Ми вирішили дослідити один із найпоширеніших міфів про те, що за радянського союзу жилося краще. Озброївшись цифрами та статистичними даними, нам вдалося знайти відповідь на це запитання, про що і розкажемо вам у свіжому випуску StopFake Digest. Також ми пояснимо особливості виходу України із СНД і чи дійсно слід боятися економічних наслідків такого кроку. Наостанок, порозмовляємо із гостею із Праги, аналітиком Веронікою Вічовою, про те як чехи допомагають європейським урядам боротися із дезінформацією.
Доброго дня!
Ви дивитеся програму “СтопФейк”, в якій ми розповідаємо про дезінформацію у мас медіа, аналізуємо хто і навіщо намагається обманути вас в засобах масової інформації і як від цього уберегтися. Мене звуть Катерина Крук.
Сьогодні ми поговоримо про вихід України із СНД, про те, чи дійсно нам жилося краще за Радянського Союзу та матимемо гостю з Праги, дослідницю російської інформаційної війни Вероніку Вічову.
Наприкінці травня Президент Петро Порошенко оголосив, що Україна виходить із Спільноти Незалежних Держав, більше знаної як СНД, і що він зробив усі відповідні розпорядження для цього. “Сьогодні я підписав указ про відкликання всіх представників України із усіх статутних органів СНД. Більше нам там робити нічого. Ми рухаємося в Європу”, заявив президент. Російські медіа відразу ж відреагували на цю новину пророцтвами про міліардні втрати та крах економіки України. Ми розібралися, чи дійсно у нас є підстави для хвилювання.
Отож, повернімося до початку. “Союз Незалежних Держав” було створено 8 грудня 1991 року як господарський, політичний та економічний союз України, Білорусі та Росії відразу після того, як було підписано договір про ліквідацію радянського союзу. Передумовою його створення став референдум за незалежність України, на якому аж 91% голосів було віддано на підтримку української незалежності. Після цього стало зрозуміло, що радянський союз у будь-якій формі зберегти неможливо. ТОму була запропонована перехідна модель як механізм від’єднання союзних республік, розподілу майна між ними та встановлення нових норм співпраці. 21 грудня 1991 року до угоди приєдналося ще 8 колишніх республік СРСР.
Важливо пам’ятати, що Україна ніколи не була повноправним членом СНД, адже ми так і не ратифікували його статут. Україна є співзасновницею СНД і має статус країни-спостерігача. Російські ЗМІ розповсюдили цитату речниці російського МЗС Марії Захарової, що начебто, Україна має величезні борги перед СНД і їх виплата сколихне і так слабку українську економіку. Ми дійсно перестали платити членські внески до СНД після окупації Криму та російської агресії на Сході України, на які СНД, звісно ж ніяк не відреагував і не засудив. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін ще у 2015 році заявив, що Україна не буде платити членські внески до СНД чи повертати борги.
СНД не мало бути заміною радянському союзу, але так ніколи і не стало платформою для дійсно незалежної співпраці між країнами. Так само, союз не зміг попередити військові конфлікти між членами, а саме російську агресію у Грузії та Україні. СНД можна вважати абсолютно недієспроможною організацією, яка не може бути для України платформою для захисту власних інтересів. Тому наш вихід не лише не призведе до катастрофічних наслідків, але є абсолютно логічним та правильним кроком.
Якщо ми вже заговорили про Радянський Союз, то варто було б розібратися із популярним міфом про те, що Україна лише втратила від виходу з нього і що за СРСР жилося краще. Аналітичне видання Вокс Україна дослідило статистичні дані про стан справ в економіці, науці та охороні здоров’я за 1991 та 2017 роки. І ось що говорять цифри.
У 1991 році валовий внутрішній продукт України складав $77,4 млрд у поточних цінах. Протягом періоду незалежності економіка «пережила» кілька дуже важких криз — у першій половині 1990-х, кризи 2008–2009 та 2014–2015 років, — але все одно збільшилася до 93,27 млрд у 2016 році. ВВП за паритетом купівельної спроможності враховує рівень цін на послуги й товари в країні. За цим показником українська економіка показує невелике зростання за роки незалежності на 6,3%.
У 1991 році ВВП на одну особу складав 1489 доларів, у 2016 році цей показник сягнув рівня 2185 доларів. Це один з найбільш важливих економічних показників. Він відображає обсяг споживання на одну особу й дуже тісно корелює з рівнем добробуту в країні. За паритетом купівельної спроможності ВВП за 26 років виріс майже на 30%.
Експерти ВОксу пояснюють, що оцінити реальний рівень зарплат 1991 року дуже важко, адже річна інфляція складала 290%, а даних про середньорічні ціни або курси іноземних валют немає. Все ж вдалося розрахувати, що середня зарплата початку 90-тих складала 31 долар, у 2016 вона була на рівні 202 доларів. Уперше Держстат дає дані про середньомісячну з/п у гривні за 1995 рік, тоді вона склала 73 грн. Середня зарплата у 2016 році у гривнях складає 5183. Що ж до пенсій, то середньорічний показник 1992 року складав майже 25 доларів. У 2016 році мінімальна пенсія складала 69 доларів.
Загалом щодо основних економічних показників видно, що Україна зараз точно не живе гірше ніж у радянському союзі. Ми маємо зростання по всіх зазначених позиціях, навіть попри три великі економічні кризи за часи незалежності та військову агресію. Водночас, аналітики Вокс вказують, що наші темпи зростання є доволі низькими, адже навіть країни, які мали набагато гірші показники у 1991 році, такі як Польща чи Сингапур, зараз вирвалися далеко вперед за рівнем розвитку. Це означає одне: нам варто далі працювати над розвитком країни, але точно не ностальгувати за радянським минулим.
Щодо соціальних показників, то українці в середньому стали жити на два роки довше. У нас майже вдвічі скоротилася народжуваність, але хорошим показником є те, що смертність малюків до одного року зменшилася втричі. За роки незалежності також суттєво збільшилася кількість випусників університетів, а також аспірантів та докторантів. Із повним дослідженням Вокс Юкрейн та усіма показниками ви можете ознайомитися на сайті воксюкрейн.орг.
Сьогодні ми маємо гостю із Праги, дослідницю російської інформаційної війни Вероніку Вічову. Вероніка є координаторкою програми Kremlin Watch у чеському аналітичному центрі Європейські цінності.
На сьогодні це все. А ми продовжимо слідкувати за пропагандистами та їхніми намаганнями маніпулювати вашою точкою зору. Якщо ви побачили інформацію, правдивість якої викликає ваші сумніви, поділіться з нами і ми її перевіримо. Висилайте новини на перевірку на нашу поштову адресу, або через форму “Повідомити про фейк” на сторінці стопфейк. орг. На цьому ж сайті ви знайдете більше аналітики та розвінчаних фейків. До зустрічі через тиждень!
