Україна стане 96-м кварталом. Що кремлівські медіа говорять про українські вибори

Джерело: Олена Шеремета, для Детектор медиа

Російські пропагандисти роблять все нові й нові останні китайські попередження Зеленському, піарять Медведчука і знущаються над Порошенком.

Російським пропагандистам стає дедалі важче. Обраний у квітні президентом України Володимир Зеленський – такий рідний, знайомий і російськомовний – виявився схожим на бандерівців. Не поспішає на прямі переговори, не припиняє стріляти, не відмовляється від Криму й навіть не скасував мовний геноцид! А тепер на носі вже нові вибори, на яких мало не половину голосів візьме партія Зеленського «Слуга народу», в той час як Кремль робить ставку на іншу партію. І вона, вочевидь, буде в опозиції. Як пояснити глядачам, що іще одна перемога Зеленського – це не поразка Росії й не торжество Америки? Доводиться викручуватися. Ось основні меседжі:

• в Україні атмосфера загальної зневіри й апатії: українці настільки розчаровані попередньою і нинішньою владою, що вже взагалі нікому не вірять, але за «гречкою і маслом» все одно підуть на вибори Верховної Ради;
• президент Зеленський постійно підставляється через непрофесіоналізм своєї команди, а «стара гвардія» раз у раз саботує законодавчі ініціативи нового глави держави; однак у новому парламенті партія «Слуга народу», поза сумнівом, стане партією влади;
• західні політики дивляться на Зеленського як на непорозуміння, і запрошення його у США зовсім не означає, що візит відбудеться найближчим часом; як тільки Зеленський перестане обслуговувати інтереси Заходу, йому швиденько організують «державний переворот» або взагалі іноземну інтервенцію;
• у Києві «відлига»: люди без остраху розмовляють російською, українські суди перестали боятися карателів, а прихильники Порошенка в паніці – вони не відчувають «жорстку руку» Зеленського;
• безпорадність Зеленського почала набридати виборцям, соціологічні виміри показують, що рейтинг партії «Слуга народу» за червень просів на шість відсотків;
• Зеленський розпочав масову зачистку поля влади, одним махом звільнивши 15 губернаторів і «замахнувся» на СБУ, ГПУ та МЗС, але все це лише передвиборчий піар, оскільки він відчуває запит суспільства на «сильну руку»;
• Зеленський лише на словах демонструє бажання врегулювати громадянський конфлікт на Донбасі, а насправді ситуація на сході України тільки загострилася;
• через дострокові вибори в Раду Україна може не отримати черговий транш МВФ; вже зараз ціни на товари поповзли вгору, до осені очікується рекордне падіння гривні;
• офіційний Київ, а з ним і прості українці повністю розчарувалися в асоціації з ЄС, яка не виправдала себе економічно; Україну може врятувати тільки тісне співробітництво з Росією – вже після парламентських виборів можливе відновлення «газопроводу дружби», Росія готова до газового консорціуму з Україною;
• Зеленський час від часу показово переходить на російську мову, але його риторика нічим принципово не відрізняється від тез і курсу Порошенка; Росія проґавила той момент, коли Зеленський став «маленьким Порошенком»;
• російські «експерти» підкреслюють важливість недавньої телефонної розмови Путіна і Зеленського, яка відбулася саме з ініціативи української сторони, – значить, Київ ще не зовсім втрачений для адекватного діалогу; тільки Зеленський нарешті повинен проявити себе як самостійний політик, а не як маріонетка Заходу або Коломойського;
• Зеленський раз по раз іде на поводу у радикалів-націоналістів: саме через погрози «нациків» він скасував телеміст «Треба поговорити», ніяк не відреагував на обстріл із гранатомета телеканалу «112»; зараз же він може прогнутися черговий раз через публічний демарш військових, Парубія, Гройсмана, екс-президента Порошенка, а також через неприкриті погрози Дмитра Яроша провести скасований раніше військовий парад на день Незалежності 24 серпня;
• якщо Зеленський «поступиться» і «прогнеться» через проведення параду, то це може суттєво зіграти на зниження рейтингу його партії «Слуга народу»;
• новий парламент буде голосувати за все, що потрібно Зеленському, саме партія «Слуга народу» буде основою парламентської коаліції, до якої, швидше за все, увійдуть партії «Батьківщина» і «Голос»; від «Європейської солідарності» Порошенка і «Опозиційної платформи – За життя» Зеленський демонстративно відмежовується;
• російські експерти не виключають, що партія Петра Порошенка взагалі може пролетіти мимо парламенту, настільки українці зненавиділи колишнього гаранта; екс-президент йде у Раду тільки за депутатською недоторканністю, адже проти нього відкрито вже вісім кримінальних справ, пов’язаних із махінаціями та незаконним збагаченням;
• Зеленський приїхав на Донбас, намагаючись врятувати рейтинг своєї партії, що неабияк просів останнім часом, але, як завжди, осоромився; більш того, в самій Україні Зеленського всерйоз ніхто не сприймає, вважаючи президента інструментом внутрішньоелітної олігархічної боротьби;
• «образи» і викрутаси офіційного Києва з виходом із ПАРЄ і позбавленням «міжнародних спостерігачів з російськими паспортами» права моніторити проведення виборів в ВР можуть зіграти з українцями злий жарт, аж до позбавлення країни настільки жаданого безвізу;
• Зеленський «готує Україну до продажу», щоб сподобатися західним господарям; ЄС вже давно вимагає зняття обмежень на продаж лісу-кругляку та сільгоспземель; сам Зеленський обіцяв Заходу зняти мораторій на продаж землі відразу після виборів Ради; активи, які цікавлять західних партнерів, будуть продаватися за безцінь;
• команда Зеленського хоче зробити партію «Слуга народу» лібертаріанською, а це означає «налітай і купуй»; вона ніколи не буде проводити нормальний економічний курс, тому Україну очікує стагнація та ще більше зубожіння.

Ще пару тижнів тому в російських ЗМІ на адресу Зеленського можна було прочитати таке: «трон під Зеленським хитається постійно», «95-й квартал кермує країною, але чомусь уже нікому не смішно», «Зеленський і сам по собі не дуже дієздатний, але йому ще й шкодить Порошенко», «зірка комічного жанру Зеленський не перестає видавати на-гора репризи», «Зеленський просто марить», «та й який із Зеленського президент? Навіщо йому це президентство? Міг би жартувати про Путіна у своєму «95-му кварталі», і це було б безпечніше в рази» тощо.

Більше того, один із центральних пропагандистських каналів Росії, «ТВ-Центр», в сюжеті від 7 липня навіть поцікавився: «Наркотики чи похмілля? Зеленський повівся дивно на важливій нараді». А газета «Комсомольская правда» того ж дня вийшла зі статтею «Наркотики чи панічна атака?», де у відомих психологів запитували, чому президент потирає скроні, обертає очима, застигає нерухомо або крутить головою. А ті на повному серйозі відповідали, мовляв, це може бути нервовий розлад, перевтома, похмілля або навіть спланована провокація, як у Трампа. Виявляється, Трамп теж поводиться на публіці не зовсім адекватно, і це такий спосіб утримання уваги. Російські експерти не виключили, що Зеленському спеціально порадили вести себе провокативно.

Російські спостерігачі також закидають Зеленському те, що він не робить ніяких зрозумілих і однозначних кроків в бік мирних переговорів із Донбасом. Так, телеканал «ТВ-Центр» 12 липня в сюжеті «Що означає перший контакт Путіна і Зеленського» повідомляє: «Жодна громадянська війна не завершиться, поки дві воюючі сторони вирішують конфлікт гарматами, а не діалогом. Крім того, український лідер прямо заявив: він не готовий до діалогу з Донбасом, а потім наказав військовим «жорстко реагувати на будь-які спроби збройних провокацій». Як результат – на південному сході України різко почастішали обстріли».

Публіцист Михайло Шахназаров у своїй колонці на сайті RT назвав промови президента Зеленського «полум’яно-еротичними спічами», пояснивши, що «український головнокомандувач вшиває нитки еротизму в будь-яке своє звернення, щоб відволікати від приготування борщу і галушок українських домогосподарок. Вони рубають капусту, ліплять вареники, а самі зводять очі до стелі й насолоджуються чарівним хрипким голосом глави держави».

Але ось минуло якихось чотири дні (!), й Зеленський став для російських пропагандистів буквально світочем мудрості, джерелом натхнення та провідником в світ добросусідських відносин між Росією і Україною. Всі без винятку телеканали та друковані медіа навперебій розповідали про телефонну розмову, що відбулася між Зеленським і Путіним. Наголос робився саме на тому, що розмова відбулася з ініціативи української сторони, а вже Росія, хто б сумнівався, завжди відкрита «для конструктивного діалогу в будь-якому форматі».

На сайті «RT на русском», до речі, досі перебувають у вільному доступі для громадян України в статті під назвою «З ініціативи української сторони»: як пройшли телефонні переговори Путіна і Зеленського» від 11 липня сказано: Зеленський говорив про намір встановити прямі контакти зі своїми співгромадянами на Донбасі. І якщо президент України почне виконувати свої передвиборчі обіцянки, то Москва готова взаємодіяти з ним. Коментуючи факт телефонних переговорів двох лідерів, всі «експерти» з російської сторони «підкреслили важливість факту відновлення переговорів, проте зауважили, що тепер Зеленському доведеться продемонструвати свою політичну самостійність і готовність до діалогу з ДНР і ЛНР».

«”Більш-менш про щось” можна буде говорити після остаточного формування нового уряду на Україні та проведення дострокових виборів у Раду. Путін також сказав, що слід ознайомитися з реакцією західних лідерів, яких запропонував запросити Зеленський», – пише «RT на русском». 

Тему невиконаних передвиборчих обіцянок Зеленського спритно підхоплює 5 липня і газета «Комсомольская правда». У статті «Зеленський приїхав у Донбас рятувати рейтинг “Слуги народу”. Але його риторика мало відрізняється від передвиборних обіцянок, які він так і не виконав» сказано: «Але в чиновницькому кабінеті ніхто не нагадав Володимиру Олександровичу про його передвиборчі обіцянки щодо мовного референдуму в Донбасі (вже відкинутий його новою адміністрацією, вибачте – офісом), про намір зняти блокаду (провалено під тиском націоналістів), про прагнення припинити вогонь на лінії розмежування (проігноровано військовими)… Просто вибори, нічого особистого».

Але Зеленського не лише критикували. Були і «експерти», що підсолодити пігулку: як це не парадоксально, у Зеленського є шанс вплинути на хід історії і ввійти в неї лідером, що завершив конфлікт на Донбасі. Адже серед українців наявний величезний запит на миротворчий порядок денний, незважаючи на те, що майже в кожній партії є люди, які брали участь у «каральних батальйонах». Але президенту, недосвідченому в політичних інтригах, для втілення своїх ініціатив потрібна підтримка нового парламенту. Головною загадкою цієї виборчої кампанії залишається результат партії «Слуги народу» в мажоритарних округах і, як наслідок, конфігурація майбутньої парламентської коаліції.

Поки ж пропагандисти гадають, хто саме увійде до майбутньої коаліції. Святослав Вакарчук упустив свій час, адже на місці Зеленського міг опинитися він. Крім того, партія «Голос» досить невиразно вступила у виборчу кампанію, а сам Вакарчук – це такий собі «Зеленський для Галичини». Вакарчук, на думку політкоментатора Корнілова, є фактично «спойлером Зеленського і “Слуги народу”». Політичну кар’єру співака, як вважає Корнілов, підтримує Порошенко, а шансів на подолання 5% бар’єру у Вакарчука небагато. Тимошенко зі своєю фракцією в 20-25 депутатів не зможе стати незамінним партнером для «Слуги народу», що не гарантує їй отримання поста прем’єра. А як опозиціонер вона, схоже, втратила хватку.

Кампанії, які ведуть два крила колишнього «Опоблоку» один проти одного, жодного ефекту не дають. Можна припустити, що і об’єднання цих сил, якби воно відбулося, теж не призвело б до зростання рейтингу. Ймовірно, що з поділом «Опоблоку» відбувся поділ по-різному мотивованого електорату. На бік «ОПЗЖ» перейшли ідеологічно мотивовані, на бік «Опоблоку» – особистісно мотивовані, вважає сайт «Лента.ру».

Головним підсумком парламентських виборів незалежно від результатів голосування стане політичний тріумф Коломойського. «Нова коаліція буде підконтрольна не Зеленському, а Коломойському. Якщо новий президент виявиться незговірливим, то йому не вистачить голосів, щоб приймати закони та затверджувати міністрів. В руках Коломойського буде ефективний інструмент тиску на Зеленського, якщо він почне проводити самостійну політику», – пише сайт RT.

Велику увагу російські пропагандисти приділили партії «Європейська солідарність», і це незважаючи на те, що багато «експертів» висловлювали думку, що партія навряд чи взагалі пройде в парламент. «Комсомольская правда» 4 липня в статті «Записки киянки: Українці підуть на вибори не за ідеологією, а за гречкою та маслом. Для неактивних виборців крупа не передбачена» написала, що «сам Порошенко минулого тижня і зовсім забирався на дзвіницю, за що його висміяли кияни».

А вже 6 липня та ж сама  газета в статті «На зустрічах із виборцями Порошенко нецензурно висловлювався на адресу прихильників Шарія» констатувала, що «колишній президент України покінчив з адекватністю» після його поразки Зеленському на виборах. «Мат, загрози – напевно, це єдине, що залишилося Порошенку з його неадекватністю. Публічна істерика за межами всього розумного. І не зрозуміло, це він остаточно схибився від загрози російського вторгнення у власних мізках чи, нарешті, скинувши важкий тягар президентства, став самим собою? Цікаво все ж, які гроші вкрав блогер Шарій у України, і чи не подасть він за це звинувачення на Порошенка в суд? Особливо на тлі інформації від дуже знаючих джерел, що сам Порошенко за останній місяць перевів у готівку в підконтрольному йому банку 34 мільйони доларів», – стверджує« Комсомольская правда».

Ще дві теми привернули увагу спостерігачів: скасування параду на честь Дня Незалежності та закон про люстрацію. Експерти вважають, що Зеленський спекулює на темі параду перед виборами, прагнучи продемонструвати, що він не є наступником курсу Порошенка. Однак непокора командира десантників своєму Верховному головнокомандувачу – дуже тривожний сигнал для України, що демонструє поглиблення протиріч. Більш того, така непокора може обрушити рейтинги президента і його партії. Такого хаосу і публічної непокори в Україні не було ніколи. За парад виступає та частина еліт, включаючи прем’єра та спікера, яка підтримує мілітаризацію, розкол, антиросійський вектор. Найцікавіше, що Зеленський ніяк не відреагував на протест Михайла Забродського. Такими темпами, зазначають експерти, завтра вийдуть з-під контролю поліція і Нацгвардія. RT цитує Віталія Портникова, який заявив, що скасуванням параду президент прагне подолати падіння рейтингу партії «Слуга народу» і має намір залучити на свій бік населення російськомовного південного сходу, в якого викликає відразу мілітаристський пафос часів Порошенка.

Російські «експерти» вважають передвиборчим піар-ходом внесення закону про люстрацію, який неможливо прийняти – мало того, що такими темпами, так ще і в нинішньому вигляді. Посли країн G7 засудили ініціативу українського лідера. Експерти вважають, що Зеленський таким чином намагається мобілізувати своїх прихильників перед виборами, оскільки нинішній склад парламенту буде саботувати це й інші рішення глави держави.

Основними ньюсмейкерами, що коментують кремлівським медіа передвиборні розклади і настрої звичайних українців, стали Вадим Карасьов, Руслан Бортник, Олег Царьов, Вадим Рабинович, Володимир Кацман, Ростислав Іщенко та інші. Але найбільше часу виділялося під коментарі Віктора Медведчука і Юрія Бойка. Так, колишній депутат Царьов розповідав, що буде, якщо Тимошенко не візьмуть в коаліцію, а у Авакова відберуть МВС, – це означатиме, що у «Слуги народу» стане ще більше непримиренних опонентів. Ще 28 червня газета «Коммерсант» дала велике інтерв’ю з Медведчуком, у якому, серед іншого, він стверджував, що його ініціативи щодо звільнення чотирьох військовополонених ніяк не пов’язані з виборчою кампанією. І що «Порошенко хотів в глибині душі, щоб Донбас пішов назавжди, оскільки він же розумів, що люди на Донбасі ніколи підтримувати його, ніколи голосувати за нього не будуть». Більше того, Порошенко нібито пропонував Путіну «забрати Донбас». Це інтерв’ю дуже широко розійшлося на цитати по всіх пропагандистських ЗМІ.

Великий резонанс у російських медіа мала друга за останній час зустріч представників партії «Опозиційна платформа – За життя» Бойка і Медведчука з Дмитром Медведєвим і Олексієм Міллером. Її показували всі російські телеканали, роблячи акцент на тому, що ось саме з такими українськими політиками можна мати справу. Так, газета «Коммерсант» 10 липня в статті «Газпром дійде до українських споживачів. Контракт може бути укладено після парламентських виборів» пише, що відразу після парламентських виборів в Україні, вже в серпні, споживачі можуть укласти прямий контракт на закупівлю газу в «Газпрому». На думку Юрія Бойка, відмова від посередників у вигляді країн ЄС, через які російська сировина реверсом йшла «Нафтогазу», суттєво здешевить його. У відповідь прем’єр-міністр Медведєв пообіцяв подумати про скасування санкцій на деякі українські товари, зокрема, в картонно-паперовій галузі та сільгоспвиробництві. А газета «Известия» 11 липня написала про поновлення «газопроводу дружби» між Росією і Україною, заявивши, що «Росія готова до консорціуму з Україною». Все це, на думку аналітиків, неабияк підняло рейтинг партії «ОПЗЖ». Але тут прикметне інше: президент Зеленський, схоже, намірився перехопити ініціативу «щодо газу» у своїх основних політичних конкурентів. І підтвердження цьому – його нещодавні заяви про необхідність консорціуму із транзиту газу з РФ. Газета «Известия» 12 липня також зазначає, що насправді конкурентом для майбутньої партії влади «Слуга народу» є не порошенківська «Європейська солідарність», а саме «ОПЗЖ».

«Цілком ймовірно, що ідея зібрати в білоруській столиці відразу шістьох лідерів сапала на думку Зеленському не випадково, і пов’язана вона з передвиборчою кампанією до Верховної Ради. Основний конкурент “Слуги народу” за голоси виборців на південному сході України – “Опозиційна платформа – За життя” на чолі з Віктором Медведчуком і Юрієм Бойком. Їх активність на треку врегулювання конфлікту в Донбасі за останній місяць додала партії популярності. Віддавати ініціативу опонентам до планів команди Зеленського вочевидь не входило, якщо взяти до уваги, що сам Володимир Зеленський на президентських виборах значну частку голосів зібрав саме за рахунок південно-східного електорату, пообіцявши домогтися миру на Україні», – пишуть «Известия».

Сайт «Лента.ру» 11 липня в статті «Розкрито план із повернення на Україну вкрадених мільярдів Порошенка» повідомляє, що екс-депутат Олександр Онищенко, який залишив Україну в 2016 році, має намір приїхати на батьківщину і повернути «вкрадені» екс-президентом Порошенком гроші. Про це Онищенко написав у шпальті «Після повалення корумпованого режиму» для газеты The Washington Times (не плутати з The Washington Post). За його словами, за п’ять років перебування при владі Порошенко та його оточення привласнили собі п’ять мільярдів доларів. Тепер поверненням цих коштів займеться неурядова організація «Група з повернення активів», до якої увійдуть юристи, фінансисти та детективи з усього світу.

Телеканал «ТВ-Центр» 11 липня в сюжеті «У Порошенка і Зеленського здали нерви» повідомляє, що «Порошенко відступає без опору, хоча ще день тому в такій само ситуації сипав погрозами, обіцяючи пустити в хід кулаки». У ще одному сюжеті того ж каналу під назвою «”Обікрав армію, всіх обікрав!” Ошельмований Порошенко втік з мітингу. Політика ледь не побили» від 11 липня повідомляється, що жителі міста Свалява в Закарпатській області України прогнали колишнього президента країни Петра Порошенка з передвиборного мітингу. Раніше Порошенко пообіцяв, що провокатори, які будуть зривати його зустрічі з виборцями, «отримають по морді». Таку заяву він зробив 4 липня в Хмельницькому, коли учасники мітингу крикнули політику «Ганьба». Ще один сюжет ТВЦ вийшов 9 липня під назвою «Порошенко виставив себе блазнем на зустрічі з виборцями. Українці висміяли виступ політика у Прикарпатті».

Найбільше чорного піару на адресу Порошенка було в руслі того, що він розхитує ситуацію в країні, нагнітає істерію про міфічний російський реванш, який нібито спіткав Україну, і організовує нові майдани. Додумалися до того, що «Порошенко – майбутній пацієнт психіатричної лікарні, й це ось його підтримувала п’ять років «цивілізована Європа»?» Потім дійшли до висновку, що Порошенко «залишати країну не має наміру і навіть сподівається стати прем’єром, отже, русофобський курс України не зміниться».

Та поки що російські пропагандисти намагаються вгадати, у кого опиниться «золота акція» при формуванні нової парламентської коаліції, називаючи по черзі то «Силу і честь» Ігоря Смешка, то «Голос» Вакарчука. Але, схоже, Москва всерйоз має намір «примусити до миру» саме Зеленського: всі російські «експерти» рефреном повторювали фразу, що питання врегулювання конфлікту на сході України головне у виборчій кампанії. І нагадували, що Зеленський дещо обіцяв з цього приводу, коли йшов у президенти.

Джерело: Олена Шеремета, для Детектор медиа