Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
У сьомому епізоді проекту ТАСС «20 запитань до Володимира Путіна» інтерв’юер Андрій Ванденко запитав про те, чому влада воліє розмовляти з активною частиною суспільства за допомогою кийків. Після загальних слів про те, що активна частина суспільства – це не тільки несистемна опозиція, а й, наприклад, волонтери, Путін відповів:
«… Є правила, яких повинні дотримуватися всі: й ті, кому подобається влада, й ті, кому вона не подобається. Є закон, і потрібно його дотримуватися, інакше ми дійдемо до ситуації повністю розбалансованої країни. <…> Ви хочете висловити свою точку зору, свою думку, хочете це зробити за допомогою публічних акцій? Будь ласка, закон це дозволяє. Отримуйте дозвіл і робіть. У деяких країнах, практично у всіх країнах, в тому числі європейських, за несанкціоновані акції передбачається позбавлення волі: там невеликі терміни, від шести місяців до року. Але в деяких країнах просто за несанкціоновані акції, якщо 12 людей, по-моєму, десь в Швеції, чи що, вже вважається – масові заворушення. «П’ятірочка» світить або «десяточка». У нас такого немає, розумієте?»
ТАСС в титрі уточнює: десятирічний тюремний термін за масові заворушення в групі від 12 осіб передбачено в Великій Британії, а в Швеції на такий само термін можуть посадити за підбурювання і організацію масових заворушень.
У цій тезі немає нічого нового, влада заговорила про суворі покарання за несанкціоновані акції на Заході після літніх протестів у Москві, й тоді ж The Insider розповів про те, яка підміна понять лежить у основі цих заяв. У демократичних країнах Заходу взагалі не може бути санкціонованих і несанкціонованих акцій, громадяни мають право збиратися і висловлювати свою думку. У багатьох країнах, як, наприклад, у Німеччині, встановлено навіть порядок проведення спонтанних акцій – негайної реакції на події, які щойно відбулися: досить просто сповістити по телефону поліцію. Покарання передбачено тільки за масові заворушення, пов’язані з насильством або загрозою застосування насильства.
Так, згаданий ТАСС британський закон (Акт про громадський порядок 1986 року) передбачає тюремне ув’язнення на термін до 10 років за бунт (riot), причому склад злочину визначається таким чином:
«Якщо 12 або більше осіб, що зібралися разом, маючи спільну мету, застосовують незаконне насильство або загрожують ним, а їхня поведінка (групи в цілому) викликає у присутніх розумні побоювання за свою особисту безпеку, то кожна з осіб, які застосовують незаконне насильство у спільних цілях, винна в бунті».
За кримінальним кодексом Швеції терміном до 10 років караються призвідники і лідери бунту, пов’язаного з насильством, тобто кваліфікуюча ознака тут – саме застосування насильства, а не загроза, як у Великій Британії. Якщо бунтівники обмежуються погрозами і до застосування насильства справа не доходить, діє інша стаття з терміном до 4 років для призвідників і штрафом або на строк до 2 років до рядових учасників. Якщо ж група бунтівників розходиться на вимогу поліції, то рядовим учасникам не загрожує нічого, а призвідникам – штраф або термін до 2 років.
На запитання інтерв’юера про ярлик «іноземного агента», який отримують неугодні владі громадські організації, президент відповів:
«Ну, що – статус іноагента? Це ж не ми придумали. Це хіба ми придумали статус іноагента? З 1938 року чи з 1937-го, по-моєму, з 1938-го у США діє цей закон, досі застосовують. <…> В тому числі зовсім недавно. Ось нашу громадянку, вона стала досить відомою, взяли, запроторили до в’язниці як іноагента. Їй, вибачте, там 12 років так, щоб не сказати зайвого, передбачалося. Так?»
Тут Путін близько до тексту повторив те, що говорив на великій прес-конференції в грудні 2018 року. The Insider вже пояснював, чим статус іноземного агента в США відрізняється від аналогічного статусу в Росії: американський закон FARA (Акт про реєстрацію іноземних агентів) вимагає від представників зарубіжних урядів, юридичних або фізичних осіб, щоб ті розкривали свої джерела фінансування, а на матеріалах, які вони розповсюджують, вказували, в інтересах якого іноземного уряду або особи це робиться. Жодних додаткових вимог – наприклад, частих перевірок, що ускладнюють роботу організації, як це практикується в Росії, у США немає.
Російську громадянку Марію Бутіну в США за лобістську діяльність в інтересах російської держави без реєстрації засудили не до 12 років, а до 18 місяців в’язниці; фактично вона перебувала в ув’язненні 15 місяців 10 днів, після чого була депортована в Росію. Максимальний термін за відмову лобіста, що діє в інтересах іноземної держави, від реєстрації у США становить 10 років.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
