Розглядаючи тему дезінформації, ми часто зосереджуємось на діях, спрямованих на спотворення реальності або накидання власних наративів. У цьому контексті ми, Stop Fake перевіряємо джерела, факти, встановлюємо реальний хід подій та надаємо перевірену інформацію. Однак є центри, які займаються іншою стороною цієї монети, перевіряючи, який шлях проходить дезінформація, та визначають, яких сфер функціонування держави вона стосується. Систематично такою роботою займається Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska»:
– Дезінформацію слід розуміти комплексно. Ми сприймаємо дезінформацію як усю систему впливу на бачення певної події, але слід піти ще далі і шукати джерела дезінформації.
Дуже важливу роль у розумінні маніпулятивних явищ відіграють елементи, пов’язані з так званим зворотним впливом, тобто не формуванням сприйняття за допомогою засобів журналістики, а використанням провокацій або інсценізацій подій для впливу на журналістику:
– Йдеться про те, щоби зосередити увагу громадської думки на якійсь події або на тому, як ця подія сприймається, – пояснює Каміль Басай. – Зворотний вплив полягає у плануванні інформації, яка відповідатиме потребам адресатів. При цьому вона не обов’язково має бути правдивою! Якщо інформація постійно з’являтиметься в обігу в завуальованій формі, щоби на перший погляд було складно ідентифікувати її як фальшиву, вона матиме найбільший потенціал впливу, оскільки наситить пам’ять людей, які з такою інформацією стикатимуться. Таким чином, дезінформація вимагає ідентифікації не тільки неправдивої інформації, але й тієї інформації, яка стосується, наприклад, фактичних подій, але передається у відповідній послідовності, часі або з використанням державного апарату інформаційного противника. Таку систему ми називаємо «операціями впливу».
У випадку Російської Федерації фахівці фонду «Info Ops Polska» наразі визначили 29 різних моделей насичення інформаційного середовища інформацією, бажаною для Росії:
– Одна з таких моделей стосується спроб погіршити польсько-українські відносини. Це модель розсіяного впливу, яка має великий вплив на підбір інформації навіть на рівні пошукових систем, – каже Басай. – Ми простежили шлях повідомлення від моменту, коли воно з’являється у ЗМІ з чіткою та неприхованою російською приналежністю. Це, наприклад, Sputnik. З них матеріал переходить у так звані альтернативні новинні портали, які часто рекламуються як альтернативні джерела інформації, чесні новинні видання тощо. Потім відбувається трансформація цього змісту, що полягає на переробці тез зі статті, наприклад, на порталі Sputnik, на допис «анонімного блогера». Те, що пов’язує статтю у Sputnik та запис анонімного блогера – це те, який когнітивний ефект викликає дана інформація.
Виявляється, сам зміст повідомлення не завжди має значення. Достатньо того, що реалізується конкретна мета:
– Для розпізнання цієї моделі ми використовуємо не саму інформацію, а, перш за все, розуміння ефекту, який вона створює, – розповідає Басай. – Тому, якщо в результаті моніторингу мережі ми можемо ідентифікувати появу певної послідовності повідомлень з однаковим когнітивним ефектом, то ми припускаємо, що це скоординована і цілеспрямована діяльність. Потім ми відстежуємо, як ця інформація поширювалася у соціальних мережах, блогах, як вона подавалася конкретним групам. Це можуть бути форуми, присвячені питанням оборони, політичні групи, тощо. Таких середовищ багато. Вони можуть бути об’єднані навколо історичних та економічних питань, але тут ми говоримо про спеціальні операції, тобто дії, спрямовані на маніпулювання дуже чітко визначеною групою осіб, а також конкретним інформаційним середовищем. Те, що необхідно для ідентифікації цього процесу, це дослідження потенційних передбачуваних когнітивних ефектів певного повідомлення, тобто який вплив це повідомлення матиме на сприйняття подій зараз та в майбутньому.
Sputnik – російське урядове інформаційне агентство, яке має мережу радіостанцій та багатомовний веб-сайт. Його модель ми представили вище, але чи це єдиний розсадник російської пропаганди на польському ринку?
– Sputnik – не єдиний суб’єкт, який бере участь у маніпуляціях, – каже Каміль Басай. – Тим не менше, це єдиний, який можна беззаперечно охарактеризувати як російський пропагандистський осередок. У розглянутій нами моделі він виконує роль ініціатора, створює повідомлення, спрямовані до польськомовного інформаційного середовища. Часто це ворожі, або навіть спрямовані проти безпеки польської держави, повідомлення, зокрема, з огляду на маніпулювання сприйняттям наших союзників, військ, залучених до зміцнення східного флангу НАТО, просування негативного бачення всіляких союзів у галузі оборони та енергетики, що має на меті послабити позитивне сприйняття цих відносин. Тому що чим ще може бути представлення американських військ як беззахисних, безпорадних на території Польщі, як таких, що постійно потрапляють в автоаварії? У довгостроковій перспективі ці повідомлення мають на меті створити певний сатиричний образ американського солдата як такого, що не здатний надати Польщі підтримку у випадку, якщо виникне загроза воєнних дій.
ВП
