Авторка: Анна Дейниченко
Цифри, відсотки, статистика та графіки роблять інформацію зрозумілою, переконливою і легкою для сприйняття. Вони додають ваги й достовірності будь-якому матеріалу. Проте за привабливими діаграмами чи відсотками часто ховається неправдива або маніпулятивна інформація, яка вводить аудиторію в оману. У таких випадках цифри перетворюються на інструмент дезінформації, чим радо користується російська пропаганда.
Які найпопулярніші стратегії маніпуляції статистикою, якими послуговуються російські пропагандисти? Як їх розпізнати і протидіяти їм?
Правда чи вигадка?
Часто російські пропагандисти публікують статистичні дані, які взагалі не мають жодного зв’язку з реальністю: скажімо, це цифри з дослідження, яке ніколи не проводилося від наукового центру, якого насправді не існує. Такі новини неважко сфабрикувати, але легко й розпізнати: достатньо пошукати в мережі більше інформації про джерело статистики, аби переконатися, що вона вигадана. Однак що ще може вказати на те, що перед нами фейк? Перш за все, якщо цифри виглядають нереалістичними чи абсурдними: наприклад, нещодавня заява російської пропаганди про те, що українки складають 94% працівниць еротичних стрімів у Європі, навіть звучить малоймовірно. А по-друге, варто подумати, чи таке дослідження в принципі мало б сенс та валідність: яскравим прикладом є фейк російської пропаганди про те, що українські підлітки мають найнижчий рівень IQ з-поміж європейських країн. Така статистика немає сенсу, як і вимірювання інтелекту в підлітків (цей показник коливається протягом життя) і порівняння рівня IQ у різних країнах: IQ є лише одним з аспектів інтелекту, який не завжди є показовим через культурні та мовні особливості. Інший приклад — фейк про те, що 77% відсотків європейців вірять в єдність росіян. Кому і для чого потрібно проводити таке дослідження? Точно не Євростату — статистичній організації Європейської комісії — прямо напередодні російського свята Дня єдності. Тема цього дослідження узагалі є дуже нетиповою для Євростату, які в своїй роботі переважно фокусуються на об’єктивних цифрах і показниках.
Обережно ставтеся до опитувань
Результати опитувань можуть виглядати переконливо, але вони часто стають інструментом маніпуляції. Насамперед звертайте увагу, хто проводив дослідження. Наприклад, опитування, замовлені російськими організаціями часто демонструють упереджені або викривлені результати, що не підтверджуються незалежними дослідженнями. Так, результати дослідження Sputnik про те, що жителі заходу розчарувалися в лібералізмі, не збігається з іншими дослідженнями на цю тему. Справа може бути в тому, як сформували вибірку — тобто дослідники могли опитати групу людей, які не відображають усього населення за віком, статтю, регіоном чи соціальним статусом. Часто може виявитися, що опитування, на яке посилаються пропагандисти, узагалі не соціологічного характеру, а проводилося в Twitter чи Telegram серед підписників певного ресурсу. Так було з фейком про те, що понад 76% французів виступають за припинення військової допомоги Україні: у опитуванні голосували лише глядачі певного телеканалу, а наявність у них французького громадянства не перевірялася. Ще меншу валідність має опитування про те, як УРСР жилося у складі Радянського Союзу, яке проводилося в явно проросійському й афілійованому з Кремлем тг-каналі «Украина.РУ». Його результати відображають тільки думку підписників ресурсу, аж ніяк не громадян України. Або ж у тексті опитування використовувалися навідні, або маніпулятивні питання, які навмисно сформульовані так, аби підштовхнути опитуваного до певної думки. Наприклад, замість нейтрального запитання «Як ви оцінюєте роль лібералізму в сучасному суспільстві?» може бути використане навідне формулювання: «Чи згодні ви, що лібералізм призвів до морального занепаду суспільства?». У цьому випадку респондентові вже пропонується негативна оцінка лібералізму, яка може вплинути на його відповідь.
Чері-пікінг
З англійської чері-пікінг перекладається як «збирання вишень», однак насправді це тактика, коли з дослідження вибирають лише ті дані, які підтримують певну тезу, і ігнорують інформацію, що їй суперечить. Наприклад, ми розглядали маніпуляцію, де результати дослідження Pew Research Center про ставлення до президента України Володимира Зеленського подано вибірково. Пропагандистські ресурси акцентували на зниженні підтримки Зеленського серед громадян США (57% у 2023 році проти 72% у 2022 році), але проігнорували дані про Росію. У тому ж опитуванні 82% американців висловили вкрай негативне ставлення до Росії, і ця цифра залишалася стабільно високою. Висвітлення лише «негативу» про Україну без контексту створює викривлене враження про результати дослідження. Так само російське новинне агентство News Front маніпулятивно подало результати дослідження про те, кого українці вважають відповідальним за катастрофу MH17. Зокрема, видання розповідає про результати опитування серед населення Кримського півострова, південно-східної України, але замовчує про дані, отримані в Донецьку та Луганську. Також вони некоректно вирішили, що 40% опитаних, які обрали варіант «важко відповісти», насправді «сумніваються у версії, яку тиражують українські ЗМІ». Інколи пропагандисти можуть написати цілий матеріал на основі кількох коментарів у соцмережі: так, росіяни повідомили, що німці виступили проти вступу України до НАТО на основі кількох думок із понад 800 коментарів під публікацією Die Welt. Насправді ж читачі залишали коментарі різного змісту, де висловлювали у тому числі й підтримку ідеї — однак росіянам цей факт, очевидно, невигідний, тож його проігнорували.
Контекст має значення
Використання цифр без контексту та пояснення — майже певна вказівка на те, що вашою думкою намагаються зманіпулювати. Наприклад, новина про державний борг, який сягнув 100% від ВВП держави і справді виглядає загрозливо, якщо не згадати, що цей показник знизився порівняно з попереднім роком і є звичним для багатьох розвинених країн, як-от Японія чи США. Відсутність пояснень дозволяє маніпуляторам перебільшити негативний ефект і спотворити реальну картину.
Графіки та візуалізації
Навіть способи візуального оформлення інформації приховують в собі потенціал для омани. Наприклад, пропагандистські медіа заявили, що рубль став «найміцнішою валютою у світі», проілюструвавши повідомлення графіком, який показував лише динаміку його зростання щодо долара за певний період. Проте це не відображає загальної стійкості валюти, адже показник міцності враховує ще й економічну стабільність, купівельну спроможність та рівень довіри до валюти на світовому ринку. Схожий некоректний графік використано і в порівнянні кількості жертв в Україні та Газі: цифри щодо кількості загиблих в Україні — неповні, адже немає доступу до даних з окупованих територій. Однак в управлінні ООН з прав людини вважають, що «фактичні цифри значно вищі». Інші поширені маніпуляції з графіками включають обрізання осей (коли частина шкали графіка прихована, щоб перебільшити зміни), спотворення пропорцій чи вибір невідповідного масштабу, що змінює сприйняття даних.
Приклади графіків, які подають однакові дані, але справляють цілком різне враження візуально. На верхньому графіку, аби тренд виглядав більш позитивним, у ньому змінили шкалу на вертикальній осі. На нижньому графіку — обрізали дані до квітня і після листопаду, аби приховати тенденцію до спадання.
Кореляція не дорівнює каузації
Вираз «кореляція не дорівнює каузації» означає, що одночасне існування двох явищ не обов’язково свідчить про те, що одне з них є причиною іншого. Ігноруючи це застереження, під час пандемії COVID-19 медіа часто маніпулювали даними про смертність та вакцини. Так, ненадійні джерела заявляли, що 87% померлих від COVID-19 у Швеції були повністю вакциновані і робили висновок, що вакцини підвищують ризик смертності. Проте ці цифри відображають лише високий рівень вакцинації серед населення, особливо серед старших людей, які й є найбільш вразливими до вірусу. Такі твердження ігнорують інші важливі фактори, як-от вік, супутні хвороби чи загальну ефективність вакцини в зменшенні ризиків важкого перебігу хвороби. У мережі навіть є ресурс, який збирає кумедні випадки кореляції даних, які ніяк не пов’язані між собою. Наприклад, споживання м’якого сиру в США корелює з динамікою популярності імені «Андреа”; однак, звісно, це просто збіг.
Скриншот — tylervigen.com
Ось чеклист факторів, на які слід звертати увагу, щоб розпізнати маніпуляції зі статистичними даними:
- Якщо дані виглядають підозріло, пошукайте більше інформації про дослідження чи організацію, яка їх оприлюднила.
- Дізнайтеся, хто брав участь у дослідженні, наскільки репрезентативна вибірка за віком, статтю, регіоном чи соціальним статусом.
- Пильнуйте, чи не використовуються навідні питання, які можуть вплинути на відповіді респондентів.
- Завжди запитуйте: «Що саме вимірюють ці цифри?» або «Який був попередній тренд?», адже без контексту дані можуть бути маніпулятивними.
- Критично аналізуйте графіки
- Пам’ятайте: те, що два явища відбуваються одночасно, не означає, що одне викликало інше. Уникайте поспішних висновків без глибшого аналізу.
Стаття підготовлена за підтримки NDI
