Коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та StopFake 28 березня презентувала звіт щодо других проміжних результатів незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні за період з 4 лютого по 17 березня 2019 року.
Результати демонструють, що із наближенням виборів ЗМІ інтенсивно висвітлювали передвиборну кампанію, надаючи виборцям багато інформації щодо кандидатів та їхньої діяльності. Проте сформувати об’єктивне бачення кампанії виборці могли лише за умови перегляду новин від декількох інформаційних джерел одночасно. Незважаючи на різноманітне медіасередовище, більшість ЗМІ розділені залежно від політичних преференцій та залишаються під сильним впливом своїх власників. Для висвітлення виборчої кампанії це означає, що низка ЗМІ знаходилися під впливом певних кандидатів та політичних партій.
«Необхідно розуміти, що є важливим для глядача з інформаційної точки зору, а що з’являється у новинах лише для задоволення певного кандидата або ж за можливу оплату появи кандидата у новинах. Це надзвичайно сильно впливає на загальну довіру до ЗМІ» – зауважив Расто Кужель, міжнародний експерт Ради Європи. «Я впевнений, що журналісти можуть робити більше для того, щоб слідувати більш проактивному, а не «реакційному» підходу у висвітленні виборів, та створювати кращі платформи для суспільного обговорення важливих питань, як це підтверджує приклад декількох онлайн ЗМІ. Політики зобов’язані прийняти ту роль, яку незалежні медіа мають відігравати під час виборів», – додав він.
Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця StopFake, вважає, що загальні тенденції щодо появи ознак можливих російських впливів в українських медіа зберігаються:
«Це включає – ігнорування російської присутності на Донбасі («Росії там немає»), нав’язування російського інформаційного порядку денного, а також використання російських джерел для повідомлень про українські події».
Щодо меседжів, то найактивніше поширювалися тези щодо дискредитації Української православної церкви, української влади і політиків, легітимізації окупації Криму та частини Донбасу. Команда моніторингу також зауважила зростання тенденції, коли такі тези поширюють кандидати у президенти, яким той чи інший канал чи онлайн-медіа надає слово. Найчастіше це – кандидати Юрій Бойко та Олександр Вілкул.
Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив, що будь-які законодавчі «правила гри», в тому числі, для ЗМІ під час виборчого процесу, мають забезпечуватись санкціями за їх порушення. Без цього правила стають декларативними і не обов’язковими для виконання.
«Для телебачення, яке залишається на сьогодні основним джерелом інформації для 74% українців, визначну роль в цьому контексті грає регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Проте, через сумніви щодо власних повноважень, дефекти чинного законодавства та внутрішні процедури регулятора єдиним реагуванням на сьогодні є різноманітні листи до телеканалів. А наш ефір є таким, яким ми його сьогодні бачимо: з мовою ворожнечі, агітацією в новинах і відсутністю навіть формальних вихідних даних при публікації результатів соціологічних опитувань, пов’язаних з виборами. В цілому, результати моніторингу красномовно говорять самі за себе. Адже, без санкцій, правила носять умовний характер», – вважає медіаюрист.
Також, як випливає з моніторингу, негативні тенденції, які зафіксувала команда з 15 незалежних моніторів у попередній моніторинговий період (14 січня – 3 лютого 2019 року), лише посилювалися із наближенням дня голосування.
«Олігархічні телеканали продовжили підтримку своїх кандидатів у президенти та контрагітацію проти опонентів, що спостерігалося і в ток-шоу, і в новинах. На жаль, побільшало джинси. І в теленовинах, і на сайтах багато беззмістовних матеріалів про поїздки кандидатів у президенти в регіони, їх зустрічі з виборцями. Натомість мало об’єктивного інформування виборців про кандидатів та їхні програми, що не сприяє раціональному вибору», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».
«У соцмережах більшість кандидатів будує риторику на критиці опонентів, а не на власній програмі чи смислах. Лідери думок здебільшого чітко визначилися зі своїми вподобаннями або пріоритетами. Говорячи про медіа, то аналіз найпопулярніших постів їхніх Facebook-сторінок дозволив побачити пріоритети аудиторії і політику того чи іншого медіа щодо висвітлення виборів. При цьому виборчій освіті системно приділяє увагу лише один телеканал», – додала Ольга Юркова.
За результатами моніторингу 4 лютого – 17 березня 2019 року командою з моніторингу було виявлено 46 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із них пов’язана з порушенням стандарту балансу точки зору опонентів, а також обов’язку подачі оцінки незалежних експертів. Крім того, за попередній період моніторингу 14 січня – 3 лютого 2019 року було виявлено 16 випадків порушення журналістської етики, більшість із яких були пов’язані з порушенням стандарту відділення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту, а також порушенням правил цитування соціологічних опитувань.
Членкиня ГО «Комісія з журналістської етики» Світлана Остапа зазначила: «Комісія з журналістської етики як орган саморегуляції журналістів та редакцій уважно розглянула скарги та винесла 8 рішень щодо таких ЗМІ, як: сайт «Сьогодні», сайт «Страна.юа», сайт «ГОРДОН», телеканал «1+1», телеканал «Прямий», «Телеканал Україна». Серед рішень Комісії було 7 дружніх попереджень та 1 публічний осуд медіа, зокрема телеканалу «Прямий».
За результатами опрацьованих рішень Комісія наголошує на важливості дотримання журналістами засад достовірності, повноти і точності, об’єктивності та неупередженого подання інформації щодо кандидатів на виборах та перебігу виборчого процесу, які визначені у статті 56-5 Закону України «Про вибори Президента України».
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами. Зважаючи на це, Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам у своїх матеріалах утримуватися від надання переваги окремим кандидатам для представлення їхньої позиції на виборах.
Координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко зазначила, що дані моніторингу демонструють значні відмінності у висвітленні діяльності жінок і чоловіків в українських медіа, особливо з урахуванням проведення виборчої кампанії. Незважаючи на те, що деякі медіа почали ширше висвітлювати питання дотримання гендерної рівності, домашнього насильства, праці жінок на фронті, а також уживати фемінітиви, більшість ЗМІ продовжують транслювати й таким чином підсилювати гендерні стреотипи, сексизм та дискримінацію за ознакою статі.
«Одним із кричущих прикладів відсутності гендерного балансу є випуск ток-шоу «Пульс» на телеканалі «112 Україна» від 19 лютого 2019 року, що тривав майже 4 години; обговорювали тему виборів та поїздок кандидатів регіонами, а також п’ятиріччя війни із Росією. До студії запросили винятково чоловіків (15 чоловіків і жодної жінки)», – сказала Єлизавета Кузьменко.
Основною метою нашого моніторингу є інформування громадськості про поведінку ЗМІ під час виборчої кампанії і стимулювання дискусії щодо об’єктивності та якості їхньої роботи з висвітлення виборчих перегонів і сприяння дотриманню ними міжнародних стандартів та кращих практик щодо свободи вираження поглядів та незалежності ЗМІ.
Якщо відбудеться другий тур виборів Президента України, команда з моніторингу продовжить моніторинг засобів масової інформації, щоб визначити, чи збережуться вищезазначені тенденції під час другого туру та презентує результати напередодні голосування у квітні.
Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщуються на веб-сторінці ГО «Комісія з журналістської етики» у розділі «Вибори».
Завантажити другий проміжний звіт українською.
Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.
