Про блокчейн згадують найчастіше в контексті криптовалют і біткоїнів. Насправді, застосування технології блокчейн може змінити багато сфер нашого життя, у яких необхідно зберігати достовірність інформації. На блокчейні починають розробляти реєстри нерухомості, навколо блокчейну будують фінансові системи. Ще однією сферою, де блокчейн може стати у нагоді є боротьба з фейковий новинами.
Фейки і соціальні мережі
Проблема фейковий новин – це тільки частина глобальної проблеми фейкової інформації, що існує багато років. Чутки, газетні «качки», інсинуації і просто навмисна брехня супроводжували людство багато років. Після появи інтернету, особливо соціальних мереж, проблема фейкового контенту вийшла на новий рівень. Інтернет і соціальні мережі практично звели нанівець фактори стримування у поширенні фейків. Пропаганда, прагнення маніпулювати громадською думкою, помножені на простоту реалізації завдання поширення фейків, ще більше посприяли поширенню фейків. Завдяки цьому завдання боротьби з фейковий контентом ускладнюється з кожним роком – попри те, що провайдери і агрегатори контенту (так можна назвати компанії Facebook і Google) докладають серйозниих зусиль для вирішення проблеми фейків.
Однак у наш час боротьбу з фейками ускладнюють ще й способи медіа споживання. Інтеграція соціальних мереж в наше життя настільки глибока, що виявилася основним інтерфейсом між нами і цифровим світом.
Соціальні мережі перетворилися на засіб спілкування з родиною і друзями, читання новин, покупок і навіть оплати. Ми вже не уявляємо собі життя без соціальних мереж, наскільки міцно вони увійшли до нашого життя.
У той же час, саме соціальні мережі є одним з головних факторів сприяння поширенню фейків. Віральний контент миттєво розходиться мережею, стаючи вірусним – користувачі самі беруть участь в його розповсюдженні. Інакше кажучи, люди досить охоче діляться такими відео, текстами і постами в соцмережах. Одночасно немає жодної можливості ні вплинути на цей факт, ні змінити звичний для користувачів патерн реакції на скандальний контент. І для звичайного користувача соціальної мережі думка анонімного блогера і стаття відомого аналітика матимуть однакову силу тільки тому, що він споживає їх за допомогою однієї і тієї ж платформи – за допомогою соціальних мереж. Якщо ж анонімний блогер успішно попрацював над своїм екаунтом і за ним ховається ціла армія ботів, що розганяють контент, – такий умовно незалежний автор може привернути більшу увагу, ніж експерт чи аналітик.
Фейкові новини стали настільки серйозною проблемою, що за її вирішення беруться не тільки журналістські організації і фактчекери, а й дистриб’ютори контенту – Facebook і Google. Проте поки що їх дії – це лише спроби боротьби з наслідками поширення новинних фейків.
Блокчейн VS фактчекери
Водночас уже сьогодні існує технологія, яка дозволить побудувати глобальну систему захисту від новинних фейків. І, ймовірно, це тільки питання часу – створення рішень на базі цієї технології.
Підхід, який планує застосувати і Facebook, і Google в боротьбі з фейками – використовувати людську працю для виявлення, перевірки та оцінки достовірності матеріалу. У той же час, покладатися виключно на «людський» фактчекінг навряд чи є гарною ідеєю.
Причина очевидна: дуже велика кількість людей пишуть фальшиві історії, кількість же тих, хто їх перевіряє, досить незначна. Також слід враховувати, що для перевірки фактів і їх спростування необхідно набагато більше часу, ніж для написання фальшивої історії.
Блокчейн допоможе виправити цю ситуацію, особливо якщо оцінюючи якість новини можна буде зосередитися на вивченні її джерела та його розповсюджувачів замість того, щоб намагатися перевірити кожну історію. Окрім того, блокчейн може допомогти реалізувати завдання, над яким давно розмірковують у Google – позбавити авторів фейкових новин заробітку.
Як працює блокчейн
Блокчейн – це ланцюжок блоків даних; ланцюжок із даних, вибудуваний за певними правилами. При цьому кожен блок пов’язаний з попереднім. Нові дані до блокчейну будуть додаватися виключно в кінець ланцюжка.
По суті, блокчейн – це спосіб зберігання даних або, іншими словами, принцип формування бази даних. У такій базі даних може зберігатися що завгодно – інформація про товари, банківські послуги, угоди з продажу нерухомості, будь-які угоди або грошові транзакції.
У цієї бази даних є свої особливості. По-перше, ця база розподілена: вона зберігається не на одному комп’ютері, а на різних комп’ютерах – пристроях учасників блокчейну. Зазвичай на кожному комп’ютері розміщується повна копія усіх блоків, однак за бажання на одному комп’ютері можна зберігати тільки певні блоки даних. Відповідно, зламати блокчейн-ланцюжок практично неможливо – для цього потрібно зламати або вимкнути (вивести з ладу) всі комп’ютери. Блокчейн-мережі не прив’язані до географічного місця знаходження: у них можуть об’єднуватися користувачі з різних країн і регіонів.
А це означає, що дані, записані за допомогою блокчейну, не потрібно верифікувати якимось іншим способом. Такий підхід кардинально змінює існуючі взаємини, наприклад, людини з державою, коли людина отримує документи або їх копії або навіть заробляє гроші і зберігає їх у банку. Величезна армія людей в сучасних державах займаються виключно тим, що видають копії документів, гарантуючи печатками достовірність цих документів. Однак випадків підробки документів в сучасному світі налічується величезна кількість.
Дані блокчейн-ланцюжка не тільки неможливо підробити з огляду на їх закриту структуру й особливості формування. Вміст цих блоків відкрито для всіх. Це означає, що інші люди можуть перевірити будь-який блок, побачити його вміст, упевнитися в достовірності інформації або в тому, як вона змінювалася. Тобто зникає необхідність самого факту перевірки автентичності інформації іншими людьми. Людина сама може перевірити вміст блокчейну і отримати точну відповідь щодо його достовірності.
Структура блокчейну та ідеологія цього способу зберігання даних нівелює необхідність посередників, контролерів і будь-яких аудиторів для вирішення різних питань. Тепер немає потреби контролювати сумлінність банкірів або страхових компаній, а нотаріусам не потрібно завіряти достовірність договору купівлі-продажу. У блокчейн-системі немає привілеїв, це означає, що вплинути на достовірність інформації не може ніхто. Відсутність посередників, включно з тими які можуть вплинути на достовірність даних, робить блокчейн одночасно і бажаною, і небезпечною технологією.
Технологія блокчейн активно вивчається, перш за все, банківськими організаціями. У минулому році кілька великих банків (Goldman Sachs, JP Morgan, Credit Suisse і Barclays) об’єдналися в консорціум R3 для вивчення впливу блокчейну на їх традиційний бізнес. Банкіри планують зберігати в базах даних на основі блокчейну дані про платежі, кредити і всі фінансові операції.
Та не тільки в банківському середовищі блокчейн може змінити звичні явища. Наприклад, будь-яка інтернет-транзакція може вважатися достовірною, якщо вона сформована в блокчейн-середовищі. Не потрібно придумувати цифрові сертифікати чи антивіруси, що перевірятимуть вхідні інтернет-повідомлення. Якщо ж розмірковувати зовсім як футурист – не потрібно перевіряти факти про ті чи інші події, принаймні, автора онлайн-публікації може буде встановити однозначно.
Блокчейн і фейки
Застосування такої технології в контексті підроблених новин дозволяє з упевненістю визначити, хто створив і розповсюдив матеріал. Стосовно фейкової новини будь-якої миті можна буде дізнатися про її походження і розповсюджувачів.
При цьому інформація про факт фейку та розповсюджувачів буде загальнодоступною і підробити її буде неможливо. Це означає, що всі матеріали таких авторів будуть вважатися фейками.
Реалізовуючи технології блокчейну в контексті роботи з фейковими новинами необхідно вирішити безліч завдань, наприклад, завдання масштабування. Адже реальною є ситуація, коли різні історії можуть стосуватися однієї і тієї ж фейкової події (інфоприводу).
З цієї причини блокчейн-технологія у стартапах, спрямованих на вирішення завдання пошуку фейковий новин, буде працювати в поєднанні з іншими технологіями – наприклад, машинним навчанням, розпізнаванням природної мови. Аналогічні технології вже сьогодні використовуються у дуже спрощеному вигляді, наприклад, для визначення плагіату в наукових роботах чи пошуку спам-листів у поштовому клієнті.
Автоматичне визначення фейковий новин – завдання досить складне. І використання для нього блокчейну є не менш складною проблемою. Підтвердженням цього слугує той факт, що блокчейн існує і застосовується не перший рік, та тільки цього року стало відомо про перший стартап, який взявся розробити блокчейн-інструмент для перевірки фейків. Це польський стартап Userfeeds , що поки не презентував навіть бета-версію свого продукту, а лише заявив про нього і отримав інвестиції для реалізації проекту.
Автор: Надія Баловсяк, для Stopfake.org .
