежить, він нагадує конкретні епізоди, яких стосувалися відхилені позови:
«Ось, наприклад, графіки перебігу підрахунків голосів у Вісконсині та Мічигані. Усі звернули увагу на різкі нічні стрибки прихильників Байдена, після яких їхній кандидат вийшов у лідери у ключових штатах. Це масові вкидання».
Насправді моменти різкого зростання кількості голосів за Байдена, які прихильники Трампа, а тепер і Кисельов, оголосили вкидами, пояснюються без жодної конспірології: у цей час в систему було введено результати поштового голосування у найбільших містах двох штатів — Мілвокі та Детройті. Трамп сам звертався до своїх виборців із заявами про те, що не довіряє процедурі голосування поштою, та закликом голосувати на виборчих дільницях; тому немає нічого дивного в тому, що переважна більшість поштових бюлетенів була за Байдена. Крім того, серед населення великих міст прихильників Демократичної партії завжди більше, ніж у сільській місцевості.
«Голосування поштою в США допускає махлювання. Наприклад, „мертві душі” серед прихильників Байдена, що зрозуміло, завжди голосують поштою. Усього ж кількість мерців, виявлених під час голосування, оцінювали під 2 мільйони. 1,8 — уточнює американська консервативна громадська організація Judicial Watch та наводить приклади округів, де у списках виборців імен більше, ніж живих громадян із правом голосу. Ось лише кричущі приклади:
– Округ Лаундес (штат Алабама) – перевищення у 130%;
– У середньому по Алясці списки розпухли на 111%;
– Округ Браян у штаті Джорджія – 118%;
— по округу Даллас (штат Айова) – 115%.
„Воскреслих” виборців Judicial Watch називає „привидами”».
Тут Кисельов дослівно цитує свій власний сюжет 2020 року, на який вже тоді звернула увагу наша рубрика «Антифейк». Що ж, процитуємо себе й ми:
«Питання про те, хто ж влаштував таке „мухлювання”, Кисельов розсудливо уникає. У всіх чотирьох згаданих ним штатах при владі [2020 року були] республіканці, вони ж контролювали і виборчкоми, фальсифікаціями на користь Байдена там займатися просто не було кому. Втім, і на користь Трампа там нічого не фальсифікували. Звідки Кисельов узяв ці цифри?
У всіх випадках для графи „число зареєстрованих виборців” брали дані 2018 року. У США громадянин для того, щоб отримати бюлетень, має зареєструватися як виборець у одному зі штатів. Оскільки вибори 2020 року викликали величезний інтерес, у період між 2018 та 2020 роком у всіх штатах зареєструвалася величезна кількість нових виборців. Якщо порівняти із реальними цифрами зареєстрованих, то в жодному штаті перевищення 100% не було».
Згадав Кисельов і один із найскандальніших епізодів, пов’язаних із виборами 2020 року:
«Можна не сумніватися, голосування поштою на виборах у США і цьогоріч буде небездоганним. Залишаться десь і старі безпаперові автомати для голосування, де треба лише смикнути ручку, але зате голоси перерахувати неможливо».
Героєм цього скандалу став один із найяскравіших прихильників Трампа Такер Карлсон, у той час ведучий телеканалу Fox News. Стверджуючи, що результати президентських виборів 2020 року були сфальсифіковані, Карлсон заявив, що у підтасовуванні брала участь компанія-виробник машин для голосування. Зрозуміло, це було абсолютно бездоказово. Компанія подала на Fox News до суду і зажадала компенсацію збитків у розмірі $1,6 млрд. Fox News вирішила справу до суду не доводити і уклала з позивачем угоду, за якою виплатила $787 млн, після чого, напевне, дійшла висновку, що шоу Карлсона за всієї його популярності обходиться їй занадто дорого. Тож тепер Карлсон веде своє шоу в соцмережі Х, колишньому Twitter. Фрагмент його шоу Кисельов, до речі, включив до свого сюжету. Але сайт ВДТРК подав це дуже своєрідно:
Це, звісно, вже не фейк Кисельова, а лише курйозна помилка редакції сайту: Такера Карлсона сплутали з актором і стендапером Крісом Такером, хоча вони мало схожі.
Такер Карлсон
Кріс Такер
Зрозуміло, жодних інтерв’ю у Трампа Кріс Такер не брав.
Джерело: The Insider
