Гортаючи стрічку Facebook, я натрапляю на допис із поширенням новини: «TVN24: Колишній посол каже, що у 2020 році Польща не входитиме до ЄС». На фотографії під цим заголовком – фото колишнього посла Польщі у США Ришарда Шнепфа.
Читаю і не вірю власним очам. Надворі – травень 2019 року. Щоправда, розмови про вихід Польщі з ЄС з’являються в інформаційному просторі з початку виборчих перегонів, але ніхто не сприймає їх серйозно, тим паче, що «Право і справедливість» за кожної нагоди підкреслює європейський вектор своєї політики та навіть розумніші кандидати «Європейської коаліції» визнають, що «полекзіт» – це повна нісенітниця і жодні дії влади не вказують на те, що Польщі загрожує вихід із ЄС. Крім того, останнім часом найбільшим прихильником навіть не виходу Польщі з ЄС, а ліквідації самого ЄС виявився Лех Валенса. Здавалося б, тему давно слід було закрити.
Звідки ж такий заголовок, поширений відомим політиком та істориком? Під дописом вже розгортається дискусія, наскільки ці прогнози мають шанс здійснитися. Натискаю на новину. Бачу відео із підписом, що Ришард Шнепф був гостем програми «Fakty po Faktach». Далі читаю лід: «Це не може закінчитися добре. Десь у майбутньому, я можу сказати рік, 2020, Польща опиниться за межами Європейського Союзу, – вважає Ришард Шнепф». Про що це він? Я здивовано продовжую читати, бо, вочевидь, з’явилися якісь нові факти, які створили підстави для таких слів. А далі: «Шнепф сказав, що дії «Права і справедливості», зокрема, пов’язані із вибором голови Європейської ради та відсутністю підтримки Дональда Туска означатимуть, що уряд не матиме шансів домовитись про хороший бюджет ЄС для Польщі». Перепрошую, як це??? Туск знову серед кандидатів? І через пів року Польща вийде з ЄС?
І тут я розумію, що піймався на гачок. Перевіряю дату публікації на порталі TVN24 – 13 березня 2017 року. Мій знайомий опублікував її на своєму профілі 10 травня 2019 року. Це один із відомих способів дезінформації – дозволити читачеві помилитися, викликати в нього емоції і спровокувати до нераціональної поведінки в інтернеті. Один «боєць» інформаційної війни на якийсь час ліквідований.
56,1% респондентів прямо заявляють, що довіряють інформації, опублікованій в Інтернеті – це дані опублікованого нещодавно звіту Національної академічної комп’ютерної мережі Державного дослідницького інституту Польщі «Безпечні вибори. Дослідження суспільної думки про (дез)інформацію в Інтернеті». Це тривожний результат. Можна легко говорити про роззброєння польського суспільства в інформаційній війні. А може, польське суспільство ніколи не було озброєним?
Протягом багатьох років експерти переконують, що сьогодні недооцінюється роль ЗМІ в освіті. Діти проводять більше часу за переглядом телебачення та інтернет-сторінок, ніж за шкільними партами. Хтось по той бік екрану весь час впливає на їх виховання. Система освіти, схоже, цього не помічає. Звичайно, знання, здобуті в школі, дуже важливі, ніхто не ставить під сумнів необхідність вивчення мови, літератури, логічного, математичного мислення, але їх слід доповнити навчанням критичного користування засобами масової інформації. Результатом медіа-освіти мають стати компетенції, завдяки яким адресат (а також автор) інформації розумітиме механізми, які використовуються у ЗМІ, буде здатний свідомо вибирати інформацію та безпечно її використовувати. Зважаючи на це, ЮНЕСКО займається медіа-просвітництвом, розглядаючи його як гарантію свободи слова.
Діалог між народами можливий, коли інформація не спотворена і не піддається маніпуляціям. Ми це добре знаємо, адже щодня користуємося засобами масової інформації і потрапляємо в розставлені у них пастки. Але чи можемо ми відрізнити правду від брехні?
Звіт показує, що це не так просто. Перш за все, опитані не готові брати на себе відповідальність за протидію дезінформації. На думку учасників дослідження, про їхню безпеку та достовірність інформації у мережі повинні, насамперед, дбати державні установи. Лише 1,7% респондентів сказали, що ніхто не повинен цього робити за них. Водночас майже 30% респондентів сказали, що протягом останніх 6 місяців користування Інтернетом вони натрапляли на фейкові новини. Я думаю, що ці дані також завищені. Враховуючи методологію дослідження, де потрібно було вибрати з різних видів дезінформації ті, з якими опитуваний стикався, більшість людей натискали на фейки, адже це слово невипадково було визнане словом року 2017 у словнику Коллінза. Усі про них знають, але не всі можуть розпізнати.
Фейк? Поширюємо далі
Це доводить популярність фейків про програму «Корова+» серед однієї з теоретично найкраще освічених соціальних груп в Польщі, тобто вчителів. Це люди з вищою освітою, що володіють спеціалізованими знаннями у своїх галузях. Але вони дали себе переконати, що уряд має гроші на субсидії на кожну корову в Польщі, але шкодує грошей на підвищення зарплатні для освітян. Звичайно, в цьому допомогли політики, які значною мірою свідомо поширювали неправдиві відомості (а мені важко повірити, що політики не знають, звідки походять кошти на субсидії).
Результати звіту підтверджують, що деякі користувачі Інтернету свідомо поширюють неправдиві новини, що визнало 8% респондентів. Чого, на думку користувачів Інтернету, найчастіше стосується дезінформація в польському інтернеті? Як ми читаємо у звіті, дезінформація цілить, переважно, в «урядово-патріотичну фракцію». Ця група включає уряд та державні установи, коаліційні партії, католицьку церкву, загальний образ Польщі та поляків. Це не дивно. Майже щодня ми відчуваємо спроби наступу на католицькі цінності чи державні установи.
Це, зокрема істерія навколо затримання пані Подлєшьної. Переважають повідомлення, згідно з якими поліція о 6 ранку ввірвалася до помешкання художниці та жорстоко допитала її, знявши з неї бюстгальтер. Правда не має шансів пробитися крізь гори цих нісенітниць. Насправді ніхто не заарештовував нікого о 6 ранку, а веселка, намальована мисткинею на іконі Ченстоховської Матері Божої, не має у справі жодного значення. Подлєшьна підозрюється в проникненні до костелу в Плоцьку на Великдень та профанації Гробу Господнього, про що повідомив священник храму. Поліція намагалася викликати активістку на допит у відділення, але коли це не принесло результату, правоохоронці прийшли о 7 ранку, щоб запросити її особисто.
Кілька днів тому з’явився звіт американської компанії SafeGuard Cyber, що займається кібербезпекою. Він представляє результати дослідження впливу російської дезінформації на вибори до Європейського парламенту, що проводилося з листопада 2018 по березень 2019 року. Доповідь однозначно вказує на те, що Кремль веде активну політику дезінформації по всій Європі, підтримуючи та пропагуючи екстремістські погляди та використовуючи їх для поглиблення розколів. Росія втручається у внутрішні справи європейських країн. 51,1% польських користувачів Інтернету прямо вказали Росію як основного зацікавленого в поширенні дезінформації в Польщі. Дивує інше: 30% опитаних не знає, хто може бути зацікавлений у впливі на польську політику. 25,2% назвали Німеччину, а 17,3 – США. Автори звіту роблять висновок, що так званий «російський» напрям дезінформації вказують респонденти, які вважають, що фейкові новини стосуються переважно «опозиційної фракції» в мережі та можуть вплинути на результати виборів. Вони дізнаються про суспільне та політичне життя з телебачення та порталів на зразок Facebook та YouTube. На «німецький» та «американський» напрямки вказують опитувані, які вважають, що дезінформація в мережі може вплинути на результат виборів у Польщі. На їхню думку, основною ціллю дезінформації, що надходить із США та Німеччини, є спотворення іміджу Польщі та поляків у світі. Ця частина респондентів черпає інформацію із друкованих ЗМІ та інтернет-видань, а також активно користується мережами Twitter та Linkedin.
Звіт підготовлено на основі дослідження, проведеного 29 березня – 5 квітня 2019 року на вибірці 1000 осіб віком від 15 років.
ВП
