Джерело: EU vs Disinfo
У російській медіасфері спалахнув скандал через публічне викриття цензури в газеті «Коммерсантъ», що сталося минулого тижня.
Ситуація загострилася, коли двоє журналістів змушені були звільнитися після того, як вийшов друком їхній матеріал, котрий містив внутрішню інформацію щодо майбутніх перестановок у найвпливовіших політичних колах Росії.
Цензура – вельми знайоме поняття в Росії. Однак випадок газети «Коммерсантъ» дає нам наочне уявлення про особливий механізм, який дозволяє російській владі зберігати сферу ЗМІ вільною від критичного до себе ставлення; це той самий механізм, завдяки якому процвітає дезінформація.
Звільнення колег із солідарності
Як повідомляє «Медуза», проблеми у «Коммерсанта» почалися з матеріалу , який газета опублікувала 17 квітня. Він базувався на інформації, отриманій від високопоставлених російських політиків, котрі побажали залишитися неназваним.
Новина полягала в тому, що Валентина Матвієнко, ймовірно, незабаром полишить посаду Голови Ради Федерації.
Незважаючи на те, що матеріал було схвалено і опубліковано, більш ніж через місяць обидва журналісти були змушені піти з роботи.
Відповідно до джерел «Медузи», звільнення виявилося результатом втручання з боку власника газети, олігарха Алішера Усманова.
Незабаром після цього на знак протесту заяву на звільнення подали 11 колег журналістів із політичного відділу, а також заступник головного редактора «Коммерсанта».
Не вперше
Це не перший випадок, коли російські журналісти, що працюють в приватному ЗМІ, колективно звільняються через цензуру на знак солідарності з колегами.
У 2014 році журналісти, співробітники онлайн-платформи Lenta.ru, звільнилися на знак солідарності зі своїм головним редактором Галиною Тимченко, яка була змушена покинути свою посаду після висвітлення подій в Україні.
Тимченко та її команда обрали колективне заслання в Ригу, де вони заснували успішну наразі нову онлайн-платформу «Медуза».
У Росії існують й інші форми придушення свободи слова у ЗМІ; серед них вбивства, погрози журналістам, здійснення тиску на власників та спроби втручання у їхню комерційну діяльність.
Слабкі місця в системі управління ЗМІ
Випадок із «Коммерсантом» виявив слабкі місця в системі управління медійною сферою, яку російська влада намагалася довести до досконалості: щотижня керівники провідних ЗМІ скликаються Кремлем для отримання інструкцій щодо включення до своїх матеріалів необхідних наративів, а також дотримання меж допустимого, визначених Кремлем.
Не перетинати ці межі зобов’язані керівники не тільки федеральних, але й приватних ЗМІ.
Однак у випадку з «Коммерсантом» система попередження цензурою дала збій: щотижневі інструкції Кремля не змогли перешкодити роботі журналістів.
Цензура та дезінформація
Ця історія також побічно відповідає на запитання, яким чином контрольована владою дезінформація виявилася можливою в Росії.
Коли медіасередовище знаходиться під таким жорстким тиском з боку влади, ймовірність того, що маніпуляції повідомленнями, котрі слугують інтересам влади, зустрінуть істотний опір з боку гнучкої журналістської спільноти, є близькою до нуля.
Малорозвинена демократія і слабкі засоби масової інформації в нинішньому російському суспільстві схильні розвивати цензуру і дезінформацію як дві взаємопов’язані проблеми.
Джерело: EU vs Disinfo
