28 жовтня Україна відзначає 75 років від дня визволення від нацистських окупантів. До цієї дати було випущено пам’ятну монету з абрисом солдата Української повстанської армії та організовано тематичну виставку в Національному музеї «Битва за Київ у 1943 році». Російські ЗМІ не змогли пропустити ці події, черговий раз звинувативши Україну в «пропаганді фашизму». Головною причиною обурення пропагандистів став той факт, що сучасна українська історія розглядає солдатів радянської армії і бійців УПА як двох рівноправних визволителів України від нацистських окупантів.
«До ювілею визволення України випустили монету з пособником фашистів» або «На Україні до ювілею звільнення від нацистів випустили монету з бандерівцем» – приблизно з такими заголовками опублікували свої новини Life.ru, Комсомольская правда, РИА Новости, Аргументы и Факты, RT на русском, Украина.ру та інші. Всі публікації російських ЗМІ транслюють пропагандистський дискурс про «нацистів при владі» і про «історичний реванш фашистів» в Україні.
На аверсі монети можна побачити абриси солдатів. В описі Національного банку України сказано, що це «воїни-захисники». Радянська каска і характерний головний убір «мазепинка» свідчать, що перед нами – радянський солдат і воїн УПА. Цікаво, що більшість російських ЗМІ замовчують той факт, що на монеті, крім воїна УПА, зображений і солдат радянської армії. І тільки деякі інтернет-ЗМІ звернули на це увагу – “Нацбанк на монеті до УПА примазав Червону армію”.
Обурення пропагандистів викликала не тільки монета, а й супутній текст із презентаційного поста в соцмережах. У повідомленні Музею грошей Національного банку України сказано, що монета «присвячена героїчному подвигу українського народу у Другій світовій війні, пам’яті та примиренню воїнів, які віддали своє життя за Україну».
Пропагандистські передачі «Вечір з Володимиром Соловйовим» і «Время покажет» на державних каналах «Первый канал» і «Россия-1» присвятили цій темі більше ніж годину свого ефірного часу. У програмі «Время покажет» обговорення монети і виставки в музеї розтягнулося на цілих два дні – 23 і 24 жовтня.
Риторика, як, втім, і завжди, була дуже ворожою. Ведучий «Время покажет» Артем Шейнін забирає мікрофон у присутнього гостя з України, звинувачуючи його і всю країну в «шизофренії». «Бандера і Шухевич – частина вашої історії. На здоров’я! Для тієї частини людей, для яких вони герої, – на здоров’я! Але коли ви намагаєтеся Бандеру, Шухевича і УПА підмішувати до переможців нацизму, ось в цей момент це вже не ваша справа, а це вже наша спільна справа!», – говорить ведучий про монополію Росії на історію Другої світової війни. Гості студії доходять висновку: Україна будує нову національну ідентичність, ім’я якої – «Антиросія».
Теза 1.
Портал «Одна Родина» пише: «Не було ніякого «подвигу українського народу в Другій світовій війні» – був подвиг радянського народу в Великій Вітчизняній війні і подвиг радянського ж народу у Другій світовій, оскільки від нацистів і їх пособників звільняти йому довелося ще й Європу».
Почнемо з того, що «радянський народ» – це якийсь політичний конструкт, сформований в СРСР переважно в 60-х роках ХХ століття. І якщо Хрущов звертався до якоїсь «історичної спільності людей», то політика Сталіна під час Другої світової війни, навпаки, була спрямована на місцеві національно-патріотичні проекти. Під час німецької окупації «для підняття патріотичного духу» радянська влада почала активно звертатися до історичної пам’яті українців і згадувати, що насправді «українському народові не вперше трощити знахабнілу німецьку орду». «Коли у 1942-1943 роках в центральній пресі дозрівали русоцентричні тенденції, українська патріотична пропаганда в місцевих ЗМІ не тільки не придушувалася, а навпаки – інтенсифікувалась», – пише канадський історик Сергій Єкельчик у своєму дослідженні «Імперія пам’яті. Російсько-українські відносини в радянській історичній уяві».
Дані вказують на те, що близько 7,1 млн солдатів Червоної армії були за національністю українцями, а це приблизно ⅕–⅙ від загальної кількості радянських сил.
Теза 2.
У роки Другої світової війни УПА воювала проти радянських військ на боці гітлерівців
Це популярне маніпулятивне твердження пропагандистів. УПА є частиною українського національно-визвольного руху. Дійсно, до 1941 року Організація українських націоналістів (ОУН) розглядала нацистську Німеччину як потенційного союзника на шляху до відновлення державності України. До того ж, слід зазначити, що члени УПА переважно не воювали, а були задіяні в охороні громадського порядку. Наприклад, батальйони «Нахтігаль» і «Роланд», яких люблять згадувати пропагандисти, були створені в лютому 1941 року, а вже в серпні їх роззброїли як «політично неблагонадійних».
Незабаром після того, як 30 червня 1941 року ОУН проголосила «Акт відновлення Української держави», вище нацистське керівництво розпорядилося знищити український національний рух. ОУН і УПА були змушені піти в підпілля, де продовжили війну на два фронти – як з радянською армією, так і з військами гітлерівської коаліції.
Під час Нюрнберзького трибуналу радянська сторона не змогла надати вагомі докази причетності ОУН і УПА до військових злочинів нацистського режиму, і тому вони не були визнані злочинними організаціями. Детальніше про це можна прочитати тут.
Теза 3.
«Звільнення України восени 1944 року – це звільнення території, міст і селищ радянської України силами Червоної Армії», – пише «Одна Родина».
Російська пропаганда продовжує ігнорувати той факт, що у воєнних діях проти нацистської коаліції брали участь не тільки регулярні радянські війська і партизанський рух, а й національне підпілля на чолі з УПА. Про воєнні акції проти нацистської Німеччини восени 1944 року можна прочитати тут.
Теза 4.
«Ніякого «примирення» визволителів із пособниками Гітлера – бандерівцями не було», – пише «Время покажет».
Радянська пропаганда замовчувала факт боротьби ОУН і УПА з військами гітлерівської коаліції. І тільки в період «гласності» почала з’являтися і розсекречуватися інформація про український визвольний рух. За роки незалежності відбулися позитивні зміни в історичній свідомості – Україна поступово позбавляється від дискурсу «Великої перемоги» і розглядає Другу світову війну як спільну трагедію людства. В Україні напередодні 8 і 9 травня часто проходять зустрічі «примирення» між ветеранами радянської армії і УПА. Російська пропаганда, яка цілеспрямовано змальовує образ солдата УПА як пособника гітлерівців, замовчує факт співпраці між радянськими партизанами і солдатами УПА. Відомі непоодинокі випадки підписання локальних мирових угод, де йшлося про те, що обидві сторони мають одну мету – звільнення території України від нацистів.
Тема «Другої світової війни» є одним з центральних наративів російської пропаганди. Раніше StopFake.org писав про фейки навколо Пакта Молотова-Риббентропа.
