Джерело: The Insider
Під час спільного розслідування The Insider, Bellingcat і Der Spiegel вдалося з’ясувати подробиці вбивства Зелімхана Хангошвілі в Берліні. Судячи з наявних даних, вбивцею стала людина, що працювала на російські спецслужби.
Вбивство
Минулої п’ятниці, 23 серпня 2019 року, в Німеччині застрелили Зелімхана Хангошвілі, етнічного чеченця із грузинським громадянством. У Росії Зелімхан був оголошений в розшук ще у 2002 році за підозрою в тероризмі, хоча які саме звинувачення на його адресу висувала російська влада – невідомо. Коли він обідав неподалік від мечеті перед п’ятничною молитвою, вбивця вискочив з-за кущів і зробив три постріли, при цьому дві кулі влучили в голову, а одна – у плече. Після цього він скочив на свій електровелосипед, доїхав до річки Шпреє, поклав у пакет свій 9-міліметровий Глок з глушником і кинув все це у воду. Туди ж він викинув свою перуку. На його нещастя, це бачили двоє підлітків, які негайно повідомили про це в поліцію (все-таки це Німеччина). Вже через кілька хвилин зловмисника було затримано поліцією в центрі міста, де намагався розчинитися в натовпі туристів. Повідомлялося, що він заперечував свою причетність і вимагав зустрічі з російськими дипломатами.
Хто такий Хангошвілі
Зелімхан Хангошвілі в 1999-2001 роках воював на боці сепаратистів, але, на відміну від Рамзана Кадирова, не перейшов на бік російської влади, а перебрався до Грузії. Повідомлялося, що в 2008 році Зелімхан збирав добровольців із Панкіської ущелини для участі в бойових діях на боці Грузії під час військового конфлікту з Росією, проте сам в боях участі не брав. У 2012 році Зелімхан здобув популярність завдяки своїй ролі посередника між чеченськими екстремістами, які захопили заручників, і грузинськими силовиками в ущелині Лопота. Зі слів його брата Зураба, у Грузії його вже намагалися викрасти російські силовики: «У Грузії нам вдалося розкрити групу, до якої входили деякі жителі Панкісі. Це було до 2008 року. Двох ми затримали, а решті вдалося втекти. З’ясувалося, що мета цієї групи полягала в тому, щоб викрасти і переправити Зелімхана в Росію. Після чого вони повинні були вбити мене і ще трьох осіб. Всі необхідні для цього кошти ця група мала отримати від кадирівців». Потім замах на нього було скоєно вже в 2015 році. По автівці Зелімхана Хангошвілі стріляли вісім разів, але він залишився живим. У 2016 році Хангошвілі попросив притулку – спочатку в Україні (де йому знову почали надходити погрози), а потім у Німеччині.
Вбивця, пов’язаний зі спецслужбами
Під час спільного розслідування The Insider, Bellingcat і Der Spiegel вдалося встановити, що вбивця приїхав до Німеччини через Францію із щойно випущеним закордонним паспортом на ім’я Вадима Андрійовича Соколова з датою народження 20 серпня 1970 (насправді такої людини не існує в жодній базі, включаючи базу російських паспортів). Уже той факт, що «Соколов» зміг отримати закордонний паспорт на вигадане ім’я, свідчить про його прямий зв’язок із державою – навіть якби йому якимось чином вдалося підробити паспорт самостійно, він не зміг би пройти з ним російський прикордонний контроль, оскільки система автоматично співвідносить дані відсканованого паспорта з системою Роспаспорт, де Соколова немає. Таким чином, або він проходив кордон в особливому порядку (в супроводі співробітників ФСБ), або на той час він був у системі Роспаспорт, але пізніше його звідти видалили (і перше, і друге неможливе без офіційного залучення російських спецслужб).
Вигаданою виявився і його адреса в Санкт-Петербурзі, яку він вказував при поданні документів на візу. Яким чином французьке консульство видало багаторазову візу людині з порожнім, не біометричним паспортом, оформленим на неіснуюче ім’я, – велика загадка.
Закордонний паспорт на ім’я Соколова був надрукований 18 липня 2019 року, всього лише за 10 днів до запланованої поїздки, і раніше під таким іменем за кордон ніхто не подорожував (для порівняння: фальшиві імена «Бошіров» і «Петров» використовувалися Чепігою і Мішкіним ще за кілька років до того, як вони отруїли Скрипалів). Можливо, це сталося внаслідок поспіху, а можливо, було запобіжним заходом: масштабний провал ГРУ після справи Скрипалів, коли розслідування The Insider і Bellingcat виявило, що реальні й фальшиві імена співробітників ГРУ легко вирахувати за номерами паспортів і баз ГИБДД (укр. – ДІБДР), міг стати однією з причин, з якої спецслужбам варто було побоюватися, що попередні фальшиві імена вже засвітилися.
За даними місцевих правоохоронців, у вбивці (зріст 176 см, вага 86 кг) також було виявлено татуювання у вигляді пантери і корони на лівому плечі та змії на руці нижче ліктя. Співробітники спецслужб собі татуювання не набивають (якщо це не спеціальна операція із впровадження), тому, найімовірніше, сам «Соколов» не був кадровим співробітником. За тюремними поняттями такі наколки може дозволити собі авторитет, що перебуває на вищому щаблі у злодійський ієрархії. Це вже не перший випадок, коли спецслужби використовують представників кримінального світу для виконання спецоперацій. Так, недавно ФСБ направила в Україну колишнього співробітника ФСКН, засудженого за корупцію, для скоєння теракту.
Не можна виключати, що «Соколов» і сам є чеченцем за походженням, у будь-якому разі, такий спосіб усунення ворогів у Чечні досить поширений. Так само, наприклад, бандит (і чеченець за походженням) Артур Денісултанов-Курмакаєв (Дінго) в 2017 році в Києві вчинив замах на чеченця Адама Осмаєва.
Далі буде.
Джерело: The Insider
