Міграційна криза могла перетворитися на предмет шантажу ЄС з боку Білорусі ще влітку, але ситуація особливо загострилася за останні кілька тижнів. Водночас білоруські державні ЗМІ й російський агітпроп вже традиційно звинувачують колективний Захід, використовуючи свої звичні наративи про провокації та ескалацію ситуації. Традиційно дісталося й Україні – саме українців Лукашенко звинувачує в організації «транзиту» мігрантів до Білорусі і далі на кордон. «Ось пішли ці афганці: через центральноазіатські республіки, через Росію, через Білорусь і далі. І не лише цим маршрутом, – продовжив білоруський лідер. Вони йдуть і через Україну, але Україна у них (у колективного Заходу) «своя», вони поки мовчатимуть. Білорусь – чужа, треба молотити».
Проте аналіз інформаційної кампанії, здійснений StopFake, свідчить про протилежне: це не Захід та Україна, а Москва й Мінськ розгорнули справжню кампанію із примусу Заходу до співпраці з режимом Лукашенка, який після 2020 року знову став «нерукоподатним». А Росія традиційно ще й продає свої послуги з вирішення проблеми – яку сама й створила.
Ситуація на кордоні Білорусі з країнами ЄС – Польщею та Литвою – почала напружуватися ще влітку після викрадення білоруською владою журналіста Романа Протасевича, заради чого було перехоплено рейс Ryanair. Після хвилі критики у бік лідера білоруського режиму Олександр Лукашенко пригрозив Європі неконтрольованим потоком мігрантів та контрабандистів, яких, мовляв, Білорусь увесь цей час стримувала, переймаючись західними кордонами. Незабаром Білорусь оголосила про вихід із договору про реадмісію, який передбачав висилку нелегалів до третіх країн, звідки вони прибули.
«Хочемо заздалегідь застерегти польську сторону від використання будь-яких провокацій, спрямованих проти Республіки Білорусь, для виправдання можливих незаконних силових дій щодо знедолених беззбройних людей, серед яких багато неповнолітніх дітей і жінок», – заявили у білоруському Міністерстві закордонних справ.
Цими днями ситуація стала критичною: на кордоні з Польщею перебуває за деякими даними кілька тисяч мігрантів, яких супроводжують у бік польського кордону озброєні білоруські силовики, ще декілька сотень прямували у бік Литви.
В одному з останніх інтерв’ю російському виданню «Национальная оборона» Олександр Лукашенко заявив, що транзит біженців було організовано посібниками із Заходу, а Білорусь у цій схемі – один із етапів.
Цікаво, що Олександр Лукашенко також у цьому ж інтерв’ю слово в слово повторює докази Росії про те, як Захід «знищував» режими та «руйнував» держави Близького й Середнього Сходу. «Адже це все було на моїх очах», – сказав він в інтерв’ю відомому російському пропагандисту Коротченку. «Президент нагадав, що добре знав багатьох лідерів, серед яких Хафез Асад, Саддам Хусейн, Муаммар Каддафі. «Ми з ними у дуже близьких, добрих стосунках були. Ми зустрічалися із ними. Я вам скажу – видатні мислителі. Це люди, які завдяки своєму становищу дуже добре розуміли, що відбувається. Це були лідери у своїх державах. І ці мерзотники їх просто вбили. Вони їх убили».
Тональність у висвітленні теми задають білоруські державні телеканали, але не відстають і російські ЗМІ. Тема навколо ситуації на польсько-білоруському кордоні залишається однією з ключових: наприклад, держтелеканали «Беларусь 1», «Беларусь 24» пояснюють ситуацію тим, що групи мігрантів переважно складаються з курдів та єзидів, і підкреслюють, що біженці, котрі не мають власної держави, тікають від хаосу, який посіяв сам Захід.
При цьому у бік Заходу сиплються звинувачення у провокаціях, нагнітанні ситуації та навіть у фашистському підході до вирішення конфлікту.
Наприклад, в одному з коментарів щодо цієї теми такий собі Петро Петровський заявив, що Польща мобілізує занадто великий склад силових структур у відповідь на потік мігрантів.
«Ситуація на кордоні дуже напружена, ми бачимо ескалацію з боку Польщі, використання максимальної кількості силовиків, до того ж тих силовиків, які не підходять для роботи з мирними громадянами», — сказав Петровський у коментарі державному каналу «Беларусь 1».
Водночас ані Петровський, ані інші його колеги не говорять про те, що мігрантів у бік польського кордону територією Білорусі супроводжують озброєні люди. Докази опублікували польські прикордонники: на відео знято кадри, як білоруські силовики під прицілом спрямовують колону біженців до кордону Польщі.
«Він (Путін – ред.) хоче використати Лукашенка так само, як він використовує маріонеткові уряди на окупованих територіях України, Грузії та Молдови. Він вимагає, щоб уряди цих країн вели переговори із сепаратистами, з людьми, яких багато хто називає терористами. Він вимагає, щоб Європа вела діалог із нелегітимним президентом», — вважає міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
У Польщі та Литві дії Білорусі називають шантажем, зрежисованим у Москві і, судячи з меседжів, які озвучує агітпроп, це цілком відображає вимоги «союзних» змовників.
«Для врегулювання ситуації білоруська влада наполягає на прямому та рівноправному діалозі з ЄС, що означало б фактичне визнання білоруського керівництва з боку європейських держав», – пише Rusbalt.
Це підтверджує ще один коментатор держтелебачення Олександр Шпаковський, який озвучив готовність Мінська до перемовин щодо питання біженців.
«Польська і Литовська сторона, фактично, по-фашистськи в прямому сенсі ставиться до цих біженців: б’ють, вбивають їх, піддають тортурам. Республіка Білорусь не ініціювала цю міграційну кризу. Республіка Білорусь зацікавлена у її вирішенні. Республіка Білорусь готова на різних рівнях до переговорів із будь-якими партнерами», — сказав Шпаковський.
Таким чином, гуманітарна катастрофа по суті – і шантаж за змістом – швидше нагадують примус до співпраці, а не готовність вести перемовини. Принагідно звинувативши Польщу і Литву у фашизмі, Мінськ прагне таким чином вийти з-під санкцій та міжнародної ізоляції, в яку Олександр Лукашенко занурив країну після фальсифікації результатів президентських виборів та масових репресій опозиції. І такий спосіб свідчить про те, що методи тиску на його режим дуже дієві, незважаючи на численні спроби агітпропу це заперечувати.
Автор Маріанна Присяжнюк
