Сервіс мікроблогінгу Twitter часто звинувачували в тому, що він не реагує на досить суперечливі заяви Дональда Трампа, які він публікує у своєму обліковому записі. Наприкінці травня у Twitter відреагували на один з таких постів президента США, позначивши повідомлення як суперечливе. У відповідь Трамп зажадав змінити законодавство, що захищає соціальні сервіси від претензій стосовно призначеного для користувача контенту. Незважаючи на те, що указ Дональда Трампа, швидше за все, буде оскаржений, його претензії до соціальних сервісів можуть призвести до нової хвилі фейків.
Що розлютило американського президента?
Дональд Трамп – вельми активний користувач Twitter, щодень він може писати більше 10 постів у цій соціальній мережі.
Деякі – це висловлювання щодо актуальних подій, інші – це просто повідомлення типу «Fake news», «LAW & ORDER!» або щось на зразок цього. Деякі заяви глави держави в Twitter могли бути й вельми маніпулятивними. Адміністрації сервісу не раз висували претензії з приводу подвійних стандартів відносно контенту, який публікується на цій платформі.
І ось нарешті 27 травня Twitter позначив пост Дональда Трампа як фейковий, точніше, як такий, що вводить в оману.
Компанія Twitter нижче цього поста дала посилання на свій власний запис із роз’ясненням, чому твіт глави держави є суперечливим і може ввести читачів в оману. У президентському повідомленні заявлялося, що голосування по пошті веде до масових порушень і фальсифікацій, а в пості-спростуванні сказано, що доказів для такого умовиводу не існує.
Така реакція адміністрації Twitter буквально розлютила Дональда Трампа: за нею пішла серія твітів із обвинуваченнями у втручанні у вибори та в утисках свободи слова і навіть у поширенні фейкових новин. Більш того – Трамп пообіцяв заблокувати роботу соціальних мереж. І тут же підписав указ проти цензури в соціальних мережах.
Стаття 230: узаконена відмова від відповідальності за чужі судження
Указ президента США вносить зміни до статті 230 закону про пристойність в сфері комунікації (# Section230). Цей закон знімає відповідальність з онлайн-платформ за контент, що публікується їхніми користувачами. Однак платформи можуть модерувати такий контент, якщо вважатимуть його неприйнятним або таким, який порушує їхні правила.
Це означає, що якщо користувач розмістить на Facebook або Twitter суперечливу або неправдиву заяву, відповідальність за це нестиме не Facebook або Twitter, а безпосередній автор такого поста. У той же час, адміністрації Facebook та Twitter можуть модерувати контент, видаляти або обмежувати до нього доступ, якщо такий контент є образливим, непристойним або фейковим. Усі ці аспекти вказані у користувацькій угоді. Таким чином, ця стаття 230 закону захищає соціальні платформи від своїх же користувачів, які могли б судитися стосовно видаленого контенту.
Експерти вважають, що саме ця стаття закону дозволила розвиватися соціальним мережам і стати такими проектами, якими ми звикли їх бачити в нинішньому вигляді. На думку Фонду Electronic Frontier Foundation, саме ця стаття є «одним з найбільш цінних інструментів для захисту свободи вираження думок та інновацій в Інтернеті».
Стаття звучить наступним чином: «жоден постачальник або користувач інтерактивного комп’ютерного сервісу не повинен розглядатися як видавець або спікер будь-якої інформації, наданої іншим постачальником інформаційного контенту» і, по суті, визначає онлайн-платформи, інтернет-провайдерів та будь-які сервіси, що розміщують контент, як посередників. Ця ж стаття захищає блогерів від змісту коментарів, залишених у їхніх блогах.
Однак в останні роки соціальні платформи стикалися з претензіями з приводу недостатньої модерації контенту, незважаючи на те, що соціальні мережі збільшували витрати на модераторів і намагалися запустити автоматичну модерацію. Крім того, побічно відсутність відповідальності платформ за контент а також дані, які збираються ними і механізми таргетингу сприяли появі величезної кількості суперечливого маніпулятивного контенту, що могло допомогти перемозі Дональда Трампа.
У чому суть указу «проти цензури»
Указ Трампа, спрямований на зміну тієї самої статті 230 закону про пристойність в комунікаціях позбавляє онлайн-платформи юридичного захисту від відповідальності за зміст користувацького контенту. У документі сказано, що соціальні платформи мають необмежені можливості щодо опублікованого на їхніх сторінках контенту – його трактування, видалення, управління його видимістю. Крім того, Трамп звинуватив Twitter у політичній цензурі, додавши, що захист від відповідальності для сервісів є безпрецедентно великим. В указі Трамп зажадав розробити закони, спрямовані проти недобросовісних дій онлайн-платформ.
Найголовніше положення указу стосується наступного: якщо онлайн-платформа якимось чином реагує на призначений для користувача контент – видаляє, обмежує доступ до нього або проводить інші дії, то вона втрачає в цей момент право називатися соціальною платформою. У цьому випадку вона перетворюється на медіа, яке провело редакторську роботу з контентом і, відповідно, повинна підкорятися усім законам, за якими в країні діють медіа.
Це означає, що будь-які дії з призначеним для користувача контентом – модерування, видалення, додавання міток щодо фейковості або контенту, який вводить в оману – будуть обмежені. Адже їх застосування означатиме, що соціальні платформи вже не отримають захист від відповідальності в рамках статті 230 того самого закону.
А ринок проти
Проти цього указу виступили й інші соціальні платформи, зокрема, Facebook і Google, звинувативши президента США в обмеженнях свободи слова та назвавши сам указ «політизованим». Стало відомо про те, що великі технологічні компанії готують спільний позов проти цього указу.
Про спроби оскаржити указ Трампа в суді якраз на основі Першої поправки до американської конституції, яка гарантує свободу слова, говорили багато експертів буквально в перші ж години після його публікації. Тим більше, що подібні прецеденти стосовно іншої компанії BigTech – щодо видачі Google – мали місце ще в 2000х роках.
А на початку червня такий позов вже був поданий – від імені правозахисної організації Center for Democracy and Technology у Вашингтоні. Позивачі стверджують, що цей указ порушує право на свободу слова компаній і приватних осіб, яке гарантується Першою поправкою до Конституції США. Серед таких прав подавачі позову називають права видаляти повідомлення і блокувати акаунти користувачів на своїх платформах.
Які можуть бути наслідки цього указу для поширення фейків
Експерти прогнозують кілька варіантів розвитку подій після цього указу. Не виключено, що небезпечного, неприпустимого і фейкового контенту в соціальних мережах може стати ще більше, а платформи не будуть на нього реагувати. Таке можливо навіть і в тому випадку, якщо указ буде оскаржений в суді. Спроба скасувати захист від відповідальності для соціальних платформ може призвести до більш обережної модерації контенту.
Іншими словами, фейків і маніпуляцій, а також образ і неприпустимого контенту може стати ще більше, а зусиль задля його приборкання буде докладатися менше.
Є ймовірність, що платформи витратять великі ресурси на створення автоматичних систем фільтрації контенту та використання алгоритмічної модерації згідно з правилами публікації контенту. Таким чином платформи обмежать своє втручання, але не дозволять з’являтися відверто неприпустимого контенту. У цьому випадку теж можна очікувати «розгулу фейків» на соціальних платформах, причому «розумних» фейків, зокрема, deepfake-відео і маніпулятивного контенту. Однак занадто строгі правила алгоритмічної модерації можуть вдарити і по популярним користувачам, включно із самим Дональдом Трампом. Більш жорстка модерація «за замовчуванням» допоможе соціальним платформам уникнути судових позовів після «ручної» модерації контенту.
Не можна виключати і повну відмова від модерації контенту, в цьому випадку соціальні мережі стануть неконтрольованими майданчиками з низькою якістю контенту. Це невигідно самим платформам, оскільки може призвести до відтоку їхньої аудиторії і скорочення заробітку.
Це лише початок
Уже після публікації указу американського Президента стало відомо, що ті ж суперечливі записи, опубліковані на Facebook, не були видалені. Марк Цукерберг навіть опублікував спеціальний пост, в якому пояснив своє рішення. Однак співробітники Facebook висловили протести проти такого рішення глави компанії.
А ще через кілька днів група перших співробітників Facebook звернулася з відкритим листом до глави компанії із закликом переглянути позицію соцмережі щодо постів Дональда Трампа. Це свідчить про те, що правила допустимого контенту для соціальних платформ трактуються по-різному, хоча в цілому загальні принципи для визначення спірного і неприпустимого контенту у всіх приблизно однакові.
Та й із Twitter історія Трампа не закінчилася. Уже після публікації указу Twitter знову додав позначку до поста Трампа.
Однак цей запис доступний, оскільки являє собою «предмет громадського інтересу». До Twitter і Facebook приєднався Snapchat – соцмережа відмовилася демонструвати аккаунт Трампа в розділі Discover з рекомендованими записами. Причина – заклики до насильства щодо учасників протестів.
Все це свідчить про те, що протистояння між Дональдом Трампом і соціальними сервісами ще далеке від завершення і що, ймовірно, ми станемо свідками й інших його проявів.
Автор: Надія Баловсяк для StopFake
