Польське суспільство досі засипають повідомленнями про зовнішні загрози, що насуваються або провокуються Заходом. Донедавна такою загрозою були біженці, які нібито опинилися на західних кордонах Польщі через рішення Ангели Меркель. Сьогодні зовнішнім ворогом представляють ЛГБТ-середовища, які «заливають своєю ідеологію західний світ та проникають до Польщі». Коли ця проблема затихне, мабуть, з’явиться новий ворог, який також приїде із Заходу, щоби переконати нас у тому, що Захід не є природним партнером Польщі. У цій ситуації партнер зі Сходу (тобто Росія) має здаватися чимось природним, адже це «брати-слов’яни, які мають подібні відчуття та відстоюють слов’янські цінності». Такі дії порушують почуття безпеки поляків і щонайменше формують неприязнь до Західної Європи.
Водночас франкомовні, німецькомовні або англомовні пропагандистські центри, які перебувають під контролем російських державних «інформаційних агентств», впливають на західні суспільства. Росія реалізує свою пропагандистську стратегію багатьма способами. Польщу вона лякає Заходом, але Заходу також прищеплюються страхи та стереотипи.
– У зв’язку з цим, наприклад, у Німеччині ми виявляємо негативні повідомлення про польську армію, – каже Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska». – Але ми їх не бачимо на щодень, оскільки ми зосереджені на тому, що нам говорять польською. Також на Заході з’являються повідомлення, які мають на меті створити враження, що західні системи озброєння абсолютно нездатні до оборони від російських розробок. Там також реалізується стратегія поширення непевності та помилкового сприйняття реальності. Звичайно, величезну роль тут відіграє те, наскільки західний світ може будувати власний наратив, а наскільки його втягують в інформаційне середовище іноземних центрів і як часто ці ворожі повідомлення підхоплюють місцеві засоби масової інформації. Одна з доктрин, якої дотримуються росіяни, – це так звана постійність впливу. Неважливо, наскільки великим буде охоплення певною подією чи темою. Важливо, щоби інформаційний вплив був постійним.
Як зазначає Басай, західний світ має інші інформаційні звички. Західні ЗМІ реагують на певну інформацію, отримуючи значно більше охоплення у глобальному масштабі, ніж східні. Однак, коли тема зникає із топових заголовків, вона, в основному, зовсім зникає з інформаційного поля. Тим часом росіяни не припиняють поширювати і повторювати свою інформацію. Таким чином вони роками насичують кіберпростір потрібною їм інформацією.
– У Польщі кілька років тому був випадок із фейковим інтерв’ю одного із польських генералів, – нагадує Каміль Басай. – Коли воно з’явилося, одразу з’явилося спростування. Тема також широко висвітлювалася в Аналітичному бюлетені Урядового центру безпеки. Однак вже тоді можна було передбачити, що ця інформація в майбутньому буде використовуватися для маніпулятивних процесів, а не лише для сприйняття саміту НАТО, який мав відбутися невдовзі, створення навколо нього певної атмосфери. Через три роки це інтерв’ю знову повернулося до обговорень у соціальних мережах. Але зараз молоді дуже важко ідентифікувати, що цей матеріал був неправдивий. Спростування забулося, а фейк, поширений у багатьох місцях, зберігся.
ВП
