Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

Первый канал продовжує розробляти тему «уявного втручання» Росії в американські вибори (The Insider вже  писав про те, як російські ЗМІ намагаються видати висновок розслідування спецпрокурора Мюллера щодо відсутності доказів змови між штабом Трампа та Росією за свідчення невтручання російської влади).

У ранковому випуску новин 3 квітня ведучий Максим Шарафутдінов  заявляє:

«В інтернеті набирає популярність конкурс на найкращий фейк про Росію та її уявне втручання у справи Сполучених Штатів. Його в своєму Twitter оголосило наше посольство у Вашингтоні. Коментарі до посту вже налічують десятки відгуків. Деякі користувачі, щоправда, звертають увагу на те, що конкурс був запущений 1 квітня: чи не є жартом він сам?»

Проте за більш детального розгляду популярність задуму російських дипломатів виявляється неабияк перебільшеною. За дві доби до твіту залишили всього 33 коментаря (плюс два видалених).

Першим відзначився відомий пранкер Вован, написавши: «Мені здається, ми візьмемо увесь п’єдестал». Конкурентів у нього й справді небагато: інші коментатори запропонували кілька публікацій з американської преси, які здалися їм тенденційними та двійко натужних жартів – про те, як росіяни отруїли американські річки «Новачком», що в малих дозах викликає агресивність, а також чомусь про те, що України не існує, декрет про утворення Української радянської республіки – американський фейк, а Ленін був засланим американським агентом. Автори обох історій – російськомовні. Інші ж або нагадують про те, що твіт з’явився 1 квітня, або мляво сперечаються про політику. Загалом, ніякою особливою ​​популярністю твіт явно не користується.

Втім, розповідь про першоквітневий твіт російських дипломатів – лише підводка до розгорнутого сюжету вашингтонського кореспондента Первого канала Юлії Ольховської. Вона розповідає про реакцію, яку спричинили у США підсумки розслідування Мюллера, причому обмежується в основному гнівними висловлюваннями співробітників Білого дому та ведучого протрампівського телеканалу Шона Хенніті, який був серед клієнтів засудженого з подачі Мюллера екс-адвоката Майкла Коена.

У сюжеті Ольховської згадується думка лише одного журналіста не з числа близьких до Трампа – Метта Тейббі з Rolling Stone, – котрий різко висловлюється щодо мейнстрімної преси та стверджує, що та зруйнувала свою репутацію, накинувшись на сенсаційні матеріали про «Рашагейт», які згодом не підтвердилися.

Але цього, мабуть, авторці сюжету видається недостатньо, і вона переходить до розповіді про колишнього радника виборчої кампанії Трампа Джорджа Пападопулоса, який минулого року був засуджений до 14 діб тюремного ув’язнення за неправдиві свідчення про свої зв’язки з Росією, а наразі звернувся до Трампа із проханням про помилування і стверджує, що надав неправдиві свідчення під тиском Мюллера. Ольховська розповідає про це так:

«Тепер жертви розслідування Мюллера вимагають спростувань. Колишній радник Трампа Пападопулос встиг відсидіти у в’язниці через зустрічі в Лондоні з якимось мальтійським професором, який, як стверджувала американська преса, звичайно ж, пов’язаний із росіянами.

“Цей чоловік, Джозеф Міфсуд, не є російським агентом, він працював на західну розвідку. І його юрист це підтвердив”, – заявив Джордж Пападопулос, колишній радник Дональда Трампа.

А чи був взагалі професор професором? Після того, як він безслідно зник, до цієї справи американська преса втратила будь-який інтерес».

Історія Пападопулоса та Міфсуда у викладі Ольховської має мало спільного з реальністю. Насправді радник кампанії Трампа намагався налагодити контакти з офіційною Росією та з цією метою  зустрічався  у Римі з професором Джозефом Міфсудом. Повідомлялося, що Пападопулос отримав від російських представників інформацію про те, що Росія має компромат на Гілларі Клінтон; крім того, він здійснив невдалу спробу влаштувати зустріч кандидата від Республіканської партії з Путіним.

Ні розслідування Мюллера, ні солідна преса не називали Міфсуда російським агентом; він був потрібен Пападопулосу як людина зі зв’язками в Росії. І зв’язки ці у нього, безумовно, були: він неодноразово брав участь у засіданнях дискусійного клубу «Валдай» та досі  значиться  на його сайті як експерт. Згідно з матеріалами розслідування Мюллера, Міфсуд познайомив Пападопулоса з Іваном Тимофєєвим – програмним директором «Валдаю» і Російської ради з міжнародних справ, екс-директором Аналітичного центру МГІМО.

Заяву щодо «наближеності» Міфсуда до британських та італійських спецслужб  зробив  його адвокат Штефан Ро у своїй книзі, що претендує на сенсаційність, проте не отримала популярності «Фейк про Рашагейт. Справа Пападопулоса», причому за його версією Пападопулос був агентом адміністрації Обами, впровадженим у штаб Трампа. Сам Пападопулос називає книгу Ро «фантазією».

У 2017 році, незабаром після того, як з’ясувалася роль, яку він відіграв в історії з Пападопулосом, Міфсуд зник у невідомому напрямку і до цього часу офіційно вважається зниклим безвісти. Проте в листопаді 2018 року його адвокат  заявляв, що підтримує з ним зв’язок і що він збирається дати свідчення перед американським Конгресом. Втім, цього так і не сталося.

Так чи інакше, абсолютно незрозуміло, на якій підставі Ольховська стверджує, що після зникнення Міфсуда преса втратила до нього інтерес. Через рік після того, як його востаннє  бачили у Римі, агентство AP опублікувало велику статтю про його історію, де, зокрема, простежується його досить сумнівне минуле: він більше схожий на авантюриста, схильного перебільшувати свою впливовість, ніж на агента спецслужб, і йому, як з’ясувалося, вже випадало ховатися з поля зору, коли він опинявся у скандальних ситуаціях. А щодо його намірів свідчити писали Buzzfeed, The Daily Beast, The Intercept та інші.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider


RELATED ARTICLESMORE FROM AUTHOR