Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Московські терористи на 9-му місяці війни і досі перебувають у 24 лютого, хоча їм вже по складам пояснюють, що переговорів не буде. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 23 – 24 листопада.
- Переговори з терористами: пропозиції та відповіді
- Що народила Росія за 9 місяців війни
- Як Сили оборони України «зрадили» Путіна
- Топ-9 народних висловів за дев’ять місяців вторгнення
Переговори з терористами: пропозиції та відповіді
Держава-спонсор тероризму (вже за офіційним визначенням Європарламенту) під назвою «Росія» продовжує свій ракетний шантаж українського народу з метою змусити його вийти на майдан і схилити свою владу до переговорів з Кремлем. Для доведення своїх вимог останній використовує усі канали (як офіційні, так і неофіційні) та усі наявні майданчики.
Так, на засіданні Радбезу ООН, присвяченому ракетним обстрілам України, представник РФ Небензя дав зрозуміти, що ракетні атаки триватимуть, поки Київ «не займе реалістичну позицію, яка б дозволила в рамках переговорів спробувати врегулювати ті питання, які змусили нас розпочати СВО».
Пєсков каже, що «влада України має всі можливості врегулювати ситуацію та припинити страждання народу, виконавши вимоги Росії».
Паралельно Лукашенко (який, згідно Резолюції Європарламенту, також несе відповідальність за воєнні злочини в Україні і має бути притягнутий до відповідальності перед міжнародним трибуналом та Міжнародним кримінальним судом), нагнітає ситуацію зі свого боку, погрожуючи, що «далі буде повне знищення України…».
НАСПРАВДІ, Секретар РНБО України Олексій Данилов диктує усім їм вже навіть по складах: «ракети, дрони та удари по пологових будинках не схилять владу України до переговорів з Росією».
А в Києві (зміна влади в якому за офіційною позицією Москви більше «не є метою СВО»), за словами мера Віталія Кличка, дійсно готуються до «найгіршого сценарію, коли не буде світла, тепла та води». І жодного, навіть натяку, на слово «переговори».
Радник голови ОП Михайло Подоляк порадив «усім шанувальникам realpolitik та кривавих угод із дияволом: позбавлятися ілюзій». За його словами, «якщо Москва дійсно вважає, що через відключення світла українці підуть скидати уряд і благати на колінах пощади, отже, після 9 місяців війни у Кремлі досі не знають про Україну. Кожна нова атака зміцнює наш характер. Росія вже відчуває його на полі бою. Але додамо…».
Що народила Росія за 9 місяців війни
24 листопада – дев’ятий місяць війни. Серед іншого, цікаво нагадати, як пропаганда висвітлювала події в Україні дев’ять місяців тому, 24 лютого.
У 6:40 МО РФ заявило, що «цивільному населенню України нічого не загрожує».
О 8 ранку воно повідомило, що «українські прикордонники жодного опору російським підрозділам не чинять», «засоби ППО ЗСУ подавлені», а «військова інфраструктура їх авіаційних баз виведена з ладу».
О 9 ранку «Кремлівська прачка» зухвало повідомляла, що «Україною правила лише купка моральних потвор, що тримали все населення в страху».
Близько 10 ранку Міноборони РФ назвало «повною брехнею» заяву головкома ЗСУ Залужного про втрати російських літаків та бронетехніки і ще раз наголосило, що «збройні сили Росії не завдають ударів по містах України, мирному населенню нічого не загрожує».
У 13:00 Пєсков заявив, що «спецоперація ЗС Росії не має на меті окупувати Україну».
У 13:44 він же повідомив, що «Путін готовий провести переговори з керівництвом України про її нейтральний статус та відмову від розміщення озброєнь».
15:26 МО РФ заявляє, що «російські військові вже вивели з ладу 74 (згодом повідомили про 83 – Ред.) наземні об’єкти військової інфраструктури України. Серед них: 11 аеродромів ВПС, три командні пункти, пункт базування ВМС та 18 РЛС комплексів ППО С-300 та «Бук – М1».
О 15:28 Шойгу дає спеціальні розпорядження усім командирам підрозділів «ставитись з повагою до українських військовослужбовців».
О 18:34 Путін дивується, чому й досі «за кордоном ні на міліметр не зрушили свої позиції у переговорах з РФ щодо євробезпеки».
О 20:34 Соловйов цитує видання New York Times, яке пише, що американська розвідка вважає, що «Київ впаде у найближчі 96 годин».
Близько 21:00 з’являється звернення патріарха РПЦ Гундяєва в якому той заявляє, що «віріть в даровану Богом спільність українського і російських народів, яка допоможе подолати те, що призвело до нинішнього конфлікту».
Опівночі пропаганда вже обзиває тих, хто пише про втрати російської армії, особливо підкреслюючи, що вони «уявні».
НАСПРАВДІ, те, що було далі – відомо всьому світу.
- «Уявні втрати» перетворилися за 9 місяців на близько 86 тисяч окупантів, тисячі танків, броньованих машин, артилерійських систем, літаків, кораблів.
- Путін змушений оголосити вже не ерзац-мобілізацію, а відкриту. У бій з українцями офіційно кинуто навіть зеків.
- Сили оборони України відкинули ворога з-під Києва, Сум та Чернігова, провели контрнаступ у Харківській області, примусили окупантів до «кроку доброї волі» з острова Зміїний та звільнили єдиний окупований ними після 24 лютого обласний центр – Херсон.
- Україна спромоглася відвоювати більшу частину (52,5%) захопленої з 24 лютого території, площа якої становить 77 780 кв. км.
- ЧФ РФ замість домінування у Чорному морі та полум’яних балачок, як гіперзвукові ракети ганятимуть НАТОвські кораблі, боягузливо сидіть у Севастополі.
У контексті «денацифікації» цікавий й наступний акцент:
- Німеччина, де лише за малюнок свастики можуть дати 5 років в’язниці, відвантажує українським «нацистам» «Гепарди», контрбатарейні РЛС, величезну номенклатуру озброєнь тощо.
- Японія надсилає вантажі з бронежилетами, шоломами та іншим захисним спорядженням.
- Італія передає українським «нацистам» РСЗВ та САУ.
- Румунія мало того, що допомагає Києву зброєю, так ще й саме 24 листопада демонстративно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
І це лише невеликий перелік того, що народила Росія за 9 місяців війни з Україною. Зважаючи на обсяги допомоги, яка надається від Канади і до Австралії – «денацифікація» України зрештою призведе до демілітаризації Росії. І це лише справа часу.
Як Сили оборони України «зрадили» Путіна
9 місяців тому, 25 лютого, Путін спробував народити зраду українських військових Україні. Він закликав її військовослужбовців «брати владу в свої руки» і уточнив, що «з вами нам буде легше домовитися, ніж зі зграєю наркоманів та неонацистів, яка засіла у Києві та взяла в заручники весь український народ».
НАСПРАВДІ, найбільш влучною відповіддю Путіну з першого ж дня війни стали дії українських Сил оборони, а також заохочення цих дій народним гаслом, яке стало одним з символів цієї війни: «Віримо в ЗСУ!».
Битва «зі зграєю нацистів, яка засіла в Києві», наприклад, перетворилася на появу в українській армії тюнінгованих машин, що стали страшилкою для російських окупантів під назвою «бандеромобілі».
Про те, що українська армія по-справжньому народна, свідчать і підрахунки нечуваної до цього в світі суми волонтерської допомоги.
Так, фонд «Повернись живим» зібрав на потреби Сил оборони України з 2014 року понад 4,5 мільярди гривень, або понад 130 мільйонів доларів, та підготував більше 10 тисяч висококваліфікованих військових фахівців.
На початку листопада фонд Сергія Притули оголосив про закриття збору коштів на півсотні БТР Spartan. За півтори доби українці назбирали на 60, а не 50 бронетранспортерів. З початку повномасштабного вторгнення Фонд придбав для українського війська понад 750 одиниць колісного транспорту, пікапів, позашляховиків, медичних авто, інкасаторів, багі та вантажівок. Під час нещодавнього збору «На помсту» зібрано 352 млн грн за добу. Кошти спрямовані на закупівлю ударних дронів-камікадзе RAM ІІ UAV.
Ще один великий фонд допомоги військовим — «Армія СОС» — у період 1 – 3 кварталів 2022 року зібрав суму близько 90 млн грн, що в рази більше, ніж за весь період його існування з 2014 року.
Фонд Razom for Ukraine, який заснували небайдужі українці в США, від початку повномасштабної війни зібрав понад 64 млн доларів. Сьогодні «Razom» доставляє українським захисникам велику кількість персональних медичних аптечок (IFAK), професійних медичних рюкзаків, засобів комунікації.
Опитування свідчать, що 81% українців жертвували гроші на Збройні сили
І як за такої народної підтримки можна було не «зрадити» Путіну? Хоча, звісно, і до повномасштабного вторгнення жодних підстав для сумнівів наші воїни не давали. Але у хворобливій уяві Путіна українська армія була продовженням українського народу, який в свою чергу був «єдиним» з російським. Так українці лікують хворобу Путіна.
Топ-9 народних висловів за дев’ять місяців вторгнення
І наостанок про українську народну творчість, яка на відміну від російської, за ці дев’ять місяців народила величезну кількість мемів, які коротко та влучно описують, що відбувається на фронті і в тилу.
Ними глузують із ворожої армії чи з простих росіян, тролять путінську владу чи хвацько висловлюють свою реакцію на актуальні події.
А головне – доводять, що на відміну від російської-загарбницької, для українців ця війна НАСПРАВДІ народно-визвольна.
Висловів, звичайно, дуже багато, але з-поміж багатьох ми символічно обрали дев’ять.
Доброго вечора, ми з України!
Фраза стала популярною завдяки музичному треку електронного дуету PROBASS HARDI, реліз якого відбувся у 2014 році. Слова, з яких зробили семпл, озвучив учасник гурту «Дахабраха» Марко Галаневич. Великого поширення набула одразу після початку війни через відеозвернення Віталія Кіма – голови Миколаївської ОДА.
I need ammunition, not a ride
Слова Володимира Зеленського «мені потрібна зброя, а не евакуація», нібито сказані керівництву США у відповідь на пропозицію рятуватися від вторгнення за кордоном, стали крилатою фразою на Заході.
Русский военный корабль, иди на х..!
Відповідь військовослужбовця з острова Зміїний, яку під час вторгнення отримав російський військовий корабель на пропозицію українським захисникам скласти зброю та здатися, взагалі стала лейтмотивом спротиву українців.
Скажи «паляниця»!
В Україні цей вислів став своєрідним паролем, що допомагав виявляти російські ДРГ. Українські діти у дворах грають у «блокпости», використовуючи слово-перевірку.
Як ти? Сподіваюсь, в безпеці
Досвід життя у стані постійної загрози змінив культуру спілкування і традиційні привітання українців.
Тікток-війська
Так українці зневажливо характеризують банди кадирівців, які самі себе позиціонують як жорстоких воїнів, а насправді більше зайняті зйомками відеороликів.
Нєх.. шастать!
Давно популярна фраза у різних варіаціях актуалізувалася, коли в Україні, після вторгнення РФ, починали знімати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати окупантів.
Адіннарод / мишебратья
Так українці глузують з імперських амбіцій росіян і з їхніх нав’язливих спроб звести всіх під знаменником «єдиного російського народу».
А завершимо відомим українським письменником і поетом Сергієм Жаданом, вислів якого, здається, і став головним українським наративом цієї війни:
Завтра — на один день ближче до перемоги!
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
