Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
РІА «Новости» в матеріалі з заголовком «ЦРУ опублікувало архівні дані про “агента Гітлера” Бандеру» пише:
«У ЦРУ після Другої світової війни збирали і систематизували дані з різних джерел про українських націоналістів і їхнього лідера Степана Бандеру, зокрема, про ставлення до них громадськості, ЗМІ та різних політичних сил.
Про це свідчить викладена у відкритий доступ довідка, що становить собою переклад статті в російськомовному емігрантському меншовицькому журналі “Соціалістичний вісник” за 1951 рік.
Публікація називається “Степан Бандера і Українська держава в 1941 році”, в ній коротко розповідається про діяльність українських націоналістів і вчинені ними злочини.
“30 червня 1941 року український фашист і професійний агент Гітлера Степан Бандера (агентурна кличка Консул 2) проголосив у Львові відтворення держави Західна Україна”, – повідомляється в документі.
Автор зазначає, що за п’ять тижнів існування “держави” Бандери було знищено п’ять тисяч українців, 15 тисяч євреїв і кілька тисяч поляків.
Підпис під документом свідчить, що він розсекречений згідно із Законом про викриття нацистських військових злочинців».
Це повідомлення прокоментувала в Facebook Марія Захарова:
«Героєм сучасної України є професійний агент Гітлера, нацист, злочинець. Скільки разів ми про це говорили до публікації цих матеріалів, і скільки разів цинічно й нахабно українські діячі заперечували очевидне! Що ще має статися на планеті Земля, щоб люди перестали знущатися над історією, пам’яттю предків, здоровим глуздом?»
Її коментар розтиражуваличисленні російські ЗМІ – від «Вестей» до «Коммерсанта». Але ні Захарова, ні преса не звернули уваги на деякі подробиці, пов’язані з текстом, що з’явився сайті ЦРУ.
Почнемо з того, що це ніяка не новина: документ був розсекречений у 2004-2006 роках; не зовсім зрозуміло, чому в штампі вказано подвійне датування. Ще важче зрозуміти, як він взагалі опинився в розряді документів з обмеженим доступом, якщо це переклад публікації у відкритому джерелі.
Але найважливіше те, що РІА марно називає цей текст «довідкою». У номері 6-7 за 1951 рік журналу «Соціалістичний вісник», що видавався тоді в Нью-Йорку послідовниками меншовицької фракції РСДРП, стаття «До десятої річниці великої провокації» опублікована в рубриці «Вільна трибуна», тобто становить собою приватну думку автора. Автором значиться Петро Яровий. Інформації про цю людину практично немає; можливо, це псевдонім. Втім, у книзі самого Бандери «Перспективи української революції» побіжно згадується якийсь Петро Яблонь-Яровий; Бандера називає його провокатором.
На один вельми змістовний фрагмент статті Ярового російські ЗМІ чомусь дружно не звертають уваги:
«Бандера сумлінно взявся за виконання гітлерівських завдань під керівництвом людини, яка водночас була одним із головних керівників гітлерівського шпигунства, одним з видних вождів ОУН і – як з’ясувалося тільки в 1945 році – також великим радянським агентом. Звали його Ріко Яри. Це був надзвичайно цікавий суб’єкт, неукраїнському читачеві абсолютно невідомий, що відігравав помітну роль в українському націоналістичному русі».
До речі, після війни Ріко (Ріхард) Яри (Ярий) благополучно жив у радянській окупаційній зоні в Австрії. Втім, навряд чи це можна вважати серйозною підставою для сенсаційних висновків про те, що Бандера був радянським агентом. Стаття Ярового не справляє враження надійного джерела; так, наприклад, він пише:
«…український фашист і професійний шпигун Гітлера Степан А. Бандера (“Консул II”, за німецьким прізвиськом)…»
Однак заступник начальника 2-го відділу Абверу полковник Ервін Штольце в своїх свідченнях на Нюрнберзькому процесі заявив, що оперативний псевдонім Консул-2 належав не Бандері, а Ріко Яри. Цієї ж версії дотримуються й історики, зокрема, Олег Смислов в книзі «Степан Бандера. “Ікона” українського націоналізму ». Твердження, що Консул-2 – це Бандера, крім статті Ярового, можна зустріти хіба що в романі Юліана Семенова «Третя карта» – одній із книг циклу про Штірліца.
На жодні джерела у своїй статті Яровий не посилається. В архіві ЦРУ переклад статті Ярового супроводжується позначкою This is unevaluated information – «Це інформація, яка не отримала оцінки», тобто неперевірена.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
