та інші «фішки» дезінформації на Закарпатті
Наталя ІЩЕНКО
Гібридні операції, які мають на меті дезінформувати суспільство, можуть складатися не тільки з продукування та розповсюдження фальшивих чи спотворених повідомлень, але і з організації фейкових подій. В обох випадках справжня реальність замінюється на підроблену.
Останній час на Закарпатті ми можемо спостерігати обидва варіанта – і продукування інформаційних фейків, і організацію сфальшованих подій.
ПІДПАЛ НА ЗАМОВЛЕННЯ
Подією, яка мала «підірвати» ситуацію на Закарпатті три роки тому, був підпал Угорського культурного центру в Ужгороді у лютому 2018 року. Відповідальність за напад мали покласти на українських праворадикалів, тому виконавці не лише підпалили будівлю, але вкрили її стіни позначками типу свастики.
Але справжніх зловмисників викрили та покарали. У березні минулого року суд у Кракові засудив за злочин трьох поляків: організатора Міхала Прокоповича та виконавців – Томаша Шимков’яка та Адріана Марґлевського.
Прокопович, як писали ЗМІ, є членом польського «Національно-радикального табору» та ультраправої партії «Зміна». Але пожежу в Ужгороді він влаштував не за своєю ініціативою і не через свої переконання. Прокопович повідомив суду, що за здійснення нападу йому заплатив німецький журналіст Мануель Оксенрайтер. Останній заперечує свою причетність до інциденту. Але Міхал розказав слідству, що получив від Оксенрайтера 1500 євро та гроші на транспортні витрати саме на акцію в Ужгороді.
Оксенрайтер є головним редактором праворадикального журналу “Zuerst!”, працював в офісі члена Бундестагу від AfD («Альтернатива для Німеччини») відомого проросійського політика Маркуса Фронмаєра. «Радіо Свобода» називає Оксенрайтера «штатним викривачем» «злодіянь «української фашистської хунти» в ефірах російських пропагандистських каналів, пише, що він був «спостерігачем від Німеччини» на «виборах» угруповань «ДНР» та «ЛНР»» та «частим гостем в анексованому Росією українському Криму». Свого часу Оксенрайтер заснував “Німецький центр євразійських досліджень”. Заступника керівника цієї установи, Матеуша Піскорського, лідера «Зміни», в Польщі звинуватили у співпраці з ФСБ РФ і посадили до в’язниці. Окрім того, за даними німецьких ЗМІ, Оксенрайтер співпрацював з російським центром Katehon – адміністрував сторінку у Facebook на німецькій мові. Серед перших осіб цієї організації – «православний олігарх» Костянтин Малофєєв, відомий своєю підтримкою сепаратистів на Сході України.
Тобто зв’язок із РФ буквально на поверхні.
Зрозуміло, чому Москва могла б бути зацікавлена в спецоперації, яку нібито організував «німецький журналіст», а виконали «польські активісти»: сфальсифікований напад мав посилити російські пропагандистські наративи про утиски угорської меншині на Закарпатті, про те, як «фашизм в Україні піднімає голову» та черговий раз дав би можливість «нагадати» «як страшно жити» в сучасній Україні.
СЕРБСЬКЕ ДЖЕРЕЛО
Слідство та суд, що відбулися в Польщі над виконавцями зрежисованого нападу, змусили натхненників спецоперацій подібного типу трохи скорегувати свої підходи. І ось наприкінці минулого року ми змогли побачити новий епізод серіалу «українські радикали лякають угорців на Закарпатті».
В кінці листопада 2020 року в YouTube з’явився відеоролик, в якому чоловік в камуфляжній формі та балаклаві стоїть біля дорожнього знаку «Берегове». До вказівника прикріплений прапор, схожий на прапор «Правого сектора». На цьому тлі невідомий виголошує промову з погрозами на адресу угорців. “Ви на українській землі. Ми знаємо кожного, хто з вас отримав паспорт чи отримує якісь гранти від мадяр. Запам’ятайте, ми прийдемо до вас. Ми повсюди. Ми скрізь. Ми знайдемо вас. Ми знаємо, де ви працюєте, де ви живете, де вчяться ваші діти. Уважно слідкуйте за своїми думками і за своїми мріями про автономію. Інакше ми прийдемо за вами і вашими дітьми”.
Наприкінці промови він зігує.
Представники «Правого сектора» відкинули свою причетність до цієї постановки. Згодом ролик було видалено. Але про подію розповіли численні російські, проросійські, закарпатські угорськомовні та угорські медіа (приклади тут, тут, тут і тут).
Тим часом українські ЗМІ виявили, що першоджерелом ролика був Youtube-канал… публіцистки Весни Веізович з Сербії. Наразі Весна працює редактором сербського сайту vaseljenska.net – і саме цей маловідомий Інтернет-ресурс першим поширив відео «із правосеком» із Берегова.
З’ясувалося, що раніше Веізович працювала на сербську редакцію News Front – одного з проектів, що входять до викритої Сполученими Штатами екосистеми російської дезінформації та пропаганди. Очевидно, що залучення перевіреного кадру до розгойдування ситуації на Закарпатті не є випадковістю, і за цією гібридною спецоперацією знов можуть стояти російські інтереси в регіоні – про що і написали в Україні.
Після викриття джерела поширення фальшивого звернення «Правового сектору», в Сербії вирішили відповісти на звинувачення на свою адресу. Видання Vaseljenska спростувало версію про те, що портал або його редактор перебувають під впливом російських спецслужб. Але вони не пояснили, як так сталося, що сербській ресурс раптом став джерелом матеріалу контраверсійного відеоролика, який жодним чином не стосується Сербії.
ЛИСТИ НЕЩАСТЯ
Продукування та розповсюдження фальшивих загроз як технологічного прийому для сіяння напруги в українсько-угорських відносинах та розбрату в Закарпатському регіоні продовжилося і в цьому році.
Наприкінці січня, напередодні офіційного візиту до Києва міністра закордонних справ Петра Сійярто, Посольство Угорщини в Києві, Генеральне консульство в Ужгороді, Консульство в Берегово, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та “Закарпатський центр економічного розвитку “Еган Еде” отримали листи із погрозами на адресу угорців. Ось текст – з купою помилок:
«Шановні співробітники посольства Угорщини в Україні.
Ми, патріоті Украині, доносимо до вашого відома, ща у разі приїзду вашого міністра закордонних справ Петера Сійярто в Україну, ми почнемо дійяти. Мі втомилися дивитись, як Угорщина намагаетсься відібрати наші землі.
Ми почнемо діяти.
Діяти вкрай жорстко. <…>.
Патріоти Украині».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав листи «дешевими провокаціями».
«Комусь дуже потрібні дешеві провокації напередодні візиту Петера Сійярто. На пошту посольства Угорщини надіслали погрози «патріоті Украині» (мова оригіналу).
Правоохоронці вже працюють. Автори, очевидно, за межами України — інакше 2 помилки в слові «Україна» не пояснити», – зазначив глава МЗС в Твіттері.
Але в Угорщині сприйняли послання як таке, що дійсно виходило від екстремістів з України і віднеслися до цього усією серйозністю.
Петер Сійярто зазначив у відео, опублікованому на його сторінці у Facebook, що не можна дозволити екстремістам впливати на прагнення Угорщини дбати про інтереси закордонних угорців та покращувати українсько-угорські відносини, та додав, що він сподівається, що українська влада захистить угорців, які проживають на Закарпатті.
Угорські медіа масово розтиражовали новину, при чому без згадки коментаря українського міністра (деякі приклади тут, тут і тут).
Окремі видання навіть примудрилися проілюструвати повідомлення фотографією наслідків нападу на Угорський культурний центр у лютому 2018 р., повідомивши, що його «підпалили невідомі». І це не зважаючи на вже закінчене слідство та винесені вироки конкретним особам!..
Таким чином, погрози, які Київ розцінив як «дешеві провокації», в Будапешті були представлені як провісники реальної небезпеки.
ЗАХИСТИТИ РЕАЛЬНІСТЬ
Проблемних ситуацій на Закарпатті було більше, ніж описано вище. Але всі вони поступово сформували один чіткий тренд: відверто зрежисовані, фейкові події, незважаючи на спростування чи очевидну абсурдність, все одно впливають на громадську думку, створюючи атмосферу недовіри та підозр.
На цьому тлі вже почалася трансляція дуже небезпечних тез про «громадянську війну на Закарпатті» та «другий Донбас»…
Гібридні загрози вимагають симетричних відповідей, а «м’яка сила» – протидії в першу чергу в гуманітарній площині. На угорському напрямку необхідне посилення інформаційної складової – як безпосередньо в Закарпатському регіоні, так і на міждержавному рівні.
Київ має навчитися формувати та просувати свої наративи, оперативно спростовуючи фейки та захищаючи об’єктивну картину світу. Інакше управляти реальністю за допомогою нескінченних вкидів дезінформації, нав’язливої пропаганди та організації фейкових НП будуть чужі спеціалісти із гібридних операцій.
