Джерело: EU vs Disinfo
Людина, яка вірить у те, що світ сповнений тіньових урядів і закулісних маніпуляторів, відчуває свою перевагу та могутність. Це підносить її над рештою людей і дає змогу ненавидіти пасивних і бездіяльних недоумків, які сліпо вірять всьому, що їм говорять. Прокремлівські дезінформаційні ЗМІ просто обожнюють концепцію Великої змови. Російський сайт South Front, що публікує матеріали англійською мовою, містить десятки статей із посиланнями на «Матрицю» – голлівудський фільм 90-х років, у якому людство опинилося під владою розумних машин у штучно створеному світі. Лише деякі зуміли отямитися і оголосити машинам війну.
В ролі «Матриці» в різних матеріалах South Front виступають різні сили – це «багаті», «західні розвідувальні служби», «демократична партія в США», «Вашингтонська імперія», «західні сіоністські ЗМІ» або ж «уряд». Конкретний тип «закулісних маніпуляторів» визначається на основі лівацьких класових концепцій, лібертаріанської концепції «Великого уряду» або ультраправих расових ідей. Сайт South Front із задоволенням надає можливість висловити свою думку кожному, хто ставить під сумнів законність того чи іншого західного уряду.
Ставити під сумнів теорію змови – це все одно що намагатися довести, що страуси не ховають голови в пісок, щоб стати невидимими. «Ви коли-небудь бачили страуса, який заховав голову в пісок? Ні? Ось вам і доказ – це працює!» Теорії змови працюють точно так само: відсутність доказів є доказом. «Глибинна держава наділена настільки великою владою, що їй вдається приховати всі свої сліди!»
Колективний організатор
Прокремлівські дезінформаційні ЗМІ, як правило, досить невибагливі, коли йдеться про публікацію матеріалів. Брехня, правда, лівацькі, ультраправі, антисемітські та ісламофобські ідеї – все можна використати. Навіть Ленін говорив, що «газета – це не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, а також і колективний організатор». Ленін створив мережу розповсюдження своєї газети «Іскра» для переправлення її в царську Росію. В підсумку лише лічені примірники газети дійшли до читача, зате ця мережа стала чудовою основою для створення підпільної партії.
Ось чому на прокремлівських дезінформаційних платформах можна зустріти практично будь-які погляди та матеріали.
Ще один англомовний прокремлівський дезінформаційний ЗМІ, Strategic Culture Foundation, публікує статті, присвячені боротьбі з абортами. «Чи є аборти і права геїв істинними американськими цінностями?» – запитує цей російський ЗМІ. Інша стаття коментує реакцію на недавно прийняті у штаті Алабама закони, спрямовані на боротьбу з абортами, таким чином:
Істерія, яку ми спостерігаємо, – це не якесь повсякденне підсміювання над суспільно важливою проблемою, а криза самої ідеї Лібералізму, який може бути надзвичайно небезпечним для майбутнього американської цивілізації.
А ось інший коментар із приводу референдуму щодо зміни законодавства про аборти в Ірландії:
Ось чому колись католицька Ірландія відчула необхідність під час недавнього референдуму змінити протекціоністські формулювання у своїй конституції, прагнучи стати такою ж, як інші ефектні вільнодумні країни Європейського Союзу.
Ми бачимо, як «східноєвропейські програми, спрямовані на зміцнення сім’ї, доводять ліберальний Захід до божевілля»:
Ми спостерігаємо за тим, як суспільство починає зцілюватися від душевних ран «сексуальної революції». Ця політика є кроком у правильному напрямку, але, на жаль, ми все ще дуже далекі від того, щоб розглядати материнство як професію, настільки ж важливу для суспільства, як професія поліцейського, військового і лікаря.
Цікаво, що ця редакційна політика суперечить офіційній російській позиції щодо абортів. Хоча в Росії, як і всюди, з’являються пропозиції про заборону абортів, Міністерство охорони здоров’я публічно виступає проти такої практики. Заступник міністра охорони здоров’я Тетяна Яковлєва виключила можливість прийняття будь-яких заходів, що обмежують право на аборт: «Заборона стане причиною зростання материнської та дитячої смертності та призведе до криміналізації цієї проблеми. Про це не може бути й мови!»
Вихваляючи Гітлера
Аналогічна картина спостерігається і в інших англомовних прокремлівських дезінформаційних ЗМІ. Сайт News Front навіть вихваляє Адольфа Гітлера і пропонує платформу для антисемітської пропаганди. Це також суперечить позиції Кремля, і подібні тексти зазвичай не публікуються російською мовою.
Те ж саме можна сказати і про деякі інші теми, наприклад, про міграцію. Росія – це країна з дуже високим рівнем міграції. Згідно зі статистичними даними, в Росії офіційно присутні 9,79 мільйона іноземних громадян; більшість із них – робітники з колишніх радянських республік Середньої Азії та Кавказу. Росія – це країна з найбільшим за чисельністю мусульманським населенням у Європі. Президент Росії Володимир Путін назвав іслам «яскравим елементом російського культурного коду». Та все ж загроза міграції в Європі є улюбленим об’єктом прокремлівських дезинформаційних ЗМІ, тож в інформаційному полі не бракує статей про те, що Європа перебуває на межі «захоплення мусульманами».
Чому прокремлівські дезінформаційні ЗМІ суперечать політиці Москви та російським реаліям? Відповідь очевидна – щоб привабити читачів. Аборти, міграція, іслам – це «гарячі» теми в різних частинах світу за межами Росії. І всі вони об’єднані на кремлівських майданчиках.
Антиміграційні, антисемітські, антиісламські та будь-які інші групи й активісти, що виступають проти будь-чого, можуть знайти або опублікувати матеріали в російських дезінформаційних ЗМІ, таких як RT, «Супутник», Strategic Culture Foundation і South Front. При цьому «центральні ЗМІ» та «корпоративні ЗМІ» піддають цензурі будь-яке інакомислення.
Кого непокоїть Росія?
Хто кого використовує? Чи можна говорити, що активісти – чи то праві, чи ліві, які виступають за життя, або ж прихильники вибору – використовують RT, South Front, «Супутник» чи інші кремлівські ЗМІ як платформи для вираження своїх ідей? Чи навпаки, Кремль сам використовує активістів? Московський сайт South Front недавно опублікував статтю американської активістки, яка називає себе «соціалісткою» і захищає використання RT як платформи:
Зовсім не потрібно симпатизувати Росії, щоб побачити, що однополярна імперія отруйна для людства, і більшість жителів Заходу, які виступають проти цієї токсичності, не мають жодних симпатій по відношенню до Росії, вже точно не більше, ніж до Туреччини чи Філіппін. Іноді Росія надає цим жителям платформу в вакуумі, створеному основними ЗМІ, які роблять все можливе, щоб змусити їх замовкнути. І що? Альтернатива полягає в тому, що голоси всіх інакомислячих замовчуються. Той факт, що Росія не дозволяє замовчувати деякі з них, не є проблемою. Проблема в тому, що їх у принципі змушують замовкнути.
Коротше кажучи, кого взагалі непокоїть Росія? Самопроголошені прогресивні й альтернативні праві групи об’єдналися навколо міфу про те, що «центральні ЗМІ» заглушають або пригнічують «незгодні» голоси, і з вдячністю приймають ці альтернативні платформи, де можна нібито «задавати більше запитань», хоч і дуже вибірково. В підсумку ставиться під сумнів доцільність довіри до засобів масової інформації, державних установ і громадського договору. Демократія підірвана, а суспільство – поляризоване.
Джерело: EU vs Disinfo
