Дезінформація та пропагандистська діяльність завжди має конкретну мету та вибрані методи, що будуть ефективними в даному суспільстві. Хорошим прикладом є російська пропагандистська діяльність, спрямована до окремих країн у контексті міжнародної політики.
Що стосується Польщі, то у негативному світлі представляється, перш за все, діяльність США та Німеччини. Просувається негативна інформація із Франції або Західної Європи у широкому значенні. Не важко уявити ситуацію, коли пропагандисти, відстежуючи інформаційне середовище, насамперед, віртуальне, вибірково представляють лише негативні повідомлення із Заходу. Цей метод веде до утворення інформаційних бульбашок, оскільки конкретні портали, сторінки чи групи в соціальних мережах (або групи пов’язаних між собою профілів у соціальних мережах, що створюють враження незалежних) просувають та обговорюють вибірково підібрану негативну інформацію, що надходить із Заходу. Дуже часто перешкодою для перевірки таких матеріалів стає мова, оскільки в обговореннях часто використовуються перекази або переінакшені переклади статей із західної преси. Таким чином утворюється негативний фон повідомлень із Заходу:
– У зв’язку з цим будується загальний негативний образ західного світу як зіпсованого, дестабілізованого, зайнятого власними інтересами, – зазначає Каміль Басай із фонду «Info Ops Polska».
Для чого це робиться?
– Щоби усунути підстави для формування відчуття міцного зв’язку між західним світом та Польщею в довгостроковій перспективі, – каже Басай.
Як зауважив експерт фонду «Info Ops Polska», за обмеження впливу маніпуляцій відповідають спеціальні служби, які аналізують повідомлення та надають особам, які приймають важливі рішення, перевірену та проаналізовану інформацію в ширшому контексті, ніж дані, які можна отримати в цивільному інформаційному обігу. На жаль, такі маніпулятивні повідомлення впливають на суспільство, оскільки можуть формувати навіть сприйняття відносин між сусідніми країнами:
– Хорошим прикладом є польсько-українські відносини та здатність росіян створювати інші загрози, окрім суто інформаційних, такі як терористична діяльність, – каже Каміль Басай. – Це питання, пов’язані з провокаціями та заохоченнями до протестів, або більш небезпечні дії, такі як обстріл консульства у Луцьку чи спроба підпалу іноземних туристичних автобусів. Йдеться про те, щоби створити враження, що Україна та Польща перебувають у конфлікті. Це мало змінити, наприклад, сприйняття подій в Україні польським міністром закордонних справ.
Для чого це все? На думку Каміля Басая, це частина багатовекторної стратегії, спрямованої на кілька цілей:
– Якщо Україна буде негативно представлена в очах громадськості, то ті, хто буде задіяний у надання допомоги цій країні, наприклад, в контексті боротьби з російською агресією, також сприйматимуться негативно. Це елемент відображеного впливу. Тобто пропагандисти впливають не напряму на особу чи групу осіб, думку про яких пропаганда хоче зіпсувати, а на контекст, в якому ці люди працюють. Наприклад, якщо після декількох років дезінформації, гіпотетично, зменшиться симпатія або довіра до НАТО як гаранта безпеки, політичні середовища, які сприятимуть роботі Альянсу, також сприйматимуться негативно, або із підозрою. Таким чином, завдаючи інформаційного удару по певній галузі, пропагандисти впливають на те, який імідж матимуть організації, установи, політичні партії, які займаються цією тематикою. Чудовим прикладом є питання польсько-американських відносин, – резюмує Басай.
ВП
