Джерело: EU vs Disinfo
Вранці 24 лютого мешканці Кишинева, столиці Молдови, прокинулися від звуку декількох вибухів. Бомби падали на Україну, найімовірніше, на Одесу, яка знаходиться менш ніж за двісті кілометрів від Кишинева. В Україні ці вибухи ознаменували початок війни. У Молдові ці вибухи ознаменували, крім припливу біженців та зростання кількості проблем, пов’язаних з торгівлею та економікою, ще й зміну інформаційного середовища і дезінформаційних наративів.
Кілька годин потому багато молодих людей в Молдові отримали текстове повідомлення про загальний військовий обов’язок — чоловіків віком від 18 до 50 років призвали до армії. Це повідомлення стало першою «гранатою» на дезінформаційному фронті Молдови. Досить швидко уряд оголосив, що це повідомлення було хибним, і що розпочато розслідування з метою виявлення винних у його поширенні.
Наративи перших днів війни у ЗМІ
Прокремлівські ЗМІ та молдовські телеканали, що ретранслюють російські програми, — РТР-Молдова, НТВ-Молдова, Primul în Moldova (ретранслює «Первый канал») та Accent TV — припинили трансляцію програм новин і ток-шоу російського виробництва. Ці програми було замінено фільмами чи телепередачами минулих років.
Жодних офіційних заяв зроблено не було, проте експерти Центру незалежної журналістики, однієї з найважливіших місцевих медійних НУО, вважають, що це було зроблено в рамках рішення Ради з телебачення та радіо здійснити моніторинг програм цих телеканалів під впливом української кризи.
Трохи згодом прокремлівські телеканали, що належать учасникам Партії соціалістів — Primul in Moldova, Accent TV і НТВ-Молдова — продовжили замінювати випуски новин і ток-шоу з Москви, але водночас не інформували свою аудиторію про події в Україні. За даними опублікованого на сайті Mediacritica.md аналізу, проведеного Центром незалежної журналістики, ці канали діяли в рамках «пропаганди за допомогою замовчування, коли невключення інформації, що стосується певної теми, може спотворити розуміння предмета слухачем у пропагандистському ключі. Замовчування формує у глядача односторонню думку, а ті, хто вдаються до цієї техніки, маніпулюють, спонукаючи аудиторію думати і діяти відповідно до інтересів, які насправді є далекими від її власних».
Незалежні ЗМІ перейшли на висвітлення подій в сусідній країні, спираючись на міжнародні ЗМІ та офіційні повідомлення українських ЗМІ.
Російські дезінформаційні онлайн-видання, такі як KP.md та Sputnik.md, у перші години взагалі не висвітлювали російське вторгнення. Надалі події в Україні описувалися згаданими виданнями відповідно до офіційного наративу Кремля — як «спеціальна військова операція».
Дезінформація в Інтернеті
Тим часом почали з’являтися інші дезінформаційні повідомлення. «Молдова буде втягнута у війну і зазнає нападу», «В країні нестача іноземної валюти», «Американські літаки приземлилися в аеропорту Маркулешти», «Україну атакують з території Придністров’я», «Дипломатичні місії в Кишиневі будуть евакуйовані» — це лише декілька найпоширеніших наративів, виявлених аналітиками сайту www.stopfals.md, що є інструментом боротьби з дезінформацією і працює під управлінням Асоціації незалежної преси.
Оскільки прокремлівські телеканали, як і раніше, замінюють новинні програми російського виробництва та уникають репортажів про війну в Україні, всі ці наративи поширювалися в Інтернеті.
Найважливішу роль у поширенні дезінформації відіграють соціальні мережі, зокрема Tik Tok. Однією з перших неправдивих заяв про штурм біженцями кордону Молдови стало відео в Tik Tok, яке за кілька годин набрало понад 15 000 репостів. І молдавська влада, і НУО спростували цю дезінформацію.
Контрзаходи
24 лютого уряд Молдови запустив Telegram-канал Prima sursa («Перше джерело») для розширення охоплення аудиторії та надання офіційної інформації. За два тижні канал набрав майже 80 тисяч підписників. Спростування дезінформаційних заяв публікувалися на сайті уряду Молдови, у соціальних мережах та в Telegram-каналі.
Державні посадові особи, серед яких президент, прем’єр-міністр, заступник прем’єр-міністра та міністри різних відомств постійно з’являлися на брифінгах і робили оголошення про відповідні події та заходи, вжиті владою.
Служба інформації та безпеки Молдови заблокувала дев’ять інтернет-видань, зокрема й Sputnik.md, за поширення висловлювань, що розпалюють ненависть і підбурювання до війни та насильства. Наступного дня видання Sputnik заявило, що до його матеріалів можна отримати доступ із Молдови за трьома іншими адресами, проте молдовська влада ніяк не відреагувала на цю заяву. Тим часом, частина співробітників редакції Радіо Sputnik Молдова оголосила про звільнення, протестуючи проти редакційної політики радіостанції. «Ми не бажаємо брати участь у дезінформації та маніпуляціях. Ми намагалися підтримувати соціальний і політичний баланс у відділі новин, але ситуація погіршилася. (…) Ми виступаємо за мир і засуджуємо будь-яку військову агресію, яка означає смерть», — йдеться у заяві про звільнення, підписаній вісьмома співробітниками станції. 2 березня Комісія з надзвичайних ситуацій ухвалила рішення про призупинення трансляції та ретрансляції на території Молдови більшості програм, вироблених у державах, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.
У молдовському інформаційному просторі відносно слабко поширені думки, які підтримують військову агресію Кремля проти України або критикують західні санкції проти Росії. Втім, згідно з опитуванням громадської думки, проведеним сайтом www.watchdog.md, майже 22 відсотки респондентів вважають, що в цьому конфлікті права Росія, тоді як 38 відсотків вважають, що права Україна.
Криза біженців
Після перших кількох днів дезінформаційні наративи сфокусувалися на кризі біженців, яка безпосередньо зачепила Молдову. Згідно з офіційними даними, за перші два тижні війни молдовський кордон перетнуло майже 250 000 людей з України. Близько 100 000 осіб залишилися в Молдові, шукаючи притулку від війни. В рамках спільних зусиль та за підтримки міжнародних партнерів прості громадяни Молдови і влада виказували українцям будь-яке можливе сприяння, допомагаючи їм житлом, товарами чи транспортом.
Проте останніми днями спостерігається тенденція з очорнення біженців та несхвалення дій щодо надання їм допомоги. Мер Кишинева, колишній член Партії соціалістів Іон Чебан заявив, що серед українських біженців можуть бути погані люди, а громадяни Молдови можуть зіткнутися з крадіжками та пограбуваннями. Сайт Stopfals.md викрив неправдивий характер відео, опублікованого в Tik Tok молдовським блогером, який зняв селфі-відео про українських біженців, котрі на заправній станції в Чимішлії нібито вимагали алкоголь, їжу та бензин, погрожуючи касиру пістолетом. Сайт Newsmaker.md опублікував цілу добірку відеороликів, що розпалюють ненависть, які розповсюджуються в соціальних мережах, зокрема в Tik Tok.
Президент Молдови Майя Санду на брифінгу заявила, що влада звернула увагу на кампанію проти українських біженців, і що відповідні державні органи проведуть розслідування. Вона також закликала людей бути обережнішими при публікації відео в соціальних мережах.
Проте навіть після цього екс-президент і колишній лідер Партії соціалістів Ігор Додон під час ток-шоу заявив, що українських біженців, які порушують закони Республіки Молдова, слід відправляти назад до України або далі Румунії.
Очевидно, що дезінформація поширюється у двох напрямках. З одного боку, вона змальовує ситуацію в Україні за допомогою таких наративів, як виявлені Росією «біологічні лабораторії». З іншого боку, вона спрямована на те, щоб максимально посварити місцеве населення та біженців. Одні з останніх спростованих владою дезінформаційних заяв стверджували, що кожен біженець отримає по 15 000 леїв (приблизно 750 євро), і всі молдавани будуть зобов’язані пожертвувати біженцям одну свою денну зарплату.
На щастя, вплив дезінформації наразі обмежений. Багато громадян Молдови самовіддано жертвують біженцям набагато більше, ніж денна зарплатня. Водночас, згідно з даними опитування, проведеного компанією Magenta, майже дві третини молдаван вважають, що в Україні триває війна, а не спеціальна військова операція.
Джерело: EU vs Disinfo
