Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
У блоці сюжетів програми «Вести недели», що розповідають про пандемію COVID-19, Дмитро Кисельов присвятив окремий коментар ситуації в Швеції:
«”Вести недели” вже говорили, що Швеція запропонувала альтернативний підхід до реакції на коронавірус. Обмеження є, але все дуже ліберально. Мета – виробити колективний імунітет і пройти епідемію з якомога меншими втратами для економіки. При цьому шведи поклалися на свій національний характер, низьку щільність населення на території, порівнянній із Францією, і спосіб життя, який і без того передбачає соціальну дистанцію. Це політичне рішення, а його натхненником став головний епідеміолог Швеції Андерс Тегнелль. Зараз є можливість порівняти результати Швеції, наприклад, з російськими.
Тестування. У Росії проведено майже 5,5 мільйона тестів, а в Швеції поки – 150 000. Якщо на мільйон, то у нас 35 000, а у шведів в два з лишком рази менше – 15 000.
Далі цифри на мільйон. У Росії – 1400 підтверджених випадків на мільйон. У Швеції при меншому обсязі тестування все одно майже вдвічі більше – понад 2500 на мільйон. При цьому смертність у Швеції від коронавірусу – 12,43%, а в Росії – близько 1%. Як ми говорили, частково це пов’язано з раннім виявленням хвороби, але, звісно, це і наполеглива боротьба за кожне життя.
Оскільки у Швеції це не так, то старше покоління як основна група ризику зазнає важких втрат. Швеції вже соромно. Андерс Тегнелль про це говорить так: “У нас майже 3 тисячі померли, і це жахлива цифра”. На сьогодні у Швеції померли вже більше ніж три тисячі осіб».
Очевидно, що завдання Кисельова – пояснити глядачам, що суворі обмеження, що тривають у найбільш уражених епідемією російських регіонах, необхідні, а для цього потрібно показати смертельну небезпеку шведської ліберальної моделі самообмеження. Заодно, до речі, можна зайвий раз зв’язати слово «ліберальний» з образом національної катастрофи. Але без підтасовки фактів це не вдається.
Порівнювати Швецію з Росією в цілому – заняття досить безглузде. Росія займає величезну територію, в ній зовсім інша соціально-демографічна структура, невисока внутрішня мобільність, тому більшої частини її регіонів епідемія слабо торкнулася. Логічніше порівняти Швецію з якою іншою європейською країною, близькою за чисельністю населення, – скажімо, з Бельгією.
Чисельність населення Швеції – близько 10,6 млн осіб, Бельгії – 11,5 млн. Щільність населення в Бельгії набагато вища, але треба взяти до уваги, що значну частину території Швеції займають ліси і тундра, де жителів мало. У трьох найбільших містах Швеції – великому Стокгольмі, Гьотеборзі та Мальмьо – живе близько 3,2 млн людей, у трьох найбільших містах Бельгії – великому Брюсселі, Антверпені та Генті – близько 2,6 млн. У Бельгії 13 березня було введено суворий карантин.
Перший випадок зараження у Швеції зафіксовано 31 січня, в Бельгії – 4 лютого. На 12 травня в Бельгії налічується 53 779 випадків зараження коронавірусом, від хвороби померла 8761 людина. У Швеції 26 670 випадків зараження і 3256 смертей. Навряд чи це можна вважати свідченням того, що бельгійська карантинна модель виявилася ефективнішою від шведської.
Представник ВООЗ Майкл Райан на прес-конференції 29 квітня схвально висловився про шведський досвід боротьби з поширенням епідемії, вказавши, що він може послужити прикладом у майбутньому, коли «товариствам, можливо, доведеться адаптуватися до помірного або тривалого періоду часу, в якому на наші фізичні та соціальні контакти впливатиме присутність вірусу».
Якщо імунітет людей, які перехворіли на COVID-19, виявиться стійким, про що поки важко говорити, то очікувана восени друга хвиля епідемії торкнеться Швеції не так сильно. До того ж у країнах, де діє карантин, при виході з нього можливе нове зростання числа заражень, оскільки витримати суворий карантин до повного зникнення інфекції не дадуть змоги ні економіка, ні настрої людей.
Головний аргумент Кисельова – те, що рівень смертності серед заражених коронавірусом у Швеції значно вищий, ніж у Росії: 12,2% проти 1%. Але в тій же Бельгії він іще вищий – 16,2%. До речі, треба брати до уваги, що більш коректно порівнювати кількість померлих не з кількістю заражених на той же самий день, а з їх кількістю приблизно два тижні тому – орієнтовно стільки в середньому триває хвороба в тяжкій формі. Для порівняння Швеції та Росії це суттєво, оскільки у Швеції зростання кількості заражених відчутно сповільнилося, чого в Росії поки що не спостерігається.
У багатьох інших країнах цей показник істотно менший, але російський все ж аномально низький. Є припущення, що це пов’язано з особливостями обліку та медичної статистики в Росії: якщо пацієнт помирає від хронічних хвороб, що загострилися на тлі інфекції, або, наприклад, у нього відбувається відрив тромбу, в свідоцтві про смерть COVID-19 не вказується. Так, Financial Times, проаналізувавши статистику смертності за останні роки, дійшла висновку, що реальна кількість померлих від COVID-19 в Росії може бути приблизно на 70% більшою від офіційно оголошеної. У Швеції така аномалія не простежується: в попередні роки кількість смертей у країні з січня по квітень включно варіювалася в межах 31,3–34,7 тисячі, а з 1 січня по 8 травня 2020 року померли 38 409 людей. Крім того, в Росії середня тривалість життя істотно нижча, ніж у Швеції та інших країнах Західної Європи, а хвороба особливо небезпечна для людей похилого віку.
Чому Кисельов вирішив, що «Швеції вже соромно», зрозуміти неможливо. Шведський епідеміолог зауважив, що 3 тисячі померлих для країни з десятимільйонним населенням – жахливо багато, і з цим не посперечаєшся; до того ж він визнав свій головний прорахунок: не вдалося належним чином захистити старше покоління. Але це не означає, що у Швеції ситуація гірша, ніж в інших європейських країнах, які карантин запровадили. Крім того, карантинний режим може впливати на швидкість поширення епідемії, для того його і вводять, але логічний зв’язок між умовами ізоляції та тяжкістю перебігу хвороби у тих, хто вже заразився, залишається загадкою.
Важливо зазначити, що шведська модель – це не відсутність обмежень, а заклик до самообмеження. Всі масові заходи – видовищні, спортивні, релігійні – в країні скасовано. В’їзд із країн, що не входять до ЄС, заборонено. Шведам рекомендовано за можливості перейти на віддалену роботу, а в громадських місцях носити маски. Але влада країни не пішли на такі заходи, як закриття магазинів і кафе, заборона прогулянок і занять спортом на свіжому повітрі, тим більше не дійшла до такого абсурду, як введення перепусток на переміщення всередині країни.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
