Джерело: The Insider
Держдума ухвалила у першому читанні законопроєкт про боротьбу з борщівником, і на обговоренні проєкту представники «Єдиної Росії» несподівано відкрили виборцям очі на те, звідки в Росії з’явилася ця напасть. «Газета.ru» в публікації під заголовком «У Держдумі назвали борщівник „частиною бактеріологічної війни США проти РФ”» пише:
«Депутат Державної думи й відомий фахівець із виживання Тимофій Баженов припустив, що поширення борщівника в Росії „було частиною бактеріологічної війни” з боку США. <…>
„Пустирі, цвинтарі, все це земельне господарство, яке тривалий час перебувало в занедбаному стані, вкрилося борщівником. Я не виключаю, що це була частина якоїсь бактеріологічної війни, спрямованої проти нас Сполученими Штатами”, — сказав парламентарій».
«Ведомости» повідомляють подробиці:
«Депутат Олег Валенчук („Єдина Росія”) розкритикував колег за те, що не почув головного: „Що борщівник – це біологічна зброя”. За його словами, борщівник був „братньою допомогою Америки”, яка стала „закладкою такої довготривалої міни”.
Баженов визнав помилку, назвавши недоглядом те, що не сказав про це з трибуни: „Це справді подарунок, наданий нам нашими стратегічними суперниками. Так виходить, що на території Росії, зокрема й зараз, росте ще кілька видів борщівників, але ми боремося зараз саме з інвазивною рослиною, яка приїхала до нас з Америки”». Ще одним таким „подарунком” він назвав рибок груперів, „які зараз пожирають чорноморську іхтіофауну, і також були подаровані нам США”».
Lenta.ru розповідає про заяву ще одного єдинороса:
«Вибухове зростання борщівника в Росії пов’язане зі США. Проблему поширення цієї рослини пояснив депутат Держдуми Володимир Бурматов, передає „Газета.Ru”.
За словами Бурматова, борщівник почав розростатися у 90-х роках, коли Росія перебувала під сильним впливом Заходу, через що боротьба з інвазивним видом не проводилася протягом десяти років. „Наше сільське господарство знищувалося по всіх фронтах на догоду ‘ніжкам Буша’, канадській пшениці та іншим ‘імпортним радощам‘, якими нас активно напихали. Ми імпортували взагалі все, годували незрозуміло кого. У цей час і сталося вибухове поширення цієї зарази на наших полях. Чи було це цілеспрямованою тактикою, чи робилося підспудно, таких подробиць ми, найімовірніше, ніколи не дізнаємося”, — заявив депутат.
Він додав, що саме через вплив США борщівник із локальної проблеми кількох регіонів виріс до проблеми третини країни».
Насправді у Росії ростуть декілька видів борщівників. Не всі вони небезпечні; борщівник сибірський їстівний, він добрий медонос, його охоче поїдає худоба. Проблему становить борщівник Сосновського, який агресивно захоплює значні території в європейській частині Росії. Він містить фуранокумарини – речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання. Через їхній вплив на шкірі людини з’являються тяжкі опіки.
До Америки цей вид жодного стосунку не має. Його батьківщина – Кавказ. Після Другої світової війни його почали вирощувати в середній смузі Росії як кормову рослину, але незабаром з’ясувалося, що молоко корів, які харчувалися ним, починає гірчити. Від вирощування борщівника відмовилися, але він виявився агресивним інвазивним видом, із поширенням якого досить важко боротися.
Згідно з поширеною версією, ідею вирощувати борщівник подав особисто Йосип Сталін, дізнавшись, що його використовують як кормову траву у США; це, мабуть, єдине, що пов’язує російський борщівник із Америкою. Той факт, що за океаном росте зовсім інший вид борщівника, радянські фахівці не врахували. У Польщі, де у повоєнний час теж почали культивувати борщівник Сосновського, його прозвали «помста Сталіна».
Слід зазначити, що депутат Тимофій Баженов до початку політичної кар’єри був відомий як телеведучий та автор програм про природу; у Держдумі він став членом комітету з екології. Він є одним із авторів законопроєкту про боротьбу з борщівником, тож, швидше за все, має розуміти, звідки походить цей вид. Втім, він, явно не маючи наміру під час подання законопроєкту говорити про «американський слід», охоче підтримав безглузду антиамериканську вигадку колеги по фракції. Чому він при цьому називає поширення шкідливої рослини «бактеріологічної війною», зрозуміти неможливо.
Те, що заявив із цього приводу ще один депутат з «Єдиної Росії» Бурматов, найбільш відомий як герой непристойного мема початку 2010-х років, взагалі не піддається хоч якійсь логічній інтерпретації: виходить, що в пострадянській Росії не боролися з небезпечною отруйною рослиною, бо були канадська пшениця та «ніжки Буша».
Риба групер, яку Баженов фамільярно називає «рибкою», хоча деякі її види досягають ваги 450 кг, справді останніми роками почала з’являтися біля берегів Росії та Криму. Точніше, у Чорному морі завжди був один аборигенний вид – кам’яний окунь; це рибка завбільшки з долоню. Він давно вписався в чорноморську екосистему і не становить для неї жодної небезпеки. Але останнім часом біля чорноморських берегів почали з’являтися великі групери; ці хижаки небезпечні не тільки для морських жителів, але й для людини. Лише днями, 20 лютого 2024 року, Lenta.ru писала:
«У Криму оголосили полювання на небезпечного морського хижака, якого знайшли в акваторії Чорного моря. Про це повідомляється на сайті радіо „Крим”. Чому групери з’явилися біля берегів півострова, хоча раніше їх там ніколи не бачили, залишається невідомим. Фахівці поки не можуть сказати, наскільки великою є популяція цих риб і чи зростатиме вона надалі. <…>
Групери, або черни, або мероу, – рід променеперих риб із родини кам’яних окунів, які поширені переважно в Індо-Тихоокеанській області. Існує кілька десятків видів цих хижаків.
Групери полюбляють ховатися у темних ущелинах, а іноді й серед уламків кораблів. Це робить їх небезпечними для аквалангістів. <…> Вільям Дж. Кромі, океанограф і автор науково-популярних книг, писав у своїй книзі „Живий світ моря“ про ловця перлів з Австралії, який потрапив у пащу гігантському груперу і врятувався лише завдяки тому, що зумів пролізти в зяброву щілину риби».
Очевидно, те, чого не знала чотири дні тому Lenta.ru, нині вже стало відомо депутату Баженову.
Великих груперів останнім часом помічають не тільки у Чорному морі, а й в Середземному. Сайт Океанографічного інституту Монако повідомив:
«Ікона для багатьох аквалангістів, як через свої розміри (це одна з найбільших кісткових риб Середземномор’я), так і рідкість, коричневий групер Epinephelus marginatus майже зник після десятиліть надмірного вилову і браконьєрства. Завдяки рішучим заходам захисту, він активно повертається у води французького і монакського Середземномор’я, особливо в охоронних зонах, дозволяючи підводним туристам милуватися його унікальною і величною поведінкою».
Невідомо, чи поява великих груперів у Чорному морі пов’язана із заходами захисту в Середземномор’ї, завдяки яким збільшилася його популяція. Але США до цього точно не причетні.
Джерело: The Insider
