Джерело: Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) підготував цикл з дев’яти коротких відеолекцій, які пояснюють, що таке якісний медіапродукт, якими є стандарти інформаційних повідомлень, як найчастіше медіа маніпулюють свідомістю споживачів та надає інструменти для самостійної перевірки достовірності інформації. Близько десяти років ІДПО проводить тренінги з медіаграмотності та протидії дезінформації по всій Україні для різних аудиторій – журналістів, громадських активістів, освітян, бібліотекарів, студентів, державних службовців… Однак потреба в такій просвітницькій діяльності, яку впроваджують також інші громадські інституції, під час війни тільки збільшується. Відтепер у кожного і кожної, хто зацікавлений у підвищенні своєї інформаційної стійкості, є можливість стати свідомим споживачем медіа, витративши всього годину часу на перегляд курсу, який отримав назву “Медіапутівник: Як розпізнавати якісну інформацію та чому це важливо?”.
Кожна з дев’яти “серій” відеотренінгу присвячена одній темі і триває в середньому 7 хвилин. Для того, щоб отримати певне “перезавантаження” сприйняття функцій та можливостей впливу на споживача з боку сучасних медіа і навчитися відрізняти якісне від неякісного та самостійно перевіряти інформацію, бажано послідовно подивитися всі частини. “Ці відео – наш внесок в інформаційний спротив російській пропаганді, фейкам, дезінформації в жорстокій війні Росії проти України, – переконана виконавча директорка ІДПО Світлана Єременко. – Ми віримо, що багатьом людям наші пояснення і поради стануть корисними, допоможуть орієнтуватися в інформаційному просторі, розвинути критичне мислення, переконають не використовувати інформацію з сумнівних джерел”.
За її словами, у створенні відеотренінгу взяли участь професійні і досвідчені тренерки, які мають великий досвід як у журналістиці, так і у викладанні матеріалу.
“Цей курс дає чудову можливість опанувати складні та важливі питання у простому форматі міні-лекцій. Він буде цікавий всім, хто хоче розібратися у тому, як правильно споживати новини та іншу продукцію медіа. Ми навчимо, як відрізняти якісну інформацію від сміття, як під час війни протистояти маніпуляціям та пропаганді”, – вважає одна авторок відеотренінгу, аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина.
Кожного дня перед українцями постають нові виклики в інформаційному просторі, бо одним з інструментів російської агресії є викривлення реальності за допомоги фейків, пропаганди, інших маніпуляцій. “Усвідомлюючи, що створюємо свій курс в розпал російсько-української війни, ми все ж таки намагалися зробити зміст тренінгу якомога більш універсальним, бо засади критичного мислення і медійної грамотності є актуальними і в мирні часи, – каже медіатренерка Олена Самойленко. – Саме тому наші відео залишатимуться актуальними і після перемоги, бо свідоме споживання інформаційного продукту є запорукою здоров’я суспільства”.
За словами Анастасії Вергелес, генеральної продюсерки компанії Quickly Production, що втілила задум ІДПО у форматі відео, зміст цього тренінгу дуже корисний і важливий, а викладення матеріалу – доступне та цікаве. “Незважаючи на свій доволі суттєвий медійний досвід, я дізналася з лекцій нове, і вже дещо змінила в своєму споживанні та ставленні до новин», – каже пані Вергелес.
Соціологічне дослідження “Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа”, яке щороку проводить компанія InMind на замовлення міжнародної організації Internews/USAID, демонструє: більшість опитаних людей заявляють, що вміють легко розпізнати правдиву інформацію і фейки. А коли ж їм пропонують проаналізувати конкретні повідомлення, на жаль, картина інша. “Так відбувається тому, що громадяни спираються на свій досвід, а не на реальні навички перевірки фактів, оцінювання джерел тощо, – впевнена медіаекспертка ІДПО Тетяна Строй. – Наш короткий відеокурс стане у нагоді людям з різною освітою, різного віку, роду занять, споживачам різних типів медіа. Ми намагалися доступно пояснити, як працюють ЗМІ, чому помиляються чи свідомо маніпулюють, як швидко перевірити інформацію та як пересічний громадянин може вимагати більшої відповідальності від журналістів”.
Джерело: Інститут демократії імені Пилипа Орлика
